Ухвала
Іменем України
24 травня 2019 року
м. Київ
справа № 373/1904/17
провадження № 61-9315ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Штелик С. П. вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження закасаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі та гідності,
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка є сусідкою ОСОБА_1 , у присутності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також інших сусідів, поширила про неї недостовірну інформацію. Так, вказаного дня між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник конфлікт з приводу безпритульної собаки, яка накинулась на сина позивача. Вказану безпритульну собаку підгодовує ОСОБА_2 та члени її родини. Позивач просила ОСОБА_2 або не робити цього, або забрати тварину до себе додому та утримувати, як власну домашню тварину із застосуванням всіх необхідних засобів для безпечного для оточуючих утримання. На зауваження позивача відповідач голосно та в присутності вказаних вище осіб почала висловлюватись в сторону ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_5 із застосуванням образливих, недостовірних, негативних за змістом слів наступного змісту: «Ти - проститутка, перетягалась зі всіма чоловіками, народила ублюдка». Вказані образливі висловлювання відносно ОСОБА_1 відповідач навмисно застосовувала з метою приниження її честі та гідності в очах інших осіб. Вказувала, що від зневажливої поведінки ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 зазнала душевних страждань та переживань, у неї порушився звичайний ритм життя, вона стала знервованою, у присутності сусідів після цього інциденту відчуває душевний дискомфорт, боячись суспільного осуду, а також можливої недовіри з боку чоловіка.
Враховуючи вищенаведені обставини, просила визнати поширену щодо неї ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 інформацію такого змісту: «Ти - проститутка, перетягалась зі всіма чоловіками, народила ублюдка» недостовірною та такою, що не відповідає дійсності і принижує її честь та гідність; стягнути з ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 10 000 грн.
У січні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , в якому просила визнати поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 інформацію такого змісту: «У тебе взагалі немає дітей і ніколи їх не буде»; «Німці, забирайтеся звідси!», недостовірною, образливою та такою, що принижує її честь та гідність; визнати поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 інформацію, яка полягала у повідомленні більше, ніж одній особі, шляхом висловлювання такого змісту: «Ти не тримала чоловічого статевого органу в руках», негативною, образливою та такою, що принижує честь та гідність ОСОБА_2 ; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 15 000 грн в якості відшкодування за завдану моральну шкоду.
Зустрічний позов мотивований тим, що в ході конфлікту, який виник через безпритульну собаку, яку підгодовує її сім'я, ОСОБА_1 в образливій формі в присутності сусідів розповсюдила зазначену вище інформацію. Така поведінка ОСОБА_1 спричинила ОСОБА_2 моральні страждання та привела до погіршення стану її здоров'я, що є підставою для задоволення її вимог про захист честі та гідності, а також відшкодування завданої ОСОБА_1 моральної шкоди.
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 інформацію стосовно ОСОБА_1 наступного змісту: «Ти - проститутка, народила ублюдка» такою, що не відповідає дійсності та принижує честь і гідність ОСОБА_1 Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 000 грн моральної шкоди. В задоволенні решти вимог та у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2018 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. В іншій частині рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2018 року залишено без змін.
У касаційній скарзі, поданій у травні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що розповсюджена ОСОБА_2 інформація є оціночним судженням та не підлягає спростуванню. Поширена відповідачем інформація принижує честь та гідність позивача, а також є втручанням в її особисте приватне сімейне життя.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Предметом спору у даній справі є вимоги як майнового характеру - відшкодування моральної шкоди, так і немайнового характеру -захист честі та гідності.
Вимоги майнового характеру в сумі 10 000 грн, станом на 01 січня 2019 року не перевищують п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 960 500 грн (1 921 * 500).
Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Верховний Суд урахував ціну позову, предмет позову, складність та прийшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.
Вказівка в резолютивній частині оскаржуваної постанови про можливість її оскарження до Верховного Суду, не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене судове рішення ухвалене у малозначній справі.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій в межах своїх повноважень, заявник не переконав у наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Верховний Суд наголошує на тому, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність підстав чи відсутність таких підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі та гідності.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. П. Штелик