Ухвала
Іменем України
05 червня 2019 року
м. Київ
справа № 214/5681/17
провадження № 61-10465ск19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 січня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 до публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» про визнання права на забезпечення та встановлення індивідуальних газових лічильників та зобов'язання вчинити дії у порядку захисту прав споживачів,
встановив:
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 звернулися до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» (далі - ПАТ «Криворіжгаз») з вищезазначеним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначали, що на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2500 між ними та ПАТ «Криворіжгаз» укладено типовий договір постачання природного газу споживачам. У березні 2017 року власники квартир у будинку АДРЕСА_1 , які не обладнані індивідуальними лічильниками газу, звернулися до ПАТ «Криворіжгаз» із заявами про їх встановлення відповідно до статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу». Проте, листом ПАТ «Криворіжгаз» від 27 квітня 2017 року позивачів повідомлено, що фінансування робіт зі встановлення індивідуальних лічильників газу у кожній квартирі будинку АДРЕСА_1 не передбачено. Вважають таку відмову неправомірною.
Враховуючи наведене, просили визнати за ними право на забезпечення індивідуальними лічильниками газу за рахунок ПАТ «Криворіжгаз»; зобов'язати ПАТ «Криворіжгаз» за свій рахунок, в строк до 01 січня 2018 року, здійснити встановлення в їх квартирах індивідуальних газових лічильників.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 січня 2019 року позов задоволено частково.
Визнано за побутовими споживачами природного газу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28, ОСОБА_29 , ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 право на забезпечення індивідуальними лічильниками газу за рахунок ПАТ «Криворіжгаз».
Зобов'язано ПАТ «Криворіжгаз» за свій рахунок в строк до 01 січня 2021 року здійснити встановлення в квартирах позивачів індивідуальних газових лічильників.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції виходив з того що оскільки позивачі сплачували за газопостачання за встановленими тарифами, в яких були передбачені витрати на встановлення лічильників газу, відповідач зобов'язаний надавати послуги, оплачені позивачами, та відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» зобов'язаний забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах, в яких газ використовується тільки для приготування їжі, у строк до 01 січня 2021 року.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 січня 2019 року в частині розміру судових витрат, стягнутих з ПАТ «Криворіжгаз» на користь держави змінено, збільшено їх розмір з 30 720 грн до 61 440 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення судового збору, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачі відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів» звільненні від сплати судового збору при зверненні до суду з даним позовом, однак, при поданні позову кожен з них повинен був сплатити по 1 280 грн судового збору, а разом 61 440 грн, тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню зазначена сума у рахунок відшкодування судових витрат у справі.
У травні 2019 року позивачі звернулися Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 січня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року, в якій просили скасувати оскаржувані рішення в частині зобов'язання ПАТ «Криворіжгаз» встановити їм індивідуальні газові лічильники як побутовим споживачам у строк до 01 січня 2021 року, ухваливши в цій частині нове рішення, яким зобов'язати відповідача встановити в квартирах позивачів індивідуальні газові лічильники у строк до 01 січня 2018 року.
В іншій частині судові рішення не оскаржують.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій вийшли за межі позовних вимог, змінивши кінцевий термін виконання ПАТ «Криворіжгаз» зобов'язання зі встановлення в квартирах позивачів індивідуальних газових лічильників з 01 січня 2018 року на 01 січня 2021 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до пункту 2 частини четвертою статті 394 ЦПК України суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 січня 2019 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року оскаржуються лише в частині строку виконання ПАТ «Криворіжгаз» зобов'язання зі встановлення позивачам індивідуальних газових лічильників. В іншій частині судові рішення не оскаржувалися, тому в касаційному порядку не переглядаються.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (в редакції від 01 жовтня 2015 року), суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується для приготування їжі, до 01 січня 2018 року.
20 січня 2018 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», яким внесено зміни до статті 6 зазначеного закону та змінено кінцевий термін встановлення індивідуальних газових лічильників з 01 січня 2018 року на 01 січня 2021 року.
Відповідно до частини третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Оскільки на день ухвалення судом першої інстанції рішення у цій справі було внесено зміни до статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» в частині кінцевого терміну встановлення індивідуальних газових лічильників, суди дійшли правильного висновку про зобов'язання ПАТ «Криворіжгаз» здійснити їх встановлення в квартирах позивачів за свій рахунок у строк до 01 січня 2021 року.
Посилання у касаційній скарзі на постанову Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 214/22435/17 колегія суддів не бере до уваги, оскільки висновки, яких дійшов суд у зазначеній постанові, не стосуються застосування статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» з урахуванням внесених до неї змін.
Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Оскільки правильне застосовування судами першої та апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою і п'ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ухвалив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 січня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року у справі за позовом за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 до публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» про визнання права на забезпечення та встановлення індивідуальних газових лічильників та зобов'язання вчинити дії у порядку захисту прав споживачів відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
С. О. Карпенко
В. А. Стрільчук