Ухвала
27 травня 2019 року
м. Київ
справа № 344/7822/18
провадження № 61-9550ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Штелик С. П. вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження закасаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 січня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського музичного училища ім. Дениса Січинського про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
У травні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 січня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року.
Проте, у порушення вимог частини четвертої статті 392 ЦПК України ОСОБА_1 до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , зазначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Проте, зазначені доводи ОСОБА_1 щодо звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» є безпідставними, оскільки відповідно до висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частиною першою статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ у всіх судових інстанціях.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за майнову вимогу - стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Крім того, заявник не звільнений від сплати судового збору у частині оскарження вимоги про відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 1 січня 2018 року прожитковий мінімуму для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 762,00 грн.
Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
При цьому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру (відшкодування моральної шкоди), яка подана, фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 704 грн 80 коп.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на момент подачі касаційної скарги)
за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового
збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при
поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату або документ, який підтверджує звільнення заявника від сплати судового збору на підставі вимог закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею
392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 січня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 01 липня 2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. П. Штелик