Справа № 161/9205/19
Провадження № 1-кс/161/4694/19
м. Луцьк 10 червня 2019 року
10 червня 2019 року слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні №1218030000000549 від 07.12.2018,
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 та володільця майна ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 грудня 2018 року, в рамках кримінального провадження №1218030000000549 від 07.12.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України зокрема, на автомобіль марки «Мерседес Бенц», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1996 року випуску, в обґрунтування якого зазначив таке.
Так, Головним управлінням Національної поліції у Волинській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №1218030000000549 від 07.12.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
На підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.12.2018 в рамках вищевказаного кримінального провадження було накладено арешт на автомобіль марки «Мерседес Бенц», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1996 року випуску.
Адвокат зазначав, що на дату подання клопотання усі відповідні експертизи щодо вказаного транспортного засобу проведені, а тому відпала необхідність в застосуванні даного заходу забезпечення.
Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав з наведених у ньому підстав, просив його задовольнити в повному обсязі, додатково суду пояснив, що потерпілі не мають претензій до ОСОБА_7 , шкода повністю відшкодована, транспортний засіб належить ОСОБА_6 , усі експертизи проведені, а тому підстав для арешту не вбачає.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні заперечили щодо скасування арешту на спірний автомобіль, оскільки мають намір провести в даному кримінальному провадженні інженерно-транспортну експертизу в м. Львові, а тому вважають, що слідчі дії не завершені.
Слідчий суддя, заслухавши адвоката, прокурора та слідчого, вивчивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього документи, приходить до такого висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним управлінням Національної поліції у Волинській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №1218030000000549 від 07.12.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.12.2018 в рамках вищевказаного кримінального провадження було накладено арешт на автомобіль марки «Мерседес Бенц», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1996 року випуску.
Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
При цьому, у відповідності до ч.2, ч.3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
З мотивувальної частини ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 11.12.2018 вбачається, що при арешті майна слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання органу досудового розслідування були достатні підстави для висновку, що автомобіль «Мерседес Бенц», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1996 року випуску, є речовим доказом у кримінальному провадженні в розумінні ст.98 КПК України, тобто існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що таке майно є доказом злочину, а арешт майна необхідний з метою забезпечення збереження такого майна як речового доказу.
Крім того, зі змісту ухвали вбачається, що слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання про арешт майна потреби органу досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а сукупність отриманих судом даних, відповідно до ст.170 КПК України, була достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що при ухваленні рішення слідчим суддею були належним чином враховані як фактичні обставини кримінального провадження, так і вимоги КПК України, у зв'язку з чим слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що автомобіль «Мерседес Бенц» реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1996 року випуску, відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України та наклав арешт на таке майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів клопотання та долучених до нього документів, вони не містять належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність та які б спростували висновки, викладені в ухвалі слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 11.12.2018 року, якою накладено арешт на автомобіль, що дає слідчому судді підстави дійти висновку, що необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно на теперішній час не відпала.
Таким чином, слідчий суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного, прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 та володільця майна ОСОБА_7 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.12.2018 року.
Керуючись ст.ст. 22, 174, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання, - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя
Луцького міськрайонного суду
Волинської області ОСОБА_1