09.03.10р.Справа № 39/10-10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВЛ", м. Кривий Ріг
до Закритого акціонерного товариства "Донгорбанк" в особі Центрального відділення Закритого акціонерного товариства "Донгорбанк", м. Кривий Ріг
Третя особа-1: Приватний нотаріус Донецького нотаріального округу Тактаров Володимир Борисович, м. Донецьк
Третя особа-2: Жовтневий відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, м. Кривий Ріг
про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню
Суддя Ліпинський О.В.
Представники:
від позивача: Примаков К.О., дов. від 02.11.2009р. б/н,
Костиріна С.В.- директор
від відповідача: Данилейченко Ю.Ю., дов. від 21.12.2009р. б/н
від третьої особи-1: не з'явився
від третьої особи-2: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю „СЕВЛ” (надалі Позивач) звернулося з позовом до Закритого акціонерного товариства „Донгорбанк” в особі Центрального відділення ЗАТ „Донгорбанк” у м. Кривому Розі (надалі Відповідач), в якому просить суд визнати виконавчий напис Приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Тактарова В.Б. (надалі Третя особа-1) ВМІ № 428624 від 20.08.2009 року, зареєстрований у реєстрі за № 1626 таким, що не підлягає виконанню, стягнути з Відповідача грошові кошти в сумі 3300 грн. 00 коп., які були незаконно стягнуті з рахунку Позивача, а також стягнути з Відповідача судові витрати у справі, в тому числі витрати по сплаті державного мита -187 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -236 грн. 00 коп. та витрати на оплату послуг адвоката -2000 грн. 00 коп.
В обґрунтування своїх позовних вимог, Позивач зазначає, що оспорюваний виконавчий напис вчинений з порушенням норм чинного законодавства, зокрема, вимог останнього абзацу п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерством юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року в редакції змін від 15.06.2009 року, згідно якого виконавчий напис на іпотечному договорі вчиняється у зв'язку з простроченням виплат обов'язкових платежів у разі закінчення строку основного зобов'язання та іпотечного договору. На думку Позивача, нотаріус не мав права вчиняти оспорюваний виконавчий напис, оскільки строк повернення кредиту, тобто строк основного зобов'язання та іпотечного договору настане тільки 23 квітня 2010 року.
03.03.2010 року Позивач подав заяву про доповнення підстав свого позову, в якій просить суд задовольнити вимоги з огляду на те, що вказані в оспорюваному виконавчому написі зобов'язання не співпадають із зобов'язаннями, зазначеними в іпотечному договорі за розміром визначених сум, а отже, така заборгованість не є безспірною і потребує додаткового доказування, що виключає можливість вчинення виконавчого напису нотаріуса.
Відповідач проти позову заперечує, вважає, що оспорюваний виконавчий напис було вчинено нотаріусом із дотриманням вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим просить суд відмовити в задоволенні вимог Позивача в повному обсязі.
Третя особа-1 в своїх письмових поясненнях наданих суду зазначає, що Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України є підзаконним нормативним актом, а тому не повинна суперечити Закону України „Про іпотеку” та Закону України „Про нотаріат”, які не містять обмежень на вчинення виконавчого напису. З огляду на викладене, Приватний нотаріус Тактаров В.Б вважає, що діяв правомірно та законно, не порушуючи законодавство України, та просив суд розглядати справу без його участі.
Третя особа-2 письмових пояснень по суті спору суду не надала, повноваженого представника в судове засідання не направила.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 11.02.2010 року оголошувалася перерва до 16.02.2010 року.
За згодою представників позивача та відповідача, в судовому засіданні 09.03.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно ст. 85 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
Як убачається з матеріалів справи, 26.04.2007 року між сторонами у справі був укладений кредитний договір № 09/2007, відповідно до умов якого Банк (Відповідач) зобов'язався надати Позичальнику (Позивач) кредит в режимі відновлювальної кредитної лінії на наступних умовах: ліміт кредитування 900 000 грн. 00 коп.; цільове використання кредиту -фінансово-господарська діяльність підприємства, за умов направлення частини кредитних коштів на часткове погашення кредиту в „Промінвестбанку”, крім розміщення кредитних коштів на депозит, формування статутного фонду господарського товариства; строк повернення кредиту -23 квітня 2010 року; проценти за користування кредитом по строковій заборгованості в розмірі 18 % річних; проценти за безпідставне користування кредитом по простроченій заборгованості -23% річних; комісія за ведення кредитної справи по кредитній лінії -2% річних від невикористаної суми ліміту кредитної лінії.
З метою забезпечення виконання зобов'язань Позивача за вказаним вище кредитним договором, 26.04.2007 року між сторонами був укладений іпотечний договір № 09/2007/1,
За змістом п. 2.1., 2.2. іпотечного договору, за рахунок предмету іпотеки задовольняються вимоги Іпотекодержателя (Відповідача) за кредитним договором № 09/2007 від 26.04.2007 року у повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу, та будь-яке збільшення цієї суми та/або процентів за основним зобов'язанням. А також вимоги Іпотекодержателя щодо відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і звернення стягнення на предмет іпотеки, витрат на утримання і збереження предмета іпотеки, витрат на страхування предмета іпотеки, збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов цього договору.
Пунктом 2.3. іпотечного договору передбачено, що відповідно до умов основного зобов'язання Позичальник (Позивач) зобов'язаний в порядку передбаченому основним зобов'язанням повернути іпотекодержателю кредит в повній сумі -900 000 грн. в строк до 23.04.2010, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 18 % річних, сплатити проценти за безпідставне користування кредитом по простроченій заборгованості у розмірі 23% річних, та сплатити неустойку (штраф, пеню) та відшкодувати всі витрати та збитки Іпотекодержателя згідно умов основного зобов'язання.
Предметом іпотеки згідно п. 1.2. договору виступала двоповерхова окремо розташована нежитлова будівля з господарськими спорудами, яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соціалістична, 4а.
06.10.2008 року, та 10.11.2008 року, між сторонами у справі було укладено додаткові угоди до кредитного договору, за змістом яких було збільшено розмір процентної ставки за користування кредитом по строковій заборгованості, та розмір процентної ставки за безпідставне користування кредитом по простроченій заборгованості.
20.08.2009 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тактаровим В.Б було вчинено виконавчий напис, зареєстрований за № 1626, про звернення стягнення на предмет іпотеки -двоповерхову окремо розташовану нежитлову будівлю з господарськими спорудами, яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соціалістична, 4а, за рахунок кошті отриманих від реалізації якої, запропоновано задовольнити вимоги Банку (Відповідача) у розмірі 709605 грн. 56 коп., які складаються з: заборгованості за кредитом у розмірі 677390,88 грн.; заборгованості по відсотках у розмірі 32214,68 грн.; витрати за вчинення виконавчого напису 3300,00 грн., що становить 712905,56 грн.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 Закону України „Про іпотеку”, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
З матеріалів справи убачається, що договором іпотеки № 09/2007/1 від 26.04.2007 були забезпечені вимоги іпотекодержателя, що витікають з Кредитного договору від 26.04.2007, який в свою чергу на дату укладення договору іпотеки передбачав обов'язок Позичальника сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 18 % річних, та сплатити проценти за безпідставне користування кредитом по простроченій заборгованості у розмірі 23% річних, тобто договір іпотеки забезпечував вимоги іпотекодержателя щодо сплати процентів у розмірі, який передбачав кредитний договір на дату укладу договору іпотеки.
Як вище встановлено судом, додатковими угодами від 06.10.2008 та від 10.11.2008 сторонами було внесено зміни до кредитного договору щодо збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом по строковій заборгованості, та розмір процентної ставки за безпідставне користування кредитом по простроченій заборгованості.
У зв'язку із збільшенням розміру відповідальності Позивача за кредитним договором зміни в договір іпотеки щодо забезпечення сплати процентів в збільшеному розмірі не вносилися (доказів не надано).
З огляду на вище викладене, зазначені у виконавчому написі вимоги щодо стягнення з позивача заборгованості по процентах, які розраховані виходячи з їх розміру встановленого додатковими угодами до кредитного договорі від 06.10.2008 та 10.11.2008, не співпадають із зобов'язаннями, зазначеними у Договорі іпотеки за розміром визначених сум, тобто зазначена заборгованість не є безспірною і потребує додаткового доказування.
Відповідно до ст. 87 Закону України „Про нотаріат” та п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.04, умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису, є подання стягувачем документів, що підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника.
Під час вчинення оспорюваного виконавчого напису, нотаріусом не було прийнято до уваги зазначені вимоги законодавства, та вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки, без урахування того, що вимоги, які запропоновано задовольнити за рахунок предмета іпотеки підлягають додатковому доказуванню, тобто не є безспірними.
З огляду на вищевикладене, суд убачає підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Суд відхиляє доводи Позивача щодо вчинення оспорюваного виконавчого напису до закінчення строку основного зобов'язання та іпотечного договору, що є порушенням вимог абз. 6 п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, в редакції змін від 15.06.2009 року, адже як убачається з матеріалів справи, строк виконання основного зобов'язання на дату вчинення оспорюваного виконавчого напису є таким, що настав в силу вимог 3.1.4 Кредитного договору, згідно якого в разі порушення Позичальником зобов'язань, передбачених даним договором, Банк має право вимагати дострокового повернення кредити та сплати відсотків.
Окрім вимог про визнання такими, що не підлягає виконання виконавчого напису нотаріуса від 20.08.2009 року, Позивач просить суд стягнути з Відповідача грошові кошти в сумі 3300 грн. 00 коп., які були незаконно списані з його рахунку.
Як убачається з матеріалів справи, та не заперечувалося Відповідачем під час вирішення спору, меморіальними ордерами 25_17 від 29.09.2009, № 25_20 від 12.10.2009, № 25_8 від 30.10.2009, № 25_6 від 10.11.2009, Відповідачем було списано з розрахункового рахунку Позивача грошові кошти в сумі 3300 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат банку на вчинення виконавчого напису від 20.08.2009 року.
За умов задоволення позову в частині визнання виконавчого напису нотаріуса від 20.08.2009 року таким, що не підлягає виконанню, позовні вимоги в частині повернення стягнутого за вказаним виконавчим документом є обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, вимоги заявлені Позивачем ґрунтовно та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимоги ст. 49 ГПК України, судові витрати у справі, в тому числі витрати позивача по сплаті державного мита, в сумі 187 грн. 00 коп. витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в сумі 236 грн. 00 коп., а також витрати позивача на оплату послуг адвоката в сумі 2000 грн. 00 коп., які підтверджені матеріалами справи, покладаються на відповідача.
З огляду на наявні в матеріалах справи докази зміни назви Відповідача - Закритого акціонерного товариства „Донгорбанк” на Публічне акціонерне товариство „Донгорбанк”, суд, керуючись положеннями ст. 25 ГПК України, вважає за необхідне здійснити процесуальне правонаступництво.
Керуючись ст.ст. 1, 25, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Замінити Відповідача у справі - Закрите акціонерне товариства „Донгорбанк” в особі Центрального відділення ЗАТ „Донгорбанк” у м. Кривому Розі його правонаступником - Публічне акціонерне товариство „Донгорбанк” в особі Центрального відділення ПАТ „Донгорбанк” у м. Кривому Розі.
Позов задовольнити.
Визнати виконавчий напис Приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Тактарова В.Б. серії ВМІ № 428624 від 20.08.2009 року, зареєстрований у реєстрі за № 1626 таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Донгорбанк” (83086, м. Донецьк, вул. Артема, 38, код ЄДРПОУ 20365318) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СЕВЛ” (50003, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Соціалістична, 4а, код ЄДРПОУ 21885346) 3300 грн. 00 коп. в якості повернення стягнуто за виконавчим написом нотаріуса, 187 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2000 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката, видати наказ.
Суддя О.В. Ліпинський
Рішення підписано 12.03.2010