25.02.10р.Справа № 17/296-09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ.ЕФ.СІ", м. Донецьк
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ", м. Нікополь Дніпропетровської області
про стягнення 39 006 грн. 75 коп.
Суддя Суховаров А.В.
Представники:
від позивача: Легостаєва М.І., довір. № 42 від 24.03.09р.;
від відповідача: Головко О.М., довір. № 218 від 25.12.08р.
Суть спору:
15.10.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖІ.ЕФ.СІ" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" (далі - відповідач) суму, на яку збільшився борг, внаслідок інфляційних процесів у розмірі 32 221 грн. 87 коп. та суму 6 784 грн. 88 коп. 3% річних, а всього 39 006 грн. 75 коп. в зв'язку з несплатою заборгованості по договору № 1028 від 09.07.2008 року про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів в міжнародному сполучені.
В ході розгляду спору позивач заявою № 25 від 09.02.10р. збільшив позовні вимоги, у відповідності з якою просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму 49 406 грн. 87 коп. інфляційних, 10 870 грн. 94 коп. 3% річних, а всього 60 277 грн. 81 коп. боргу з тих же підстав.
Вмотивовує свої вимоги наявністю невиконаних, з боку відповідача, Договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг на загальну суму 306 875 грн. 00 коп., яка стягнута з останнього рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.09р. у справі № 9/155-09, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.10.09р.
Відповідач заперечує проти заявлених вимог повністю. У відзиві на позов вказує на те, що між сторонами, до спірного Договору, було підписано додаткову угоду № 2 від 14.01.09р., якою розстрочили виплату заборгованості за надані позивачем послуги. Окрім того, посилається на неправомірності нарахування позивачем індексу інфляції, так як спірним договором грошове зобовязання визначено в еквіваленті іноземної валюти. При цьому, вважає рішення господарського суду, яке вирішило спір по суті відносно заборгованості й припиняє правовідносини сторін за спірним договором.
04.02.2010 року на адресу суду надійшла заява відповідача за № 07/158 про розстрочення виконання рішення по даній справі на 6 (шість) місяців з оплатою рівними частинами до 29-го числа кожного місяця
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 08.12.09р. по 21.01.10р. та з 04.02.10р. по 25.02.10р., згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду від 08.12.09р. строк розгляду спору за заявою сторін продовжено до 01.03.10р.
В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача та відповідача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
У квітні 2009 року позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 420 425 грн. 00 коп. за невиконання зобов'язань по договору № 1028 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів в міжнародному сполучені від 09.07.2008 року (далі - Договір).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.09р. у справі № 9/155-09 зменшені позовні вимоги ТОВ "ДЖІ.ЕФ.СІ" задоволено. Стягнуто з ТОВ "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" суму 306 875 грн. 00 коп. основного боргу, 4 204 грн. 25 коп. витрат на держмито та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
08.10.2009 року господарським судом на виконання названого вище рішення, яке залишено без змін апеляційною інстанцією, видано наказ № 9/155-09 на підставі якого, 23.10.2009 року ВДВС Нікопольського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження.
Встановлено, що на час розгляду даної справи у господарському суді названий наказ є невиконаним, а заборгованість відповідача в розмірі 306 875 грн. 00 коп. залишається непогашеною.
В зв'язку з чим, позивач в силу положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу на розмір основної заборгованості (306 875,00 грн.) за період з грудня 2008 року по лютий 2010 року суму 49 406 грн. 87 коп. індексу інфляції, а також за період з 07.12.08р. по 09.02.10р. суму 10 870 грн. 94 коп. 3% річних, що відображається в розрахунках долучених позивачем до матеріалів справи.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного договору про надання транспортно-експедиторських послуг, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 Цивільного кодексу України і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Приписами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Як зазначалось вище, між сторонами по справі був укладений Договір при виконанні якого у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 306 875 грн. 00 коп., яка встановлена рішенням та постановою господарських судів.
Водночас, проведений судом аналіз матеріалів справи відображає, що 14.01.09р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 2 до Договору (а.с. 114, том 1), якою сторони розстрочили внесення платежів по Договору з наступними строками оплати:
- з 16.01.09р. по 26.01.09р. суму 210 717 грн. 00 коп. (сплачена повністю);
- з 10.02.09р. по 20.02.09р. суму 210 717 грн. 00 коп. (сплачено 113 550,00 грн. в ході вирішення спору у справі 9/155-09);
- з 10.03.09р. по 20.03.09р. суму 210 716 грн. 00 коп.
Внаслідок чого, з врахуванням наведених строків оплати суд не визнає розрахунок індексу інфляції та 3% річних правомірним, оскільки позивачем невірно визначено періоди нарахування та суми на які провадяться такі нарахування.
Умови ч. 1 ст. 612 ЦК України вказують, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Таким чином, за порушення умов названої вище додаткової угоди № 2 у відповідача перед позивачем з 21.02.09р. утворився борг на суму 96 159 грн. 00 коп. (210 717,00 грн. - 113 550,00 грн.) та з 21.03.09р. на суму 210 716 грн. 00 коп., який до теперішнього часу відповідачем неоплачений, а докази такої сплати в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
На підставі викладеного та здійсненого перерахунку нарахованого позивачем розміру штрафних санкцій, господарський суд вважає обґрунтованим, отже правомірним розмір індексу інфляції в сумі 25 867 грн. 86 коп. та розмір 3% річних в сумі 8 443 грн. 86 коп., а в решті нарахувань відмовляє за безпідставністю.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
Як встановлено судом, відповідач не виконує зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг, а отже не виконує рішення та постанову господарського суду про стягнення з боржника основної заборгованості та судових витрат.
Окрім того, не приймаються посилання відповідача щодо неправомірності застосування позивачем індексу інфляції поряд з визначеним за Договором грошовим зобов'язанням в еквіваленті іноземної валюти, тому що вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, а умовами Договору передбачено здійснювати оплату наданих послуг в національній валюті України за офіційним курсом Євро, встановленим Національним банком України, отже, відповідні зобов'язання відповідача по сплаті грошових коштів за отриманні послуги які надав позивач -виникли в національній валюті України на день виникнення відповідного зобов'язання та несвоєчасний розрахунок, у передбачені сторонами терміни, призвів до знецінення коштів у зв'язку з інфляційними процесами.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно приписам ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій.
З урахуванням викладеного, в матеріалах справи наявні належні докази того, що відповідач правомірно застосував положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, а сума основного боргу в розмірі 306 875 грн. 00 коп. на час винесення рішення у справі -не погашена.
За вказаних обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Разом з тим, в силу положень ст. 121 ГПК України та з врахуванням встановлених причин виникнення заборгованості відповідача перед позивачем зі сплати інфляційних нарахувань та трьох процентів річних, із яких вбачається, що у відповідача відсутня на теперішній час реальна можливість для повного виконання судового рішення і які визнаються поважними, суд вважає за необхідне задовольнити заяву відповідача від 02.02.10р. та розстрочити виконання рішення суду строком на 6 (шість) місяців, з оплатою суми боргу рівними частинами у розмірі 5 718 грн. 62 коп. до 29-го числа щомісячно, про що також не заперечувалось позивачем у письмових поясненнях та у судовому засіданні.
Судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 34, 36, 43, 45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" (53201, м. Нікополь Дніпропетровської області, пр-т Трубніков, 56; ЄДРПОУ 35537363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ.ЕФ.СІ" (83096, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 131; ЄДРПОУ 32610089) суму 25 867 грн. 86 коп. (двадцять п'ять тисяч вісімсот шістдесят сім грн. 86 коп.) індексу інфляції, 8 443 грн. 86 коп. (вісім тисяч чотириста сорок три грн. 86 коп.) 3% річних.
Розстрочити виконання рішення суду строком на 6 (шість) місяців відповідно наступного графіку: до 29 березня 2010 р. -5718 грн. 62 коп.; до 29 квітня 2010 р. -5718 грн. 62 коп.; до 29 травня 2010 р. -5718 грн. 62 коп.; до 29 червня 2010 р. -5718 грн. 62 коп.; до 29 липня 2010 р. -5718 грн. 62 коп.; до 29 серпня 2010 р. -5718 грн. 62 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" (53201, м. Нікополь Дніпропетровської області, пр-т Трубніков, 56; ЄДРПОУ 35537363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ.ЕФ.СІ" (83096, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 131; ЄДРПОУ 32610089) суму 343 грн. 11 коп. (триста сорок три грн. 11 коп.) державного мита, 134 грн. 33 коп. (сто тридцять чотири грн. 33 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті -відмовити.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя А.В. Суховаров
Рішення підписано - 02.03.10р.