Постанова
Іменем України
05 червня 2019 року
м. Київ
справа № 2-2413/10
провадження № 61-41379св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - селянське (фермерське) господарство «Ставки»,
представники позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідачі: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу селянського (фермерського) господарства «Ставки» на постанову апеляційного суду Дніпропетровської області у складі колегії суддів: Каратаєвої Л. О., Ткаченко І. Ю., Пищиди М. М. від 12 липня 2018 року,
У березні 2010 року селянське (фермерське) господарство «Ставки» (далі - СФГ «Ставки») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3, ОСОБА_19, ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_14 про визнання угоди купівлі-продажу дійсною та визнання права власності на нерухоме майно.
Позовна заява мотивована тим, що 10 лютого 2010 року позивач уклав з відповідачами договір купівлі-продажу належного їм майнового паю у вигляді 1/2 частини корпусу МТФ № 3 (корівника), розташованого на АДРЕСА_1 , вартістю 12 500 грн.
26 березня 2010 року між позивачем та ОСОБА_14 укладено договір купівлі-продажу іншої 1/2 частини спірного нерухомого майна (корпусу МТФ № 3), асфальтовий майданчик із дорогою із плитним перекриттям, будинок для доярок, кормоцех, автомобільні гаражі в кількості п'яти боксів та автодорогу від МТФ № 3 до млина, вартістю 80 000 грн, про що свідчить належним чином засвідчена Кочерезьською сільською радою розписка.
При укладенні вказаних договорів купівлі-продажу позивач не дотримався передбаченої законом обов'язкової нотаріальної форми укладення договорів відчуження нерухомого майна. При звернення до відповідачів із питанням нотаріального оформлення укладеної угоди купівлі-продажу вони відповіли відмовою, пославшись на те, що не бажають завдавати собі зайвих проблем.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив визнати укладені 10 лютого та 26 березня 2010 року угоди купівлі-продажу нерухомого майна бувшого КСП «Шевченко», а саме: цілої частини корпусу МТФ № 3 із асфальтовим майданчиком та дорогою із плитним та бетонним перекриттям, будинку для доярок, кормоцеху, автомобільних гаражів в кількості п'яти боксів, дороги з твердим покриттям від МТФ №3 до млину, розташованих на АДРЕСА_1 дійсними; визнано за СФГ «Ставки» право власності на вказане майно.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області від 29 квітня 2010 року позов СФГ «Ставки» задоволено.
Визнано укладені між СФГ «Ставки» та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3, ОСОБА_19, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 . 10 лютого та 26 березня 2010 року угоди купівлі-продажу нерухомого майна бувшого КСП «Шевченко»: цілої частини корпусу МТФ № 3 із асфальтовим майданчиком та дорогою із плитним та бетонним перекриттям, будинку для доярок, кормоцеху, автомобільних гаражів в кількості п'яти боксів, дороги з твердим покриттям від МТФ № 3 до млину, розташованих на АДРЕСА_1 дійсними.
Визнано за СФГ «Ставки» право власності на цілу частину корпусу М ГФ № 3 із асфальтовим майданчиком та дорогою із плитним та бетонним перекриттям, будинок для доярок, кормоцех, автомобільні гаражі в кількості п'яти боксів, дорогу з твердим покриттям від МТФ № 3 до млину, які розташовані на АДРЕСА_1 , які раніше належали КСП «Шевченко» Павлоградського району Дніпропетровської області.
Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки при укладенні договорів купівлі-продажу сторони не дотрималися передбаченої законом обов'язкової нотаріальної форми укладення договорів відчуження нерухомого майна, то спірні договори купівлі-продажу вказаного майна підлягають визнанню дійсними з підстав, передбачених частиною другою статті 220 ЦК України, й відповідно підлягає визнанню за позивачем право власності на зазначений об'єкт нерухомого майна.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_18 задоволено. Рішення Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області від 29 квітня 2010 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що оскарженим рішення суду першої інстанції порушуються права ОСОБА_18 , яка не брала участі у справі. Укладені між сторонами договори купівлі-продажу нотаріально не посвідчені, а позивачем не доведено факт ухилення відповідачів від їх нотаріального посвідчення. Крім того, правовстановлюючі документи на спірне майно, які б підтверджували право власності відповідачів на це майно та їх право на його відчуження, у матеріалах справи відсутні, а тому підстави для визнання договорів дійсними відповідно до положень частини другої статті 220 ЦК України відсутні.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2018 року СФГ «Ставки» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом зроблено безпідставний висновок відносно того, що рішенням суду першої інстанції від 29 квітня 2010 року, яким позов СФГ «Ставки» задоволено, порушуються права ОСОБА_18 , оскільки вона отримала свідоцтво про право власності на майновий пай лише у 2017 році. Крім того, апеляційний суд не вирішив питання про залучення правонаступників ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також суд не врахував, що при укладенні із відповідачами договорів купівлі-продажу були узгоджені всі істотні умови, але не дотримано передбаченої законом їх обов'язкової нотаріальної форми, що в силу вимог частини другої статті 220 ЦК України є підставою для визнання спірних договорів дійсними. Судом апеляційної інстанції не було взято до уваги зазначенні обставини, чим порушено норми матеріального та процесуального права, та скасовано правильне по суті рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У жовтні 2018 року ОСОБА_18 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначила, що вона є співвласником пайового фонду майна КСП «Шевченко», частину якого незаконного було відчужено відповідачами, що є порушенням її прав та інтересів. Посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги та законність і обґрунтованість прийнятої у справі постанови апеляційного суду, просить касаційну скаргу залишити без задоволення а постанову апеляційного суду - без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 2-2413/10 з Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 10 лютого 2010 року на підставі договору купівлі-продажу майнового паю СФГ «Ставки» придбало у відповідачів 1/2 частини корпусу МТФ № 3 (корівника), розташованого на АДРЕСА_1 , вартістю 12 500 грн.
26 березня 2010 року на підставі договору купівлі-продажу майнового паю СФГ «Ставки» придбало у ОСОБА_14 . іншу 1/2 частини спірного нерухомого майна (корпусу МТФ №3), асфальтовий майданчик із дорогою із плитним перекриттям, будинок для доярок, кормоцех, автомобільні гаражі в кількості п'яти боксів та автодорогу від МТФ № 3 до млина, вартістю 80 000 грн.
Звертаючись до суду з указаним позовом, який суд першої інстанції визнав обгрунтованим, СФГ «Ставки» посилалося на те, що під час укладання вказаних правочинів сторони не дотрималися передбаченої законом обов'язкової нотаріальної форми укладення договорів відчуження нерухомого майна та ухиляються від їх нотаріального посвідчення.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до статті 657 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Згідно з статтею 220 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про те, що договори купівлі-продажу спірного майна були укладені у простій письмовій формі між позивачем та відповідачами, без дотримання обов'язкових вимог чинного на момент укладення договорів законодавства. Укладені у такій формі договори купівлі-продажу спірного майна не можуть бути визнані дійсними, оскільки момент їх вчинення відповідно до статей 210 та 640 ЦК України пов'язувався з державною реєстрацією, яка не відбулась. Укладені у такій формі договори купівлі-продажу не породжують для сторін прав і обов'язків й не може бути визнані судом дійсним з підстав, заявлених позивачем.
Частиною першою статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Враховуючи те, що спірні правочини не породжують для сторін прав і обов'язків, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив із того, що правові підстави для визнання права власності на спірне майна за СФГ «Ставки» відсутні.
Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд безпідставно прийняв до розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_18 не заслуговують на увагу, оскільки заявник апеляційної скарги довела порушення її прав як співвласника майна реорганізованого КСП «Шевченко», частки в натурі якого в установленому законом порядку не виділялися. Тому апеляційним судом обґрунтовано прийнято до провадження апеляційну скаргу ОСОБА_18 та розглянуто її по суті.
Посилання заявника на інші порушення судом норм процесуального права не вплинуло на правильне вирішення спору по суті.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про відмову у позові, оскільки суд правильно застосував до даних правовідносин норми матеріального права та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог з підстав, заявлених позивачем.
З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що оскаржене судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу селянського (фермерського) господарства «Ставки» залишити без задоволення.
Постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Є. Червинська
С. Ю. Бурлаков
В. М. Коротун