Постанова
Іменем України
06 червня 2019 року
м. Київ
справа №760/3301/13-ц
провадження №61-2630св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
особа, яка не брала участі у справі та зверталася з апеляційною скаргою - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 08 червня 2017 року у складі судді Кізюн Л. І. та постанову Київського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Журби С. О., Кулішенка Ю. М.,
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2013 року публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» (далі - ПАТ «Кредитпромбанк», банк) звернулося до суду до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 з позовом, в якому просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 253 156, 69 доларів США, що становить 2 023 481, 42 грн.
Позов мотивовано тим, що 04 вересня 2007 року між ПАТ «Кредитпром банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно з умовами якого остання отримала кредит у сумі 166 000 доларів США із сплатою перемінної процентної ставки 11% річних та фіксованої процентної ставки 1,83% річних на строк до 04 вересня 2024 року.
Належне виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором забезпечено порукою ОСОБА_3 , відповідно до укладеного з банком договору.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором утворилась заборгованість, яку банк просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку, як з позичальника та поручителя.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 14 травня 2013 року позов задоволено.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 01 грудня 2016 року заочне рішення суду скасовано, справу призначено до розгляду у судовому засіданні.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 08 червня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року позовну заяву залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 207 ЦПК України(в редакції, яка діяла на день постановлення ухвали) є підставою для залишення позову без розгляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, особа, яка не брала участі у справі ПАТ «Дельта Банк», не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення з передачею справи до апеляційного суду на новий розгляд.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що 26 червня 2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, у зв'язку з чим до ПАТ «Дельта Банк» стало кредитором у зобов'язанні, що було предметом розгляду справи та набуло право вимагати замість первісного кредитора належного виконання боржником зобов'язань в межах переданого права вимоги.
Разом з тим, запровадження процедури ліквідації в ПАТ «Дельта Банк» спричинило звільнення працівників, втрату документів та відсутність належного контролю за перебігом здійснення судового провадження у цій справі. ПАТ «Дельта Банк» було позбавлено можливості вчасно здійснити заміну сторони судового провадження.
Лише у 2018 році під час внутрішньобанківської перевірки, було встановлено, що за вищевказаним кредитним договором наявна цивільна справа.
Крім того, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на заяву ПАТ «Дельта Банк» про заміну сторони у судовому процесі, чим порушив права заявника у цивільному процесі.
Відзив на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду не надійшов.
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 169 ЦПК України(в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) суд відкладає розгляд справи у разі першої неявки у судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнані поважними. Суд відкладає розгляд справи в разі першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача у судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. У разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 3 частини першої статті 207 ЦПК України(в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Установлено, що після скасування заочного рішення, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 09 березня 2017 року, про що належним чином був повідомлений позивач (а.с. 106), разом з тим в судове засідання на цю дату явку представника не забезпечив, у зв'язку з чим, розгляд справи відкладено на 08 червня 2017 року.
08 червня 2017 року представник позивача повторно не з'явився у судове засідання, про день, час і місце розгляду справи позивач повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 113).
Заяву про розгляд справи у його відсутність позивач (його представник) до суду не подав.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених частиною третьою статті 169, пункту 3 частини першої статті 207 ЦПК України (в редакції, чинній на момент прийняття відповідного процесуального рішення), оскільки неявка позивача (його представника) у судове засідання, призначене на 08 червня 2017 року, є повторною, а заяви про розгляд справи за відсутності позивача до суду не надходило.
Про судові засідання, призначені на 09 березня 2017 року та 08 червня 2017 року, позивач був повідомлений завчасно та належним чином.
Посилання заявника у касаційній скарзі на запровадження з 03 березня 2015 року у ПАТ «Дельта Банк» тимчасової адміністрації, відсутність належного контролю за перебігом здійснення судового провадження у цій справі, що позбавило банк можливості вчасно здійснити заміну позивача у справі (ПАТ Кредитпромбанк»), його правонаступником ПАТ «Дельта Банк», жодним чином не можуть бути виправданням поважності повторної неявки у судове засідання та не спростовують підстав і обставин, за яких суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду.
Посилання у касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на заяву ПАТ «Дельта Банк» про заміну сторони у справі - позивача ПАТ «Кредитпромбанк» його правонаступником - ПАТ «Дельта Банк», чим порушив права заявника у цивільному процесі, не спростовують правильність і обґрунтованість висновків про наявність обставин і правових підстав для залишення позову без розгляду. При цьому, ПАТ «Дельта Банк» у повній мірі скористався правом на оскарження ухвали суду першої інстанції, а апеляційний суд, поновивши строк на апеляційне оскарження, належним чином перевірив доводи ПАТ «Дельта Банк» щодо підстав залишення позову ПАТ «Кредитпромбанк» без розгляду.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи касаційної скарги зводяться до необхідності переоцінки досліджених судами доказів, які суди вважали достатніми для залишення позову без розгляду, а також до необхідності переоцінки цих доказів в контексті обставин, які заявник вважає поважними причинами неявки позивача в судове засідання та невчинення процесуальних дій щодо заміни сторони у справі її правонаступником, що в силу приписів статті 400 ЦПК Українизнаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Верховний Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення.
Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 08 червня 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: В. С. Висоцька
І. В. Литвиненко
І. М. Фаловська