Ухвала
05 червня 2019 року
м. Київ
справа №2-917/11
провадження № 61-8029ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Усика Г. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 22 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 березня 2019 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Богуславського районного суду Київської області від
17 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області про визнання права власності на житловий будинок,
У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 на ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 22 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від
06 березня 2019 року, яка викладена російською мовою.
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2019 року касаційну скаргу залишено без руху, надано строк до 17 травня 2019 року, але не більше десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для викладення касаційної скарги у новій редакції державною (українською) мовою із зазначенням усіх учасників справи, адреси їх місцезнаходження або місця проживання чи перебування та сплати судового збору.
У травні 2019 року ОСОБА_1 надіслав заяву, у якій зазначив, адресу місця проживання ОСОБА_2 та місцезнаходження Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області.
Також заявник зазначив, що йому 84 роки і він не володіє українською мовою, а можливості здійснити переклад касаційної скарги на українську мову у нього немає. До заяви додано оригінал квитанції про сплату судового збору.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 10 Конституції України визначено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Статтею 9 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесу рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Аналогічна норма міститься в статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до частини першої якої судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенціївправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Станом на 05 червня 2019 року вимоги ухвали Верховного Суду від 25 квітня 2019 року щодо викладення касаційної скарги у новій редакції державною (українською) мовою із зазначенням усіх учасників справи, адреси місцезнаходження або місця проживання чи перебування учасників справи, заявник не виконав.
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.
Повернення касаційної скарги ОСОБА_1 не перешкоджає йому повторно звернутися з касаційною скаргою, яка відповідатиме нормам цивільно-процесуального законодавства.
Заявник не позбавлений можливості звернутися до Верховного Суду із клопотанням про повернення судового збору відповідно до положень статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 22 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 березня 2019 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Богуславського районного суду Київської області від 17 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області про визнання права власності на житловий будинок вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Г. І. Усик