Номер справи 766/6873/19 Головуючий в І інстанції Ус О.В.
Номер провадження 22-ц/819/992/19 Доповідач Полікарпова О.М.
04 червня 2019 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючогоПолікарпової О.М.,
суддівВоронцової Л.П.,
Ігнатенко П.Я.,
секретарПісоцька Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє від імені ОСОБА_2 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Ус О.В. від 05 квітня 2019 року у цивільній справі за заявою Комунального закладу «Херсонська обласна психіатрична лікарня» про госпіталізацію ОСОБА_2 у психіатричний стаціонар без його згоди або згоди його законного представника,
встановив:
У квітні 2019 року головний лікар КЗ "Херсонська обласна психіатрична лікарня" Херсонської обласної ради ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою, в якій просив госпіталізувати ОСОБА_2 до психіатричного закладу у примусовому порядку.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 був госпіталізований 03.04.2019 р. о 14.00 год. до КЗ "Херсонська обласна психіатрична лікарня", доставлений каретою швидкої допомоги у супроводі поліції. Пацієнт страждає на хронічне психічне захворювання: біполярний афективний розлад, виявляє ознаки стійкого маніакального синдрому, внаслідок чого вчиняє дії, що становлять небезпеку для нього та інших осіб. Вдома відмовляється приймати лікування, це призводить до погіршення психічного стану, грубих порушень поведінки, що підтверджено висновком лікарів-психіатрів КЗ «Херсонська обласна психіатрична лікарня» Херсонської обласної ради. Через своє захворювання він не розуміє необхідності лікування і не погоджується на госпіталізацію до психіатричної лікарні, тому головний лікар просив задовольнити заяву про примусову госпіталізацію ОСОБА_2
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 05 квітня 2019 року заяву Комунального закладу "Херсонська обласна психіатрична лікарня" Херсонської обласної ради задоволено. Застосовано у відношенні ОСОБА_2 госпіталізацію до Комунального закладу "Херсонська обласна психіатрична лікарня" у примусовому порядку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , яка діє від імені ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви про примусову госпіталізацію відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на порушення судом норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права. Вказує на те, що заява про госпіталізацію не містить безумовних підстав, передбачених ст.14 Закону України «Про психіатричну допомогу», які б давали право надавати дозвіл на госпіталізацію ОСОБА_2 до психіатричного закладу у примусовому порядку без його усвідомленої згоди, оскільки заявник не надав достатніх доказів на підтвердження обставин вчинення чи виявлення наміру вчинити ним дії, що створюють собою небезпеку для нього чи оточуючих, а також того, що він не спроможний самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує його життєдіяльність.
Представник прокуратури в суді апеляційної інстанції проти задоволення заяви КЗ "Херсонська обласна психіатрична лікарня" Херсонської обласної ради заперечував, однак обґрунтованих доводів на спростування відомостей, викладених у заяві лікарні не навів. До того ж, при розгляді справи в суді першої інстанції інший представник прокуратури стверджував про наявність підстав для примусової госпіталізації ОСОБА_2 Прокурор як учасник справи рішення суду першої інстанції про задоволення заяви КЗ "Херсонська обласна психіатрична лікарня" Херсонської обласної ради не оскаржував.
Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 неодноразово лікувався, зокрема 13.07.2017 р. з діагнозом маніакальний синдром; 18.12.2017 р. з діагнозом маніакальний синдром, біполярний розлад; 15.12.2018 р. з діагнозом біполярний афективний розлад, маніакальний синдром, 15.01.2019 р. з діагнозом гіпоманіакальний синдром, та в останнє госпіталізований до КЗ "Херсонська обласна психіатрична лікарня» 03.04.2019 року з діагнозом маніакальний синдром, біполярний афективний розлад. При трьох попередніх госпіталізаціях надавав усвідомлену згоду на лікування, що підтверджується історіями хвороби. При госпіталізації 03.04.2019 року ОСОБА_2 усвідомленої згоди на госпіталізацію не надав, внаслідок чого лікарня звернулась до суду з цією заявою.
Відповідно до висновку лікарів-психіатрів Комунального закладу «Херсонська обласна психіатрична лікарня" Херсонської обласної ради № 1164 від 04.04.2019 року, ОСОБА_2 страждає на хронічне психічне захворювання - біполярний афективний розлад, стійкий маніакальний синдром, доставлений в лікарню у супроводі поліції. Проявляє агресію до рідних, переслідує колишню дружину, примушує неповнолітнього знайомого керувати автомобілем. Його психічний стан загострюється через те, що він відмовляється вдома приймати ліки, внаслідок чого вчиняє дії, що становлять небезпеку для оточуючих та для нього самого. Комісія прийшла до висновку про необхідність госпіталізації ОСОБА_2 в примусовому порядку.
Відповідно до частини першої, другої статті 340 ЦПК України у заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку та її продовження, про госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом.
До заяви про психіатричний огляд або надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку додається висновок лікаря-психіатра, а про продовження примусово амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження - висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали.
Нормою ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» встановлені вичерпні підстави примусової госпіталізації особи до психіатричного закладу.
Так, особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливо лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
Таким чином суд першої інстанції з досліджених матеріалів справи та пояснень свідків встановив, що захворювання ОСОБА_2 віднесено до тяжкого психічного розладу здоров'я, тяжкість своєї хвороби він не усвідомлює, вдома не лікується, втратив сон, внаслідок чого стан його погіршується. Батько, з яким він проживає, стверджує, що його син став агресивним, погрожує близьким, вчиняє дії, які наражають на небезпеку як оточуючих, так і його самого. За наявності висновку комісії лікарів-психіатрів Комунального закладу «Херсонська обласна психіатрична лікарня" Херсонської обласної ради від 04 квітня 2019 року про необхідність примусової госпіталізації ОСОБА_2 в психіатричний стаціонар, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність, станом на день звернення лікарні із заявою, правових підстав для госпіталізації хворого в примусовому порядку до психіатричного закладу без його згоди, оскільки останній страждає на тяжкий психічний розлад, внаслідок чого він вчиняє дії, що становлять небезпеку для нього особисто та для оточуючих.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування підпункту «е» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод особа може бути позбавлена свободи як «психічно хвора» шляхом її госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку, якщо дотримано трьох мінімальних умов: по-перше, має бути достовірно доведено, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад має бути такого виду і ступеня, що слугує підставою для примусового тримання у психіатричній лікарні; і по-третє, обґрунтованість тривалого тримання у психіатричній лікарні залежить від стійкості відповідного захворювання.
Перед тим як визначити, чи було достовірно доведено, що особа страждає на психічний розлад, вид і ступінь якого можуть бути підставою для примусового тримання цієї особи у психіатричній лікарні, суд повинен встановити, чи є таке тримання у розумінні підпункту «е» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, зокрема, чи була дотримана процедура, передбачена чинним законодавством України.
Колегією суддів не встановлено недотримання судом першої інстанції вимог норм матеріального чи процесуального права при вирішенні питання про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 лютого 2018 року у справі № 2-1/07 дійшла правового висновку про те, відповідність позбавлення волі шляхом госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку національному законодавству є недостатньою умовою; воно також має бути необхідним за конкретних обставин, які повинен встановити суд, розглядаючи справу.
На думку колегії суддів суду апеляційної інстанції такі обставини судом першої інстанції встановлені, а відповідно, висновок про примусову госпіталізацію ОСОБА_2 є правильним.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснив, що пролікувавшись два місяці, він усвідомив, що його поміщення до психіатричної лікарні було необхідним та відповідало його інтересам, чого на момент госпіталізації він зрозуміти не міг внаслідок стану здоров'я.
Головний лікар КЗ «Херсонська обласна психіатрична лікарня» Херсонської обласної лікарні ОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_2 вже пройшов курс лікування і підлягає виписці.
За таких обставин, коли судом першої інстанції на час постановлення оскаржуваного рішення було встановлено сукупність передбачених законом умов для примусової госпіталізації ОСОБА_2 , апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки її доводи висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.367, 374, 375, 381 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє від імені ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 05 квітня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ О.М. Полікарпова
Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.П. Воронцова
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ П.Я. Ігнатенко
Повний текст постанови складений 10 червня 2019 року.
Суддя О.М. Полікарпова