Справа № 216/648/17
провадження 2-а/216/7/19
іменем України
31 травня 2019 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Кузнецова Р.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Марущак І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції роти №3 батальйону №4 Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Дніпропетровської області лейтенанта поліції Мартиненка Едуарда Анатолійовича про скасування постанови про адміністративного правопорушення, -
встановив:
10 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову серії АР №734147 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, винесену 31.01.2017 інспектором патрульної поліції роти №3 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Кривому Розі лейтенантом поліції Мартиненко Е.А.
Позовні вимоги обґрунтовані тими обставинами, що 31.01.2017 позивач ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «КІА», державний номер НОМЕР_1 по пр. Південний в м. Кривому Розі біля електроопори стовпа №339, перед поворотом ліворуч з вулиці Подлєпи на пр. Південний не увімкнув світловий покажчик повороту відповідного напрямку, чим порушив п. 9.2 (б) Правил дорожнього руху України, який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення на позивача, у розмірі 425 грн. З вказаним правопорушенням він не згоден, правопорушення не вчиняв. Разом з тим, відповідач представився лейтенантом, тоді як пред'явив службове посвідчення зі спеціальним званням «рядовий», неправильно назвав своє звання; в пункті 4 постанови відповідач вказав невірні анкетні дані позивача; також з початку його зупинки і протягом всієї розмови з позивачем, відповідач проводив відеофіксацію на службову «Бодікамеру» не попередивши його про фіксацію їх розмови. Крім того, відповідач розглядаючи справу на місці зупинки транспортного засобу порушив права передбачені ст. 268 КУпАП, проігнорував вимоги ст.ст. 33, 245 КУпАП, щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовну заяву підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав суду заперечення на адміністративний позов ОСОБА_2 , позов не визнав, вказує, що постанова винесена законно та обґрунтовано виходячи з наступного. Так, ним під час патрулювання 31.01.2017 по вул. Подлєпи у м. Кривому Розі, був помічений транспортний засіб «КІА», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 ,який перед початком маневру «поворот» з вул. Подлєпи на пр. Південний не увімкнув світловий показник повороту відповідного напрямку ліворуч, чим порушив п. 9.2 (б) Правил дорожнього руху України, після чого автомобіль було зупинено. Він представився згідно з п. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», після цього згідно з п. 1.1 та п. 2 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» повідомив про причину зупинки, попросив пред'явити водійське посвідчення, реєстраційний документ на транспортний засіб. Зачитавши позивачу його права, визначені ч. 1 ст. 268 КУпАП, перейшов до розгляду справи про адміністративне правопорушення, за результатами якого було встановлено наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, з метою припинення вказаних правопорушень законно та обґрунтовано, з дотриманням норм чинного законодавства до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу, із роз'ясненням позивачу строків та порядку оскарження постанови. Порушення позивача було зафіксовано на відеозапис. Отже зазначає, що він при винесенні оскаржуваної постанови керувався Правилами дорожнього руху України, КУпАП, в постанові чітко описане правопорушення, яке було скоєне, а тому діяв в межах правового кола і не порушував норм процесуального права, відповідно вимоги позивача є безпідставними і задоволенню не підлягають. Просив проводити розгляд справи за його відсутності, долучити DVD-диск з фактом порушення до матеріалів справи, у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
Під час здійснення судового розгляду були встановлені наступні фактичні обставини.
Інспектором роти №3 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Кривому Розі Мартиненко Е.А. буловстановлено, що 31.01.2017 по вул. Подлєпи у м . Кривому Розі , транспортний засіб «КІА», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 ,який перед початком маневру «поворот» з вул. Подлєпи на пр. Південний не увімкнув світловий показник повороту відповідного напрямку ліворуч, чим порушив п. 9.2 (б) Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
На підставі викладеного, відповідачем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №734147 від 31.01.2017 (а.с.9), якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
ОСОБА_1 , не визнавши факту порушення ним зазначених у постанові Правил дорожнього руху, та, вважаючи неправомірним притягнення його до адміністративної відповідальності, звернувся до суду з позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивного дослідженні обставин справи, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Підстави та порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності визначені у Кодексі України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), а порядок розгляду позову на дії і рішення суб'єкту владних повноважень врегульовані КАС України.
Адміністративним правопорушенням на підставі ч. 2 ст. 122 КУпАП є порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, необладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Згідно з постановою серії АР №734147 від 31.01.2017 встановлено, що ОСОБА_1 31.01.2017 по вул. Подлєпи у м. Кривому Розі, керуючи транспортним засобом «КІА», державний номер НОМЕР_1 , перед початком маневру «поворот» з вул. Подлєпи на пр. Південний не увімкнув світловий показник повороту відповідного напрямку ліворуч, чим порушив п. 9.2 (б) Правил дорожнього руху України, за що встановлена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Згідно п. 9.2 (б) Правил дорожнього руху України визначено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Твердження позивача, викладені у позовній заяві не знайшли підтвердження будь-якими доказами, оскільки п. 9.4 Правил дорожнього руху України визначено, що подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху).
Крім того, під час дослідження оптичного диску з відеозаписом, долученого до матеріалів справи було встановлено, що автомобіль «КІА», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням позивача по вул. Подлєпи у м. Кривому Розі здійснюючи маневр повороту ліворуч не подав сигнал показника повороту відповідного напрямку, тобто порушив п. 9.2 (б) Правил дорожнього руху України.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які полягають, зокрема, у порушенні правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, (далі - Інструкція) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Відповідно до положень п. 2 розділу III Інструкції, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене, зокрема ч. 2 ст. 122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Положеннями ч. 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Зазначені норми права вказують на те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП виноситься на місці вчинення правопорушення. При цьому не здійснюється провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом IV КУпАП.
Частиною 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Аналізуючи в сукупності викладені обставини та докази, судом не встановлено будь-яких порушень вимог закону при розгляді справи та винесення постанови серії АР №734147 від 31.01.2017, оскільки міститься логічний виклад обставин вчиненого правопорушення, зокрема у ній зазначено, коли, де і ким вчинено правопорушення, викладено суть його вчинення, дотримано інші вимоги, встановлені ст. 283 КпАП України, що свідчить про те, що оскаржувана постанова є законною та порушень з боку інспектора патрульної поліції, щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд не вбачає. При цьому суд виходить з того, що відповідач під час виявлення, фіксування правопорушення та складання постанови про притягнення позивача до відповідальності діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови з огляду на її правомірність.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 15, 77, 241-244, 246, 255, 295 КАС України, ст. ст. 122, 222, 258 КУпАП, п. 9.2 (б) Правил дорожнього руху України, суд -
ухвалив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції роти №3 батальйону №4 Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Дніпропетровської області лейтенанта поліції Мартиненка Едуарда Анатолійовича про скасування постанови про адміністративного правопорушення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.О.Кузнецов