Справа № 274/4971/17
Пр. № 2/0274/1197/18
10.06.2019 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого - судді Вдовиченко Т.М., при секретарі судових засідань Рудич М.О., за участю сторін, представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання правочинів недійсними, клопотання ОСОБА_2 про зміну порядку розгляду справи і продовження судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, -
В провадженні суду з 23.01.2018 року перебуває зазначена цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання правочинів недійсними.
Розгляд справи здійснюється в загальному позовному провадженні.
11.04.2019 року позивачка ОСОБА_2 подала письмове клопотання про визнання справи № 274/4971/17 справою незначної складності - малозначною справою. Постановлення ухвали про зміну порядку розгляду справи і продовження судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Також просить суд допусти до участі в справі в якості її представника ОСОБА_4 , який діє на підставі чинної нотаріально посвідченої довіреності.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 своє клопотання від 11.04.2019 року підтримала та вказала, що ухвалою суду від 22.12.2017 року справу № 274/4971/17 було вирішено розглядати у спрощеному позовному провадженні. Ухвалою суду від 25.01.2018 року цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням вирішено розглядати в загальному позовному провадженні. Ухвалою суду від 21.11.2018 року провадження у справі за первісним позовом ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням закрито у зв"язку з відмовою позивача від позову. За таких обставин її позов до ОСОБА_3 втратив свою процесуальну зустрічність, справа є типовою за прикладом зразкової справи № 6-551 цс 16, а відтак є справою незначної складності та може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник відповідача ОСОБА_1 заперечила проти задоволення клопотання позивачки ОСОБА_2 з тих підстав, що судом при розгляді даної цивільної справи були дотримані всі норми ЦПК України при переході розгляду справи зі спрощеного позовного провадження в загальне позовне провадження, вказала, що нормами чинного ЦПК України не передбачено перехід зі загального позовного провадження в спрощене позовне провадження.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 27.11.2017 року до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області надійшов позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ( а.с. 4-5).
Ухвалою суду від 12.12.2017 року відкрито провадження у даній цивільній справі ( а.с. 27).
Перехідною ухвалою суду від 22.12.2017 року розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін ( а.с. 30-32).
Ухвалою суду від 25.01.2018 року цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням вирішено розглядати в загальному позовному провадженні з тих підстав, що 24.01.2018 року на адресу Бердичівського міськрайонного суду надійшов відзив на позовну заяву , згідно якого вбачалося, що відповідачка ОСОБА_2 пред"явлені до неї позовні вимоги не визнає. Подала зустрічну позовну заяву до ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів дарування від 03.09.2016 року. ( а.с. 58-59).
23.01.2018 року на адресу Бердичівського міськрайонного суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсними правочинів дарування ( а.с. 69-72).
Ухвалою суду від 07.05.2018 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсними правочинів дарування до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ( а.с. 82-83).
Як визначено ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
В своєму зустрічному позові позивачка також заявляла клопотання про постановлення ухвали суду про перехід до розгляду справи № 274/4971/17 за правилами загального позовного провадження ( а.с.72 ).
Ухвалою суду від 21.11.2018 року провадження у справі за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням закрито у зв'язку із відмовою позивача від позову ( а.с. 193-194).
Згідно ч.2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:1) наказного провадження;2) позовного провадження (загального або спрощеного);3) окремого провадження.
Згідно ч.1 ст. 274 ЦПК України справи, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження:1) малозначні справи;2) що виникають з трудових відносин;3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
Згідно ст. 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
У випадку, передбаченому частиною другою статті 274 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:
1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або
2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Таким чином питання про розгляд справи в загальному або спрощеному позовному провадженні вирішується судом на стадії відкриття провадження у справі.
Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається ( ч. 6 ст. 277 ЦПК України).
За таких обставин клопотання позивачки ОСОБА_2 про зміну порядку розгляду справи і продовження судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження є таким , що не ґрунтується на нормах чинного ЦПК України.
Відповідно до положень ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Положеннями ст. 15 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Документами, що підтверджують повноваження адвоката як представника є довіреність або ордер, виданий відповідно до Закону України " Про адвокатуру і адвокатську діяльність" ( ч. 4 ст. 62 ЦПК України).
Згідно з ст. 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Пунктом 11 ч. 16-1 розділу XV Конституції України передбачено відтермінування зазначеного положення у судах першої інстанції - до 1 січня 2019 року.
В судовому засіданні 07.02.2019 р. вирішено питання про відмову у допуску ОСОБА_4 до участі у вказаній справі та роз"яснено, що позивачка має право на професійну правничу допомогу адвоката, повноваження якого підтвердженні відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" ( ч. 4 ст. 62 ЦПК України).
За таких обставин, оскільки порядок переходу розгляду справи з загального позовного провадження до розгляду справи в спрощеному провадженні не передбачений нормами цивільного процесуального законодавства, а питання про відмову у допуску представника вирішено в судовому засіданні 07 лютого 2019 року , клопотання позивачки не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 59, 131-1 Конституції України, ст. ст. 274, 277 ЦПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні клопотання позивачки ОСОБА_2 про визнання справи № 274/4971/17 справою незначної складності - малозначною справою ; постановлення ухвали про зміну порядку розгляду справи і продовження судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.; допуск до участі в справі в якості її представника ОСОБА_4 , який діє на підставі чинної нотаріально посвідченої довіреності за безпідставністю.
Роз'яснити позивачці ОСОБА_2 , що вона має право на професійну правничу допомогу адвоката, повноваження якого мають бути підтверджені довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" ( ч. 4 ст. 62 ЦПК України).
Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення на неї можуть бути викладені при оскарженні рішення суду.
Суддя Т.М. Вдовиченко