Ухвала
06 червня 2019 року
м. Київ
справа № 203/409/18
провадження № 61-10438ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 березня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, зобов'язання вчинити певні дії,
21 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 березня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року.
Що стосується оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 15 березня 2019 року, Верховний Суд виходить з такого.
Рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 15 серпня 2018 року позов задоволено частково. Визнано недостовірною інформацію, що міститься у службовій характеристиці, складеній (виданій та затвердженій) 18 вересня 2016 року начальником 385 військового госпіталю (командиром Військової частини НОМЕР_1 ) полковником медичної служби ОСОБА_2 на майора ОСОБА_1 , у частині щодо допущення ним дисциплінарних порушень та притягнення за них до дисциплінарної відповідальності. Відкликано службову характеристику, складену (видану та затверджену) 18 вересня 2016 року начальником 385 військового госпіталю (командиром Військової частини НОМЕР_1 ) полковником медичної служби ОСОБА_2 на майора ОСОБА_1 , з висновком про доцільність призначення на нижчу вакантну посаду помічника начальника госпіталю з матеріально-технічного забезпечення-начальника відділення матеріально-технічного забезпечення 68 військового госпіталю (на 100 ліжок) Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (на 675 ліжок) з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестації. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 спростувати визнану судом недостовірну інформацію шляхом направлення відповідного листа (документа) із спростуванням до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 березня 2019 року клопотанняВійськової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарженнязадоволено, поновлено Військовій частині НОМЕР_1 строк на апеляційне оскарження рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 15 серпня 2018 року. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 15 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, зобов'язання вчинити дії. Розпочато підготовчі дії для призначення справи до розгляду в апеляційному суді.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Оскаржувана ухвала апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження у справі відсутня у переліку судових рішень, які підлягають оскарженню у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 березня 2019 року слід відмовити.
Що стосується оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року, Верховний Суд виходить з такого.
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що з червня 1999 року він проходив військову службу на різних посадах у Збройних Силах України. За час проходження військової служби характеризував себе лише з найкращої сторони. З 16 січня 2012 року до 28 грудня 2016 року він проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді помічника начальника госпіталю з матеріально-технічного забезпечення-начальника відділення матеріально-технічного забезпечення. 18 вересня 2016 року командиром Військової частини НОМЕР_1 була складена та підписана службова характеристика на нього з висновком про доцільність призначення на нижчу вакантну посаду помічника начальника госпіталю з матеріально-технічного забезпечення-начальника відділення матеріально-технічного забезпечення 68 військового госпіталю (на 100 ліжок). Зазначена характеристика стала підставою для подальшого пониження його на посаді. Вважає, що характеристика не відповідає дійсності, ґрунтується на суб'єктивному ставленні до нього командира та не має жодних доказів чи підстав з наведенням доводів та аргументації, є такою, що зачіпає його репутацію, честь та гідність. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив визнати недостовірною (такою, що не відповідає дійсності) характеристику, відкликати її та зобов'язати відповідача спростувати викладену в характеристиці недостовірну інформацію шляхом направлення відповідного листа із спростуванням до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону.
Рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 15 серпня 2018 року позов задоволено частково. Визнано недостовірною інформацію, що міститься у службовій характеристиці, складеній (виданій та затвердженій) 18 вересня 2016 року начальником 385 військового госпіталю (командиром Військової частини НОМЕР_1 ) полковником медичної служби ОСОБА_2 на майора ОСОБА_1 , в частині щодо допущення ним дисциплінарних порушень та притягнення за них до дисциплінарної відповідальності. Відкликано службову характеристику, складену (видану та затверджену) 18 вересня 2016 року начальником 385 військового госпіталю (командиром Військової частини НОМЕР_1 ) полковником медичної служби ОСОБА_2 на майора ОСОБА_1 , з висновком про доцільність призначення на нижчу вакантну посаду помічника начальника госпіталю з матеріально-технічного забезпечення-начальника відділення матеріально-технічного забезпечення 68 військового госпіталю (на 100 ліжок) Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (на 675 ліжок) з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестації. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 спростувати визнану судом недостовірну інформацію шляхом направлення відповідного листа (документа) із спростуванням до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково. Рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 15 серпня 2018 року в частині відкликання службової характеристики, складеної (виданої та затвердженої) 18 вересня 2016 року начальником 385 військового госпіталю (командиром Військової частини НОМЕР_1 ) полковником медичної служби ОСОБА_2 на майора ОСОБА_1 з висновком про доцільність призначення на нижчу вакантну посаду помічника начальника госпіталю з матеріально-технічного забезпечення-начальника відділення матеріально-технічного забезпечення 68 військового госпіталю (на 100 ліжок) Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (на 675 ліжок) з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестації скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в їх задоволенні. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
21 травня 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, зокрема на постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження в частині оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року, оскільки скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом спору в цій справі є захист честі, гідності та ділової репутації, зобов'язання вчинити певні дії.
Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень з цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку.
Касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення апеляційного суду у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд виходить з того, що наведені заявником обставини не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга має виняткове значення для заявника. Посилаючись на наявність зазначених обставин, ОСОБА_1 не додав до касаційної скарги доказів на їх підтвердження, а вказівка про це у касаційній скарзі не свідчить про те, що є підстави для розгляду справи по суті в суді касаційної інстанції.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному перегляду, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Оскаржуване судове рішення ухвалено після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», тобто після 15 грудня 2017 року.
Оскільки оскаржуване заявником судове рішення ухвалено у малозначній справі і воно не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Зазначення у постанові Дніпровського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для її розгляду судом касаційної інстанції, оскільки такий розгляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктами 1, 2 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 березня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Литвиненко