Ухвала
07 червня 2019 року
м. Київ
справа № 305/1670/14-ц
провадження №61-10631ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 30 квітня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Середньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, ОСОБА_2 , треті особи: публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», про визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання права власності на нерухоме майно,
24 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 30 квітня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року в указаній вище справі. Дана касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження.
Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що копію оскаржуваної постанови Закарпатського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року судом було направлено на поштову адресу заявника 24 квітня 2019 року, про що свідчать додані до касаційної скарги оригінали супровідного листа та поштового конверта.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржувану постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року, повний текст якої складено 18 квітня 2019 року, оприлюднено 22 квітня 2019 року.
Оскільки повний текст судового рішення не було вручено у день його проголошення або складення, заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин відповідно до статті 390 ЦПК України.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження заявником пропущено з поважних причин, він підлягає поновленню.
Водночас, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявником не виконано вимоги пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, а саме: не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону за подання та розгляд касаційної скарги.
Заявник посилається на те, що є інвалідом 2 групи, тому звільнена від сплати судового збору відповідно пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», проте жодного документа, що підтверджують ці обставини ОСОБА_1 не додала. Вказівка у касаційній скарзі на існування таких документів у матеріалах справи не може бути перевірена Верховним Судом за відсутності таких матеріалів цивільної справи на момент надходження касаційної скарги та вирішення питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.
Згідно з частиною першою статті 4 вказаного Закону (у редакції, чинній на момент подання позову до суду) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зважаючи на те, що позовну заяву пред'явлено у серпні 2014 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2014 року.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у вказаній редакції) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
Закон пов'язує сплату судового збору за подачу касаційної скарги незалежно від вирішення спору по суті.
Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у вказаній редакції) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру становила 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.
Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2014 року становив 1 218 грн (стаття 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік»).
Згідно із частиною третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» (у вказаній редакції) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Виходячи з викладеного розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, має бути визначений із виходячи із заявленої позовної вимоги майнового характеру (визнання права власності) та немайнового характеру (визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування свідоцтва про право власності, скасування рішення виконкому).
Таким чином, за подання касаційної скарги заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі, визначеному виходячи із вартості спірного майна (за вимогу майнового характеру), а також 487,20 грн (200 % (1 218 * 0,2)) - за вимогу немайнового характеру.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Заявнику необхідно додати документи, що підтверджують підстави звільнення її від сплати судового збору відповідно до закону за подання та розгляд касаційної скарги або сплатити судовий збір та надати документ про його сплату.
Крім цього, пунктом 4 частини другої статті 392 ЦПК України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 30 квітня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 квітня 2018 року, проте за результатами перегляду рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 30 квітня 2018 року було прийнято постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року.
У зв'язку з наведеним, заявнику необхідно уточнити касаційну скаргу, та сформулювати клопотання відносно оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 30 квітня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 30 квітня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Середньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, ОСОБА_2 , треті особи: публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання права власності на нерухоме майно залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. І. Грушицький