04.06.2019 року м.Дніпро Справа № 904/3883/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ),
суддів: Кузнецової І. Л., Подобєда І.М.
секретар судового засідання Пінчук Є.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2019 р.
( суддя Новікова Р.Г., м. Дніпро, повний текст рішення складено 13.02.2019 р. )
у справі
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі",
м. Дніпро
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Теремок-1",
м. Дніпро
про стягнення заборгованості у розмірі 220 240 грн. 54 коп.
Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулось до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Теремок-1" з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 220 240грн. 54коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2019 р. в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
В обгрунтування своїх доводів та заперечень, Скаржник посилається на те, що висновки господарського суду, викладені в оскаржуваному рішенні по справі № 904/3883/18, суперечать доказам, які містяться у матеріалах справи, та суд не застосував норми законодавства, які підлягають обов'язковому застосуванню у данному спірному випадку. Також, господарським судом порушено норми процесуального права.
Скаржник наголошує на тому, що господарським судом при винесенні рішення: не застосовано положення ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України, які підлягають обов'язковому застосуванню у нашому спірному випадку, щодо виконання зобовязань згідно з умовами договору; не застосовано п. п. 6.1., 6.11 Правил користування електричною енергією, які підлягають обов'язковому застосуванню у нашому спірному випадку, стосовно розрахунків за спожиту електричну енергію відповідно до показів розрахункових приладів обліку; ухвалене рішення не відповідає положенням ч. 4 ст. 238 ГПК України, щодо мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного Позивачем; порушено правила оцінки доказів, визначені ст. 86 ГПК України.
Скаржник наголошує, на тому, що визначав обсяг електроенергії, спожитої ОСББ «Теремок-1» наступним чином: визначав сумарний обсяг електроенергії, врахованої 8 приладами обліку ОСББ та поліклініки, які знаходяться у житловому будинку по вул. Висоцького, 2А. До цього обсягу додавав обсяг електроенергії, спожитої побутовими споживачами - мешканцями цього будинку. З метою уникнення подвійного обліку, Постачальник від обсягу електроенергії, врахованої лічильниками НІК 2301 АК 1 № 0100355 та НІК 2301АК 1 № 0100349, віднімав сумарний обсяг, врахований 8 лічильниками, які знаходилися у житловому будинку та обсяг електроенергії, спожитої побутовими споживачами.
Позивач наполягає на тому, що він виконував всі умови договору про постачання електричної енергії, а незгода Споживача з обсягами електроенергії, визначеними на підставі показів розрахункових приладів обліку, які зазначені у Додатку № 4 до Договору, не є підставою для невиконання Споживачем своїх договірних зобов'язань по оплаті спожитої електричної енергії. Обов'язок знімати покази приладів обліку, які знаходяться у ТП Постачальника, виключно у присутності представників Споживача, договором про постачання електроенергії, укладеним між Сторонами, не передбачений, а сам Споживач про це не просив.
При цьому Скаржник зазначає, що Лічильники НІК 2301 АК 1 № 0100355 та НІК 2301АК 1 № 0100349, які знаходяться у трансформаторній підстанції, яка належить Постачальнику - зазначені у договорі у Додатку № 4 «Графік зняття показів приладів обліку», як розрахункові, Відповідач, в силу положень п. п. 6.1., 6.11, 6.13 ПКЕЕ, які були чинними на момент виникнення спірних відносин, повинен сплачувати за електроенергію, яка ними врахована.
Водночас, на думку Скаржника, ОСББ «Теремок-1» повинно слідкувати, хто і у якій кількості споживає електроенергію у його електричних мережах, а також оплачувати обсяг електричної енергії, визначений за показами розрахункових приладів обліку, зазначених у договорі про постачання електроенергії.
Відтак, на думку Скаржника, дії Постачальника щодо виставлення до оплати обсягу електричної енергії, врахованої двома розрахунковими приладами обліку електроенергії, які знаходяться у ТП Постачальника, за мінусом обсягу електроенергії, спожитого населенням та поліклінікою, яка знаходиться у приміщенні житлового будинку, - є законними та правомірними, а відмова Споживача сплачувати вказані рахунки - є безпідставною та неправомірною.
Від ОСББ «Теремок-1» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Відповідач не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.
У відзиві на апеляційну скаргу Відповідач посилається на те, що предметом спору є наявність або відсутність заборгованості Відповідача перед Позивачем по укладеному між сторонами Договору за наступний період: лютий, травень, липень, вересень-грудень 2016 року, січень, червень-серпень, жовтень-грудень 2017 року, січень-квітень 2018 року, всього на суму 220 240,54 грн. Відповідач надав суду докази належного в повному обсязі виконання зобов'язання по оплаті поставленої електроенергії на суму, яка перевищує вартість електроенергії, спожитої Відповідачем за вказаний період, визначену на підставі Актів прийняття-передавання товарної продукції за вказані місяці.
Крім того, у відзиві Відповідач вказує на те, що Позивач визначає обсяг електроенергії, яка підлягає оплаті Відповідачем в спосіб, не передбачений ані законом, ані Договором. Зазначена Позивачем формула не може використовуватись для визначення обсягів споживання електричної енергії, яку зобов'язаний оплатити Відповідач, оскільки є некоректною. А пред'явлені до стягнення грошові суми, розраховані за цією формулою, є хибними, такими, що не відповідають фактичним обставинам і не підтверджені відповідними первинними документами.
Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Кузнецова І.Л., Широбокова Л.П.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2019 р. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі". Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 04.04.2019 р.
В судовому засіданні 04.04.2019 р. по справі оголошено перерву до 16.04.2019 р.
За розпорядженням керівника апарату суду від 15.04.2019 р., у зв'язку з відпусткою судді Широбокової Л.П. - члена колегії суддів, відповідно до пункту 2.4.6. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого для розгляду справи №904/3883/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Подобєд І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2019 р. колегією суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв .М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Подобєд І.М., апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2019 р. у справі № 904/3883/18 прийнято до свого провадження. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 16.04.2019.
У судовому засіданні 16.04.2019 р. по справі оголошено перерву до 23.05.2019 р.
У судовому засіданні 23.05.2019 р. по справі оголошено перерву до 04.06.2019 р.
У судовому засіданні 04.06.2019 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду залишити без змін виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Приписами ч. 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 08.02.2016 р. між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" ( Постачальник ), правонаступником якого є Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі", та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Теремок-1" ( Споживач ) укладений Договір про постачання електричної енергії № 063955, за умовами якого, Постачальник продає електричну енергію Споживачу у точці ( точках ) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 98,3 кВт, величини якої по об'єктах споживача визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та/або "Загальна схема електропостачання", які є невід'ємними частинами даного договору ( розділ 1 договору ).
П. 2.2.3 договору визначено, що Постачальник зобов'язується забезпечити отримання Споживачем електричної енергії в межах узгоджених сторонами обсягів та дозволеної потужності 98,3кВт, величини якої по об'єктах споживача визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".
Відповідно до п. 2.3.2 договору Споживач зобов'язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановок споживача ( годин використання струймоприймачів ), зазначеного у додатку "Перелік об'єктів споживача".
Згідно п. 2.3.5 договору Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії та інші платежі згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".
Положеннями п. 3.1.1 договору визначено, що Постачальник має право отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені договором.
П. 9.8 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з 01.01.2015 р. і укладається на строк до 31.12.2016 р.
Згідно п. 9.8.1 договору, він вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
У зв'язку відсутню доказів того, що сторони мали намір припинити дію Договору про постачання електричної енергії № 063955 від 08.02.2016 р., суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що договір був чинним на момент виникнення спірних відносин.
Згідно з п. 1 додатку "Порядок розрахунків" до договору ( Додаток № 3 ) розрахунковим періодом встановлюється один місяць, а саме: з 27 числа попереднього календарного місяця по 26 число поточного календарного місяця включно.
Підпунктом 2 п. 2 Додатку № 3 встановлено, що остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, 3% річних, індекс інфляції та інші платежі ( за надання споживачу додаткових послуг, суми завданих споживачем збитків тощо ), згідно з умовами цього договору, здійснюється на рахунки Постачальника, вказані у розділі 10 договору, на підставі самостійно отриманих у Постачальника рахунків протягом п'яти операційних днів з дня їх отримання.
П. 4.1 Додатку № 3 визначено, що обсяги використаної електричної енергії, які підлягають оплаті, визначаються показами засобів розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених ПКЕЕ.
Відповідно до п. 4.3 Додатку № 3 обсяги електричної енергії, що підлягають сплаті Споживачем за звітний розрахунковий період визначаються з урахуванням вимог пунктів 4.1.1 - 4.1.7 цього додатку та підтверджуються "Актом прийняття-передавання товарної продукції" за формою, що є додатком до договору, який Споживач передає Постачальнику протягом доби після закінчення розрахункового періоду.
Згідно п. 1 додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" до договору ( Додаток № 4 ) покази засобів обліку відповідно до переліку об'єктів і точок комерційного обліку Споживача фіксуються останнього числа розрахункового періоду о 10-00 год. та оформлюються актом прийняття-передавання товарної продукції у 2-х примірниках, по одному для кожної сторони. Для складання зазначеного акта, Споживач та/або Власник електричної мережі, на території якої розташовані засоби обліку, фіксує покази цих засобів обліку вручну.
П. 2 Додатку № 4 до договору визначено, що якщо покази засобів обліку в акті прийняття-передавання товарної продукції, наданому Споживачем після закінчення розрахункового періоду відрізняються від показів, які зафіксовані Постачальником в цьому розрахунковому періоді, такий акт не погоджується Постачальником.
В цьому випадку, Постачальник готує акт прийняття-передавання товарної продукції згідно зафіксованих постачальником показів засобів обліку, а Споживач підписує цей акт протягом двох діб після закінчення розрахункового періоду. У разі не оформлення та не повернення Споживачем Постачальнику даного акту у вищезазначений термін, він вважається дійсним та узгодженим сторонами за наявності підпису Постачальника.
В п. 4 Додатку № 4 до договору визначений перелік приєднань і точок комерційного обліку об'єктів споживача та інших суб'єктів господарювання. У вказаному пункті визначено 8 приєднань і точок комерційного обліку: житловий багатоквартирний будинок ( № приладу обліку - 0100355 ); житловий багатоквартирний будинок (№ приладу обліку - 0100349 ); ліфти ( № приладу обліку - 01292877 ); освітлення сходових клітин ( № приладу обліку - 01293014 ); димовидалення ( № приладу обліку - 01283252 ); насосна ( № приладу обліку - 01292968 ); теплова насосна ( № приладу обліку - 01361090 ) ; теплова насосна ( № приладу обліку - 01361313 ) ( том 1, а.с. 169-170 ).
Місцевим господарським судом також встановлено, що Постачальнику, відповідно до Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін ( додаток № 2 до договору; том 1, а. с. 166-167 ), належать ТП-1589 РП-0,4кВ, РБ-13, РБ-17. Споживачу належать 2 КЛ-0,4кВ від РБ-13, РБ-17 до електрощитової житлового будинку по вул. Висоцького, №2-А, прилади обліку, РЩ-0,4кВ, внутрішні мережі.
Межа балансової належності електромереж встановлюється на кінцівках кабелю живлення в ТП-1589 РП-0,4кВ, РБ-13, РБ-17.
З наведеного вбачається, що у Відповідача відсутній доступ до точок комерційного обліку ТП-1589, оскільки вона перебуває у балансовій належності Позивача.
Вказані точки, визначені в п. 4 додатку № 4 до договору за порядковими номерами 1 та 2: житловий багатоквартирний будинок ( ТП-1589 РП-0,4кВ; № приладу обліку - 0100355); житловий багатоквартирний будинок ( ТП-1589 РП-0,4кВ; № приладу обліку - 0100349 ).
Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" заявлена до стягнення заборгованість за електричну енергію у розмірі 220 240 грн. 54 коп., поставлену згідно договору № 063955 від 08.02.2006 р., протягом лютого, травня, липня, вересня - грудня 2016 р.; січня, червня - серпня, жовтня - грудня 2017 р.; січня - квітня 2018 р.
Положеннями п. 4.3 додатку № 3 до договору визначено, що обсяги електричної енергії, що підлягають сплаті Споживачем за звітний розрахунковий період, підтверджуються актом прийняття-передавання товарної продукції.
В матеріалах справи наявні акти прийняття-передавання товарної продукції за липень 2016 р., вересень 2016 р., жовтень 2016 р., листопад 2016 р., грудень 2016 р., червень 2017 р., липень 2017 р., серпень 2017 р., жовтень 2017 р., листопад 2017 р., грудень 2017 р., січень 2018 р., лютий 2018 р., березень 2018 р. та квітень 2018 р.
Судом першої інстанції встановлено, що вартість електричної енергії, відображеної у вказаних актах прийняття-передавання товарної продукції була сплачена Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Теремок-1" за період з лютого 2016 р. по квітень 2018 р. в розмірі 103 522 грн. 82 коп., що підтверджується платіжними ( том 1, а. с. 131 - 152 ).
Як слушно зазначив місцевий господарський суд матеріали справи не містять доказів того, що Позивачем як Постачальником, протягом спірного періоду у визначені договором строки були підготовлені акти прийняття-передавання товарної продукції згідно зафіксованих ним показів засобів обліку, які в силу приписів договору про постачання електричної енергії № 063955 від 08.02.2006 р., є необхідною умовою для проведення розрахунків.
Разом з цим, колегія суддів погоджується з доводами викладеними в апеляційній скарзі, що висновок суду першої інстанції про те, що ТП-1589, РП-0,4 кВт, РБ-13, РБ-17 - є точками комерційного обліку, які знаходяться у житловому багатоквартирному будинку - є помилковим, оскільки не відповідає Додаткам до Договору № 2, № 4, Однолінійній розрахунковій схемі електропостачання об'єкту та Додатку № 10 Загальній схемі електропостачання.
Треба зазначити, що ТП-1589 це трансформаторна підстанція 1589, РП-0,4 кВт - це розподільчий пристрій 0,4 кВт, РБ-13 та РБ-17 -це рубильники № 13 та № 17.
Згідно з Однолінійною розрахунковою схемою електропостачання об'єкту та Додатку № 10 Загальною схемою електропостачання, прилади обліку НІК 2301 АК 1 № 0100355 та НІК 2301АК 1 № 0100349, знаходяться на території ТП, яка знаходиться у власності Постачальника електроенергії, але, відповідно до вищевказаних схем та Додатку № 2 Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін до Договору про постачання електроенергії, укладеного між Сторонами, встановлена наступна балансова належність електромереж Сторін (пункт 1): 1.1. Постачальника ТП-1589, РП-0,4 кВт, РБ-13, РБ-17, 1.2. Споживача 2 кЛ-0,4 кВ від РБ-13, РБ-17 до електрощитової житлового будинку по вул. Висоцького, 2А, прилади обліку РЩ - 0,4 кВ внутрішні мережі.
Згідно з цим же Додатком до Договору (пункт 2), межа балансової належності мереж установлюється на кінцівках кабелю живлення в ТП - 1589 , РП-0,4 кВт, РБ-13, РБ-17.
Межа експлуатаційної відповідальності Сторін за стан та обслуговування електромереж (пункт 3) установлюється: на кінцівках кабелю живлення в ТП - 1589, РП-0,4 кВт, РБ-13, РБ-17.
Відповідальність Сторін (пункт 4): 4.1. Постачальник несе відповідальність за технічний стан та безпечну експлуатацію ТП - 1589, РП-0,4 кВт, РБ-13, РБ-17. 4.2. Споживач несе відповідальність за технічний стан та безпечну експлуатацію 2 кЛ-0,4 кВ від РБ-13, РБ-17 до електрощитової житлового будинку по вул. Висоцького, 2А, прилади обліку РЩ - 0,4 кВ внутрішні мережі.
З наведеного вище вбачається, що прилади обліку НІК 2301 АК 1 № 0100355 та НІК 2301АК 1 № 0100349, за показами яких Позивач намагається стягти кошти з Відповідача, знаходяться у трансформаторній підстанції підприємства Позивача, але у зоні балансової належності та експлуатаційної відповідальності ОСББ «Теремок-1», включаючи кабельну лінію напругою 0,4 кВ, зазначену у Додатку № 2, як 2 кЛ-0,4 кВ, що прокладена від ТП - 1589 до житлового будинку.
Відповідно до однолінійних схем, копії яких знаходяться у матеріалах справи, вищезгадані лічильники НІК 2301 АК 1 № 0100355 та НІК 2301АК 1 № 0100349, знаходяться у зоні балансової та експлуатаційної відповідальності Споживача, які обліковують електричну енергію всього будинку за адресою: вул. Висоцького АДРЕСА_1 .
За твердженням Позивача для перевірки наданих Відповідачем даних беруться покази вказаних точок комерційного обліку і від даних показів віднімаються покази засобів обліку осіб, які проживають в будинку.
Однак, положеннями договору про постачання електричної енергії № 063955 від 08.02.2006 р., не визначений порядок розрахунку різниці в показниках електричної енергії спожитої Відповідачем та іншими споживачами, підключеними до точок комерційного обліку ТП-1589.
Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких судвстановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Отже, відповідно до правил доказування Позивач обгрунтовуючи свої позовні вимоги пов'язані зі стягненням боргу по оплаті поставленої електричної енергії, повинен довести зазначені обставини.
Однак, як встановив суд першої інстанції, Позивач не надав належних та допустимих доказів того, що електрична енергія на суму 220 240 грн. 54 коп. була спожита саме Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Теремок-1". Натомість суд встановив, що вартість електричної енергії за за період з лютого 2016 р. по квітень 2018 р., відображеної у актах прийняття-передавання товарної продукції підписаних між сторонами без будь-яких зауважень була сплачена Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Теремок-1". Крім того, господарський суд обґрунтовано взяв до уваги те, що матеріали справи не містять доказів того, що Позивачем як Постачальником, протягом спірного періоду у визначені договором строки були підготовлені акти прийняття-передавання товарної продукції згідно зафіксованих ним показів засобів обліку, які в силу приписів договору про постачання електричної енергії № 063955 від 08.02.2006 р., є необхідною умовою для проведення розрахунків.
З огляду на викладене апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Теремок-1" про стягнення заборгованості у розмірі 220 240 грн. 54 коп., слід відмовити.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними Відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2019 р. у справі № 904/3883/18 залишити без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Верховного Суду.
Повний тескт складено 10.06.2019 р.
Головуючий суддя І. М. Кощеєв
Суддя І. Л. Кузнецова
Суддя І. М. Подобєда