06.06.2019 року м.Дніпро Справа № 904/4346/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач)
суддів: Антоніка С.Г., Іванова О.Г. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі протоколу автоматичної зміни складу судової колегії від 06.06.2019 року)
при секретарі Ковзикові В.Ю.
Представники сторін:
від позивача: Вдовенко М.В., довіреність №1 від 02.01.2019 р., адвокат;
від відповідача: Євтушенко А.І., ордер ДП№2190/015 від 11.03.2019 р., адвокат;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Поліщука Ігоря Анатолійовича, м. Кривий Ріг
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2018 у справі № 904/4346/18 ( повний текст рішення підписано 03.12.2018року, суддя Первушин Ю.Ю.)
за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал", м. Кривий Ріг
до Фізичної особи-підприємця Поліщук Ігоря Анатолійовича, м. Кривий Ріг
про стягнення 26 574, 32 грн., 3802,69 грн. пені, 838,16 грн. 3% річних, 2870,07грн. інфляційних втрат, 1860,20 грн. 7% штрафу
Позивач - Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" звернувся до відповідача - Фізичної особи-підприємця Поліщука Ігоря Анатолійовича із позовом про стягнення заборгованості на загальну суму 35 945,44 грн., з яких:
- 26 574, 32 грн. - за послуги централізованого водопостачання та водовідведення;
- 3802,69 грн. пеня за період з 09.09.2017 по 09.03.2018;
- 838,16 грн. 3% річних за період з 09.09.2017 по 24.09.2018;
- 2 870,07 грн. інфляційні втрати за період жовтень 2017 - вересень 2018, січень 2018 - вересень 2018
- 1 860,20 грн. - 7% штрафу.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2018 року позовні вимоги Комунального підприємства "Кривбасводоканал" до Фізичної особи-підприємця Поліщук Ігоря Анатолійовича задоволено повністю.
Суд стягнув з Фізичної особи-підприємця Поліщук Ігоря Анатолійовича, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( 50007 , Дніпропетровська АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Єсеніна, 6А, код ЄДРПОУ 03341316) заборгованість в розмірі 26574,32 грн., пеню за порушення строків оплати у розмірі 3802,69 грн., 3 % річних у розмірі 838,16 грн., інфляційні втрати в розмірі 2870,07 грн., штраф у розмірі 1860,20 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Фізична особа-підприємець Поліщук Ігор Анатолійович, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що дане рішення Господарського суду Дніпропетровської області, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при цьому суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду.
Зокрема, апелянт посилається на те, що у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області зазначено, що відповідач у жодне судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав, поштова кореспонденція направлялася відповідачу на адресу, вказану у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, але в матеріалах справи відсутні будь-які докази відправлення ухвал про виклик у судове засідання відповідача, як доказ належного сповіщення та виклику відповідача в судове засідання, як це передбачено у ст. 120 ГПК України. А отже, вказане рішення прийняте за його відсутності та без врахування доводів і заперечень відповідача.
В даному випадку відбулось порушення вищевказаних норм ГПК і наслідком цього стало позбавлення Поліщука І.С. можливості реалізувати свої права, встановлені ст.ст. 13, 14, 42 ГПК України.
Також апелянт посилається на те, що він не є належним відповідачем у цьому спорі, адже останній не був користувачем послуг КП «Кривбасводоканал» з 01.07.2016 р. та не має зобов'язань перед позивачем щодо сплати заборгованості. Такі зобов'язання виникають у фізичної особи-підприємця Кошарського Олександра Сергійовича, який орендує вказане приміщення з жовтня 2016 року, та саме він є відповідальною особою за встановлення пломб на приладу обліку та саме з ним позивач уклав Договір про реструктуризацію заборгованості, отже, вимога щодо стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 35 945,44 грн. має бути пред'явлена не до відповідача Поліщука Ігоря Анатолійовича , а до фізичної особи-підприємця Кошарського Олександра Сергійовича .
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області та відмови у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.04.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Поліщука Ігоря Анатолійовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2018 у справі № 904/4346/18 ( суддя Первушин Ю.Ю.), розгляд призначено на 15.05.2019рік.
15.05.2019 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 06.06.2019року.
У зв'язку з відпусткою судді Дарміна М.О., за розпорядженням керівника апарату суду від 06.06.2019року, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого для розгляду апеляційних скарг у справі №904/4346/18 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя -Березкіна О.В. (доповідач), судді - Антонік С.Г., Іванов О.Г.
В судовому засіданні представник відповідача ( апелянт) підтримав доводи апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити, рішення скасувати, в позові відмовити. До апеляційної скарги представник відповідача надав акти приймання передачі приміщення з оренди, та договір оренди, укладений з Кошарським О.С .
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін ( відзив на апеляційну скаргу), а також пояснив, що дійсно, позивач уклав договір реструктуризації заборгованості за рахунком №260/8562/п33 від 30.08.2017 з ФОП Кошарським О.С.
06.06.2019 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2018 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду по суті на 30.10.2018.
Оскільки відповідач в судове засідання 30.10.2018 року не з'явився, витребуваних судом документів не надав, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2018 відкладено підготовче засідання на 15.11.2018.
У судове засідання суду першої інстанції 15.11.2018 відповідач повторно не з'явився, витребуваних судом документів не надав, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 26.11.2018 року, і в цей день було ухвалено рішення по суті спору без участі відповідача.
Проте, в матеріалах справи відсутні відомості щодо належного повідомлення відповідача про дати судових засідань, оскільки відсутні рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, а також відсутні докази повернення до суду поштової кореспонденції направленої на адресу відповідача за будь-яких підстав ( або за закінченням терміну зберігання, або за відсутністю адресата та таке інше).
Звернувшись з апеляційною скаргою, строк на подання якої був відновлений судом апеляційної інстанції, відповідач надав на підтвердження своїх заперечень проти позову додаткові докази - договір оренди з ФОП Поліщуком І.О., акти приймання передачі, договір оренди з ФОП Кошарським О.С., акт приймання-передачі приміщення, копію договору реструктуризації, укладеного між позивачем та ФОП Кошарським О . С.
Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідача про судові засідання, колегія суддів вважає, що саме з цих підстав він був позбавлений можливості надати відповідні докази суду першої інстанції, а тому вважає за можливе їх прийняти до розгляду та надати оцінку під час вирішення спору.
Щодо суті спору.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначено Законом України "Про житлово-комунальні послуги", предметом регулювання якого згідно зі статтею 3 є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Статтею 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" урегульовано, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" (у редакції, чинній на час укладення договору від 15.03.2012) централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом. Споживач питної води - юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.
За змістом статті 19 цього Закону (у відповідній редакції) послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема, з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем. Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Як вбачається зі змісту договору № 96 від 15.03.2012 року про надання послуг з централізованого постачання питної води і водовідведення (далі - Договір), його укладено між сторонами у справі - комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (далі-позивач) та фізичною особою-підприємцем Поліщук Ігорем Анатолійовичем (далі - відповідач) на підставі, зокрема, Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", Закону України "Про житлово - комунальні послуги", Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово - комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила № 190).
Пунктами 1.1-1.3. Договору встановлено зобов'язання надання виробником Споживачу послуги з централізованого постачання питної води та водовідведення до мережі балансової належності мереж. Виробник зобов'язується забезпечити споживача питною водою, виробництво питної води здійснює державне промислове підприємство "Кривбаспромводопостачання". Споживач зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги за встановленими тарифами.
Відповідно до пункту 10.2 договору, договір вважається щороку подовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін не заявить про намір його розірвати або внести до нього зміни.
Відповідно до п.2.4 Договору, об'єкт користування послугами централізованого водопостачання та водовідведення відповідача розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул.Харцизька, буд.9а - автокомплекс.
Умовами договору встановлено, що вода подається споживачу (Відповідачу) при наявності водовимірювальних приладів, встановлених за рахунок споживача, згідно з технічними умовами КП "Кривбасводоканал" (п. 2.7. Договору).
Пунктом 5.2 Договору відповідач взяв на себе зобов'язання вчасно робити ремонт і здійснювати державну повірку приладів обліку. Письмово погоджувати з виробником (Позивачем) виклик представника для зняття пломб і наступного опломбування приладів.
29 липня 2016 року прилад обліку відповідача КВ 2,5 №236490 розпломбовано про що складено двосторонній Акт (а.с.22).
20 липня 2017 уповноваженими представниками позивача в присутності представника відповідача здійснено огляд систем водопостачання та водовідведення об'єкту відповідача за адресою: м. Кривий Ріг, вул.Харцизька, буд.9а.
В ході зазначених обстежень встановлено факт порушення господарського зобов'язання з боку Відповідача (п.п.2.11, 2.13, 5.2 Договору та п.5.10 Правил №190), а саме: експлуатація відповідачем не опломбованого приладу обліку (охорона пломба КП "Кривбасводоканал" в місцях приєднання приладів обліку до трубопроводу відсутня).
Звертаючись до Фізичної особи-підприємця Поліщук Ігоря Анатолійовича із позовом про стягнення 26 574, 32 грн. - за послуги централізованого водопостачання та водовідведення; 3802,69 грн. пеня за період з 09.09.2017 по 09.03.2018; 838,16 грн. 3% річних за період з 09.09.2017 по 24.09.2018; 2 870,07 грн. інфляційні втрати за період жовтень 2017 - вересень 2018, січень 2018 - вересень 2018; 1 860,20 грн. - 7% штрафу, позивач посилався на, що в ході обстеження 20.07.2017 систем водопостачання та водовідведення об'єкту за адресою м. Кривий Ріг, вул. Харцизька, буд. 9а присутності представника відповідача встановлено факт порушення законодавства, а саме: експлуатація Відповідачем не опломбованого приладу обліку, що є підставою для здійснення розрахунку витрат води за безоблікове водокористування у період один місяць - серпень 2017 на загальну суму 27 730,32 грн. та виставлено рахунок №260/8562/п33 від 30.08.2017.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем здійснена експлуатація неопломбованого приладу обліку, та не оплачений рахунок, виставлений позивачем за дане порушення, оскільки прилад обліку відповідача КВ 2,5 №236490 перебуває у його власності, а тягар щодо його утримання, статтею 322 Цивільного кодексу України, покладено саме на останнього.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, 12 липня 2013 року між Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради та фізичною особою -підприємцем Поліщук І.А. , укладений договір оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста № 1-11, за умов якого відповідач прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Харцизька 9А.Термін дії договору оренди приміщення з 12.07.2013 року по 11.06.2016 року включно.
Відповідно до акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 12.06.2013 року, воно передано відповідачу у користування. Балансоутримувачем даного приміщення є КП «Парковка та реклама».
30 червня 2016 року, відповідач на підставі акту приймання-передачі нежитлового приміщення передав нежитлове приміщення по вулиці Харцизькій 9 А у м. Кривий Ріг, а КП» Парковка та реклама», відповідно прийняло вищевказане нерухоме майно.
Тобто, з 01.07.2016 року орендні відносини між відповідачем та КП «Парковка та реклама» щодо використання нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Харцизька 9А припинились .
Відповідно до пункту 2.13 Договору та 5.14. Правил № 190, усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об'єм води визначається відповідно до п. 3.3 цих Правил до дня установки повіреного засобу обліку.
Судом встановлено, що 29 липня 2016 року представниками позивача був розпломбований вузол обліку на державну повірку, а свідоцтвом про повірку засобу вимірювальної техніки від 08.08.2016 року підтверджено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ 3580-97.
05.10.2016 року між Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради та фізичною особою -підприємцем Кошарським О.С. , укладений договір оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста № 1-19, за умов якого ФОП Кошарський О.С. прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - гаражі загальною площею 182,6 кв.м., що розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Харцизька 9А.
Термін дії договору оренди з 05.10.2016 року по 04.09.2019 року включно.
Відповідно до акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 05.10.2016 року, воно передано ФОП Кошарському О.С. у користування. Балансоутримувачем даного приміщення є КП «Парковка та реклама».
Тобто, саме ФОП Кошарський О.С. з 05.10.2016 року є орендарем приміщення,обладнаного холодним водопостачанням, каналізацією, центральним опаленням, електромережею тощо.
20.07.2017 року представники позивача у присутності Кошарського О.С. склали акт технічного обстеження систем водопостачання та водовідведення, в якому зазначили про відсутність опломбування приладу обліку відповідача, що є підставою для здійснення розрахунку витрат води на даному об'єкті за місяць, який передував виявленню даного порушення ( період з 20.06.2017 по 20.07.2017), як за безоблікове водокористування на підставі п.п.3.3, 3.4,3.14 Правил №190, оскільки розрахунок на підставі показів приладу обліку здійснюється з моменту його опломбування.
За змістом п.1 Правил № 190, вони є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.
З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів вважає, що позивач заявив вимоги до неналежного відповідача, оскільки як на момент розпломбування, так і на момент складання акту про порушення, відповідач - ФОП Поліщук В .А. не був орендарем приміщення, в якому знаходився прилад обліку та не мав доступ до приміщення, і як наслідок - до пломби та вузлу обліку.
При цьому, доводи апелянта про те, що відповідач у порушення умов договору не повідомив позивача про передачу об'єкту оренди на баланс іншого підприємства, не повідомляв про припинення виробничої діяльності, що свідчить про чинність договору і як наслідок, зобов'язання відповідача виконувати господарський договір, є неспроможними з огляду на наступне.
Дійсно, як вбачається з матеріалів справи, згідно п. 5.2 договору № 96 від 15.03.2012 року про надання послуг з централізованого постачання питної води і водовідведення (далі - Договір), його укладено між сторонами у справі - комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (далі-позивач) та фізичною особою-підприємцем Поліщук Ігорем Анатолійовичем (далі - відповідач), споживач зобов'язаний сповіщати виробника у письмовій формі протягом десяти днів про зміну найменування об'єкта споживання, передачі об'єкта споживання на баланс іншого підприємства, зміни кількості спожитої води і стоків, що скидаються, перебудові внутрішніх водопроводних і каналізаційних мереж; у випадку припинення, призупинення виробничої діяльності, реорганізації, ліквідації, споживач зобов'язаний у двадцятиденний термін письмово повідомити виробника.
Проте, балансоутримувачем орендованого відповідачем приміщення є КП « Парковка та реклама», а тому, відповідач не передавав дане приміщення на баланс іншого підприємства і не мав таких правових підстав, а також не припиняв виробничої діяльності, оскільки відсутні відомості про те, що він втратив статус ФОП.
Крім того, колегія суддів вважає, що відповідач був повідомлений про зміну орендаря приміщення, оскільки саме позивачем був укладений договір № 159-СТІ від 16.11.2017 року з ФОП Кошарський О.С., за умовами якого позивач надав платнику розстрочку сплати заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення орендованого об'єкта водокористування, який належить на праві власності/користування фізичній особі-підприємцю Поліщуку І.А. по рахунку № 260/8562/п33 від 30.08.3017 року на суму 27 730,32 грн. з 16.11.2017 року по 25.10.2019 року.
За цим договором ФОП Кошарський сплачено 1156 грн., що підтверджується довідкою позивача, а тому, колегія суддів вважає, що ФОП Поліщук В.А. не може бути відповідачем у даних правовідносинах, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заперечення позивача в частині того, що в акті від 20.07.2017 року зазначено власником приміщення саме Поліщука І.А ., є неспроможними, оскільки його підпис в акті відсутній, на час його складання він вже не був користувачем даного приміщення, яке було передано в орендну власником приміщення іншій особі- Кошарському О.С., в присутності якого і був складений даний акт.
Щодо витрат на правову допомогу, заявлених представником відповідача, то вони підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Так, положеннями ч. 1 - 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частиною 1 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" зазначено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Відповідно ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визнання розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в якості доказів отримання послуг адвоката надано до матеріалів справи договір про надання правової допомоги від 11 березня 2019 року , акт виконаних робіт від 3 квітня 2019 року.
Згідно договору, розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, розраховується відповідно до 30% мінімальної заробітної плати станом на день проведення процесуальної дії, за годину участі особи, яка надає правову допомогу у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, під час збору доказів та ознайомлення з матеріалами справи в суді та витрачений адвокатом час на проїзд до міста Дніпро для реалізації наданих повноважень клієнтом, пов'язаний зі справою та інших дій, передбачених ст. 126 ГПК України.
З акту виконаних робіт вбачається, що відповідачу надані наступні послуги за договором: надання консультацій- 1 година, складання адвокатського запиту - 1 година, ознайомлення з матеріалами справи у м. Дніпро в господарському суді - 6 годин, з яких транспортні витрати- час на дорогу по 2,5 години в один бік і в інший, разом 5 годин, ознайомлення з матеріалами справи в суді- 1 година, вивчення відповіді на адвокатський запит - 1 година, складання апеляційної скарги - 5 годин, складання клопотання про забезпечення позову та інших клопотань - 1 година, участь адвоката у судових засіданнях ( орієнтовно 1 засідання) - 1 година, транспортні витрати на дорогу по 2,5 години в кожний бік, разом - 5 годин. Вартість послуг складає 43806 грн., всього до сплати - 26271 грн.
Вирішуючи питання щодо розміру витрат на правову допомогу, колегія суддів враховує, що Законом України « Про Державний бюджет на 2019 рік», встановлений розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2019 року у розмірі 4173 грн., що для обчислення розміру гонорару на рівні 30% складає суму 1251 грн. за годину.
Колегія суддів враховує, що адвокатом витрачено часу на надання консультацій, складання запитів, ознайомлення з матеріалами справи та участь у двох судових засіданнях у загальній кількості 7 годин, що з урахуванням вартості години 1251 грн., складає 8757 грн.
При цьому, колегія вважає, що включення до витрат на правову допомогу часу, витраченого на дорогу, не передбачено ГПК, а тому зазначене в акті 10 годин такого часу, не підлягає відшкодуванню зі сторони позивача.
Крім того, колегія суддів вважає, що 5 годин на складання апеляційної скарги не відповідає складності справи, а тому вартість даної послуги підлягає зменшенню.
Відповідно до ч.4 статті 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, а тому з урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що на користь відповідача підлягає стягненню 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
При цьому, заперечення позивача про те, що відповідачем не надано доказів понесення ним цих витрат, є безпідставними, оскільки умовами договору ( п. 3.4) сторони передбачили, що оплата за даним договором здійснюється після вступу в законну силу судового рішення Центрального апеляційного господарського суду у справі 904/4346/18, але не пізніше 30 днів з моменту його ухвалення.
З урахуванням вищевикладеного, оскільки господарський суд Дніпропетровської області розглянув спір без участі відповідача, неповно дослідив обставини справи, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Поліщук Ігоря Анатолійовича - задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2018 у справі № 904/4346/18 - скасувати.
У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Кривбасводоканал" до Фізичної особи-підприємця Поліщука Ігоря Анатолійовича - відмовити.
Стягнути з Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Єсеніна, 6А, код ЄДРПОУ 03341316) на користь Фізичної особи-підприємця Поліщук Ігоря Анатолійовича, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 2643 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 10 000 грн.
Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 10.06.2019року.
Головуючий суддя О.В.Березкіна
Суддя С.Г.Антонік
Суддя О.Г.Іванов