Ухвала
07 червня 2019 року
м. Київ
справа № 522/18210/15-ц
провадження № 61-10773ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Імексбанк»
в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Фонд соціальної допомоги імені доктора Ф. П. Гааза, приватне акціонерне товариство «Фінансово-інвестиційне товариство «Фонд», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання вкладниками банку за договором банківського вкладу,
29 травня 2019 року (дата здачі документів на пошту) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали касаційну скаргу у цивільній справі № 522/18210/15-ц на постанову Одеського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року.
Касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на даний час не може бути відкрито з наступних підстав.
Відповідно до статті 390 Цивільного процесуального кодексу України
(далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Оскаржувану постанову Одеського апеляційного суду прийнято 18 квітня 2019 року, а касаційну скаргу подано 29 травня 2019 року.
Таким чином касаційна скарга подана з пропуском строку встановленого статтею 390 ЦПК України.
Поновлення пропущеного процесуального строку здійснюється судом за заявою учасника справи (частина перша статті 127 ЦПК України).
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заяв про поновлення пропущеного строку не подавали.
Докази на підтвердження дати отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови Одеського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року до касаційної скарги не додані.
Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу
За таких обставин з метою усунення недоліків касаційної скарги заявники мають право протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху подати до суду касаційної інстанції заяву про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року, навівши у своїй заяві поважні причини пропуску цього строку та надавши докази на підтвердження таких причин;
Крім того касаційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 викладена російською мовою.
Відповідно до частини першої статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Конституційний Суд України у Рішенні від 14 грудня 1999 року у справі №10-рп/99 зазначав, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Відповідно до частини першої статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
Згідно частини четвертої статті 9 ЦПК України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
З огляду на зазначене, касаційна скарга повинна бути викладена державною (українською) мовою.
Аналогічні по суті висновки викладені в ухвалі Верховного Суду
від 21 січня 2019 року у справі № 761/42431/17.
У разі, якщо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не володіють або недостатньо володіють державною мовою, вони мають право при складанні процесуальних документів користуватися послугами перекладача, у тому числі і безоплатно за наявності підстав передбачених Законом України «Про безоплатну правову допомогу».
Керуючись статтями 389, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року у цивільній справі № 522/18210/15-ц залишити без руху.
Надати заявникам строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Шипович