Ухвала
Іменем України
07 червня 2019 року
м. Київ
справа № 524/8408/16-к
провадження № 51-2806 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 травня 2018 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 07 травня 2019 року,
встановив:
Вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 травня 2018 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останнього разу вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 14 листопада 2017 року за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді 4 місяці арешту та штрафу у розмірі 850 грн., які ухвалено виконувати самостійно. Від відбування покарання у виді арешту звільнений відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, з урахуванням ч. 3 ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі та штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 07 травня 2019 року вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області змінено.
Перекваліфіковано дії ОСОБА_5 за епізодами викрадення майна потерпілого ОСОБА_6 від 12 жовтня 2016 року та викрадення майна потерпілого ОСОБА_7 від 23 грудня 2016 року з ч. 3 на ч. 2 ст. 185 КК України.
ОСОБА_5 призначено покарання за ч. 2 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України - 1 рік позбавлення волі; за ч. 2 ст. 185 України - 2 роки позбавлення волі; за ч. 3 ст. 185 КК України - 3 роки позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, визначено покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 3 місяці.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, з урахуванням положень ч. 3 ст. 72 КК України, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 листопада 2017 року у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та остаточно визначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці та штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., який підлягає самостійному виконанню.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Вироком суду ОСОБА_5 визнано винним в тому, що він 18 серпня 2016 року, в нічний час, ОСОБА_5 перебуваючи в під'їзді будинку АДРЕСА_2 , повторно, шляхом вільного доступу таємно викрав дитячий велосипед «Winks», спричинивши потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 1278 гривень.
23 серпня 2016 року, близько 03 години, ОСОБА_5 , перебуваючи на 4-му поверсі 1-го під'їзду в будинку АДРЕСА_3 , повторно, шляхом вільного доступу, викрав дитячу коляску «BABYCLUB», спричинивши потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 956 гривень.
02 жовтня 2016 року у нічний час, перебував біля будинку АДРЕСА_4 , шляхом вільного доступу таємно викрав алюмінієву драбину, спричинивши потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму 859 гривень.
11 жовтня 2016 року у нічний час ОСОБА_5 , перебуваючи біля будинку АДРЕСА_5 , таємно викрав мідний та алюмінієвий кабель, спричинивши потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 314 гривень.
12 жовтня 2016 року опівночі, ОСОБА_5 , перебуваючи біля будинку №80 по вул. Чередницькій в місті Кременчуці, таємно викрав мангал з нержавіючої сталі, що належало потерпілому ОСОБА_6 , спричинивши матеріальну шкоду на суму 900 гривень.
30 жовтня 2016 року, близько 19 години, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем мешкання, а саме: по АДРЕСА_1 , повторно, шляхом вільного доступу таємно викрав блендер Philips HR 1363 та цифровий фотоапарат SamsungS760,s|n A05XC90Q801012, що належало його вітчиму ОСОБА_12 , спричинивши матеріальну шкоду на загальну суму 1284 гривні.
Наприкінці жовтня 2016 року, ОСОБА_5 , перебуваючи на 4-му поверсі 3-го під'їзду в будинку АДРЕСА_6 , повторно, шляхом вільного доступу таємно викрав дитячу коляску «Geoby”, що належала потерпілій ОСОБА_13 , спричинивши матеріальну шкоду на суму 2409 гривень.
11 листопада 2016 року, близько 16 години, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем мешкання, а саме: по АДРЕСА_1 , повторно, шляхом вільного доступу таємно викрав соковижималку марки «Moulinex JU 400 X», спричинивши потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 1114 гривень.
14 листопада 2016 року, близько 00 години 30 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні санвузлу комп'ютерного залу «Укркиївлото», розташованого за адресою: просп. Свободи, 20, місто Кременчук, повторно, шляхом вільного доступу викрав сушарку для рук «Bartscher» Y1602, якою намагався розпорядитися на власний розсуд, здавши її до ПТ ломбард «Імперія», але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від волі ОСОБА_5 , оскільки останній був затриманий співробітниками охорони «Явір 2000».
15 листопада 2016 року, близько 16 години, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем мешкання по АДРЕСА_1 , повторно, шляхом вільного доступу таємно викрав праску марки «Tefal FV 3303», спричинивши потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 1078 гривень.
30 листопада 2016 року, близько 16 години, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем мешкання по АДРЕСА_1 , повторно, шляхом вільного доступу таємно викрав акустичні колонки «Microlab» в кількості 2 штук, що належали його вітчиму ОСОБА_12 , спричинивши матеріальну шкоду на суму 1169 гривень.
20 грудня 2016 року, близько 19 години, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем мешкання: АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу таємно викрав набір гантелей прогумованих в кількості 2 штуки, спричинивши потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 1759 гривень.
21 грудня 2016 року, близько 05 години, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем мешкання по АДРЕСА_1 , повторно, шляхом вільного доступу таємно викрав блендер Philips HR 1363, що належав його вітчиму ОСОБА_12 , спричинивши матеріальну шкоду на суму 804 гривень.
21 грудня 2016 року, близько 16 години, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем мешкання по АДРЕСА_1 , повторно, шляхом вільного доступу таємно викрав майно - пилосос марки «Samsung VC 5660», спричинивши потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 1691 гривень.
22 грудня 2016 року, близько 19 години, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем мешкання по АДРЕСА_1 , повторно, шляхом вільного доступу таємно викрав роутер «TP-Link TL-WE841N», спричинивши потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 349 гривень.
23 грудня 2016 року, вночі, ОСОБА_5 перебуваючи за місцем мешкання: АДРЕСА_1 , повторно, шляхом вільного доступу таємно викрав акустичні колонки марки «Microlab R73», спричинивши потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 909 гривень.
23 грудня 2016 року, близько 16 години, ОСОБА_5 , перебуваючи біля будинку АДРЕСА_7 , повторно, шляхом проникнення на територію вищевказаного домоволодіння таємно викрав алюмінієву драбину, що належала потерпілому ОСОБА_7 , спричинивши матеріальну шкоду на загальну суму 727 гривень.
30 листопада 2017 року, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем мешкання по АДРЕСА_1 , повторно, шляхом вільного доступу таємно викрав пароварку PHILIPS HD9150, що належала його вітчиму ОСОБА_12 , спричинивши матеріальну шкоду на суму 1073 гривень.
10 січня 2018 року, близько 02 години, ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні грального закладу «Золота підкова» за адресою: АДРЕСА_8 , повторно, шляхом вільного доступу викрав мобільний телефон Samsung J3, що належав ОСОБА_14 , чим спричинив матеріального збитку на суму 2376 гривень.
У касаційній скарзі захисник порушує питання про перегляд вказаних судових рішень у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі засудженого, через суворість. При цьому посилається на ту обставину, що місцевим та апеляційним судом не враховано у повній мірі його особу, відсутність обтяжуючих покарання обставин, всі обставини, що пом'якшують йому покарання, а саме: повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, молодий вік, наявність постійного місця проживання, позитивні характеристики, те, що засуджений не перебуває на обліках лікарів нарколога та психіатра. Захисник просить звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, враховуючи його молодий вік.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Доводи касаційної скарги захисника про порушення щодо ОСОБА_5 загальних засад призначення покарання, на думку колегії суддів, є непереконливими враховуючи наступне.
Як убачається з наданих суду касаційної інстанції копій судових рішень, суд першої інстанції, обґрунтовуючи висновок щодо виду і розміру покарання ОСОБА_5 та призначаючи йому покарання у виді позбавлення волі, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до злочинів середньої тяжкості та тяжких, прийняв до уваги позитивну характеристику за місцем проживання ОСОБА_5 , його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, відсутність обставин, що обтяжують покарання, врахував молодий вік і особу засудженого, який офіційно не працює.
Врахувавши всі зазначені обставини в їх сукупності, у тому числі і ті, про які зазначає захисник ОСОБА_4 у своїй скарзі, суд обґрунтовано дійшов висновку, що перевиховання засудженого можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, та правильно призначив покарання в межах санкції статей КК України із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України.
Разом з тим Верховний Суд констатує, щозагальні засади призначення покарання, визначені у ст. 65 КК, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів.Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною,оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані у сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Вирішуючи питання про обрання виду та розміру покарання, суд першої інстанції , враховуючи тяжкість та кількість вчинених кримінальних правопорушень дійшов обґрунтованого висновку про відсутність умов, передбачених ст. 75 КК, для звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням.
Суд апеляційної інстанції належним чином перевірив доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_4 та обґрунтовано відмовив в її задоволенні, зазначивши мотиви і підстави, з яких визнав скаргу необґрунтованою. Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. ст. 370, 419 КПК.
Колегія суддів погоджується з таким висновком і вважає, що призначене засудженому покарання відповідає вимогам закону, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_5 і попередження нових злочинів, є справедливим та відповідає вимогам ст. 50, 65 КК України.
Підстав для застосування положень ст. 75 КК України та звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням не вбачається.
Оскільки обґрунтування касаційної скарги не містить переконливих доводів, які викликають необхідність перевірки їх за матеріалами кримінального провадження, з касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.
Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 травня 2018 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 07 травня 2019 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3