Ухвала
22 травня 2019 року
м. Київ
справа № 752/5766/16-ц
провадження № 61-9541ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Міністерство освіти і науки України, Голова Державної служби зайнятості України, ректор Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості України, про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Міністерство освіти і науки України, голова Державної служби зайнятості України, ректор Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості України, про стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 08 травня 2019 року засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу постанову Київського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року, до якої включено скаргу на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 10 серпня 2016 року.
На підставі касаційної скарги ОСОБА_1 не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження. Як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
У касаційній скарзі та клопотанні, яке додане до неї, ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору, мотивуючи скрутним майновим станом. ОСОБА_1 зазначає, що отримує незначні доходи та у зв'язку із викладеним має заборгованість із сплати комунальних платежів, ухвалами суду був неодноразово звільнений від сплати судового збору та бажає реалізувати право на судовий захист. На підтвердження указаних обставин надано копію довідки про доходи, видану приватним державним навчальним закладом «Інститут екології економіки і права» № 31 від 31 січня 2019 року про розмір доходів за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року.
Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
Аналіз клопотання про звільнення від сплати судового збору свідчить, що вказані обставини (невелика заробітна плата), не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору. Оскільки в жодній мірі не характеризують майновий стан ОСОБА_1 До касаційної скарги не додано будь-яких доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору та відсутності коштів призначених для сплати судового збору на момент подання касаційної скарги. Такими документами, наприклад, можуть бути довідки про доходи (зокрема і фіскальних органів), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо. Тому клопотання задоволенню не підлягає.
За таких обставин, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно сплатити судовий збір.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 5 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви - 2016 рік) за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи судовий збір становив: за подання позовної заяви немайнового характеру 0,4 розміру мінімальної заробітної плати; за подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Ураховуючи ціну позову ОСОБА_1 (90 000,00 грн), розмір судового збору за подання позову майнового характеру становив 1 350,00 грн (90 000,00*1,5%). Розмір судового збору за подання позову немайнового характеру становив 551,20 грн.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Таким чином, ураховуючи характер спору та клопотання у скарзі, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3 802,40 грн (1 350,00 грн * 200 %)+(551,20 грн*200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до УК у Печерському районі (Печерс. р-н) 22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055), символ звітності банку - 207. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Крат