Постанова
Іменем України
15 травня 2019 року
м. Київ
справа № 534/1146/15
провадження № 61-49044 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач)
учасники справи:
заявник -ОСОБА_1 ,
суб'єкти оскарження - державний виконавець Горішньоплавнівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області,
заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Приватне підприємство «Центр незалежної оцінки та експертизи»
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 09 жовтня 2018 року у складі судді Куц Т. О. та постанову Полтавського апеляційного суду від 26 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Прядкіної О. В., Бутенко С. Б., Гальонкіна С. А.,
Короткий зміст вимог скарги
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Горішньоплавнівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Приватне підприємство «Центр незалежної оцінки та експертизи» (далі - ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи»).
На обгрунтування доводів скарги зазначав, що у провадженні Горішньоплавнівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 51022328 про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 заборгованості на загальну суму 157 576,43 грн.
У ході виконавчого провадження проведено оцінку арештованого майна, за результатами якої складено звіт про оцінку 1/2 частки житлового приміщення (квартири), загальною площею 64,8 кв. м, що розташована за адресою:
АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , відповідно до якого ринкова вартість об'єкта оцінки без урахування ПДВ складає 306 900,00 грн.
Посилаючись на те, що суб'єктом оціночної діяльності не здійснювався огляд об'єкту оцінки, ОСОБА_1 , з урахуванням уточнених вимог, просив визнати неправомірними дії державного виконавця Горішньоплавнівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Запорожченко Н. А. щодо визначення вартості 1/2 частки житлового приміщення (квартири), загальною площею 64,8 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якого ринкова вартість об'єкта оцінки без урахування ПДВ становить 306 900,00 грн; визнати протиправним звіт про оцінку майна щодо 1/2 частки житлового приміщення (квартири) загальною площею 64,8 кв. м, розташованого за адресою:
АДРЕСА_1 , а також зупинити реалізацію зазначеного нерухомого майна (лот № 256115 , уцінено лот № 252139) Державним підприємством «СЕТАМ».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 29 січня
2018 року вимоги скарги ОСОБА_1 у частині зупинення реалізації Державним підприємством «СЕТАМ» 1/2 частки трикімнатної квартири, загальною площею 64,8 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , лот № 256115 (уцінено лот № 252139 ), залишено без розгляду.
Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 09 жовтня 2018 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Визнано неправомірними дії державного виконавця Горішньоплавнівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Запорожченко Н. А. щодо визначення вартості майна відповідно до звіту оцінки майна, що належить
ОСОБА_1 , а саме 1/2 частки житлового приміщення (квартири), загальною площею 64,8 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якого ринкова вартість об'єкта оцінки без урахування ПДВ складає 306 900,00 грн.
Визнано протиправним звіт про оцінку майна щодо 1/2 частки житлового приміщення (квартири), загальною площею 64,8 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 .
Ухвала суду першої інстанції мотивована доведеністю тверджень заявника про те, що звіт про незалежну оцінку майна № 545 від 20 жовтня 2017 року, складений оцінювачем ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» ОСОБА_6 містить суттєві недоліки, що могли виплинути на визначення вартості майна. Зокрема, у порушення вимог пункту 53 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, звіт містить розбіжності та суперечності в інформації про об'єкт оцінки, що з урахуванням показів свідка ОСОБА_4 вказує на те, що оцінювач не здійснював безпосередній огляд об'єкта оцінки - квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд також вказав на відсутність у постанові державного виконавця Горішньоплавнівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 14 червня 2017 року підпису уповноваженої особи ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» про відповідальність за відмову або за ухилення від дачі висновку або за дачу завідомо неправдивого висновку. Крім того, звіт про незалежну оцінку майна №545 містить суперечливу інформацію про оцінювача, оскільки оцінювачем зазначено ОСОБА_5 , тоді як звіт підписаний оцінювачем ОСОБА_6 , що свідчить про протиправність дій державного виконавця Горішньоплавнівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області щодо визначення вартості 1/2 частки житлового приміщення квартири, загальною площею 64,8 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 26 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 09 жовтня 2018 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції в частині вирішення вимог про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо визначення вартості майна відповідно до звіту про незалежну оцінку майна № 545 від 20 жовтня 2017 рокуправильно встановив фактичні обставини справи та дійшов обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для її задоволення з огляду на те, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності, питання про виділ частки боржника із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї не вирішувалося. Хоча звіт про оцінку майна і не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки, ОСОБА_2 не спростувала висновків суду першої інстанції щодо невідповідності оскаржуваного звіту приписам Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна» з урахуванням вимог Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, а тому рішення суду є законним та обгрунтованим.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У грудні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_2 ,у якій заявник просила скасувати ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 09 жовтня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 26 листопада 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що задовольняючи вимоги скарги суди попередніх інстанцій не врахували, що звіт про незалежну оцінку майна № 545 від 20 жовтня 2017 року складено не державним виконавцем, як суб'єктом виконавчого провадження, а незалежним оцінювачем - ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи». Боржник ОСОБА_1 самостійно не визначив вартість належної йому 1/2 частки житлового приміщення (квартири), загальною площею 64,8 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та не надав доказів невідповідності вартості майна, визначеної для цілей виконавчого провадження його ринковій вартості. ОСОБА_1 не вживав заходів добровільного погашення заборгованості перед стягувачем, а тому його звернення до суду зі скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця, має на меті виключно затягування виконання судового рішення у примусовому порядку.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про визнання протиправним звіту про оцінку майна, апеляційний суд не взяв до уваги доводи апеляційної скарги про те, що він не може бути предметом розгляду скарги на дії державного виконавця.
Також вказувала на порушення судом першої інстанції строків розгляду скарги на дії державного виконавця, складення повного судового рішення, непередбачене процесуальним законом залучення до участі у справі як зацікавленої особи ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи», та допит як свідка ОСОБА_4
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Установлені судами фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій установлено, що у провадженні Горішньоплавнівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області перебуває зведене виконавче провадження № 51022328 про стягнення з
ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості на загальну суму 157 576,43 грн.
У ході виконавчого провадження державним виконавцем проведено опис та арешт належної на праві власності боржнику ОСОБА_1 1/2 частки житлового приміщення (квартири), загальною площею 64,8 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою державного виконавця Горішньоплавнівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 14 червня 2017 року, суб'єктом оціночної діяльності для визначення вартості об'єкта нерухомого майна - 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 ? призначено ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи».
Згідно звіту про незалежну оцінку майна № 545 від 20 жовтня 2017 року, складеного оцінювачем ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи»
ОСОБА_6 , ринкова вартість об'єкту оцінки без урахування ПДВ становить 306 900,00 грн.
02 листопада 2017 року сторонам виконавчого провадження направлено повідомлення за вихідним № 9908 про проведення оцінки арештованого майна.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 383 ЦПК України 2004 року сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Частиною третьою, четвертою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі, якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.
Відповідно до частини шостої статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.
Пунктами 50-55 Національного стандарту № 1 визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.
Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442, є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна» з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади.
Згідно з пунктом 50 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється ознайомлення з об'єктом оцінки.
Пунктом 51 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» передбачено, що незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: - укладення договору на проведення оцінки, - ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; - ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; - вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; - узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; - складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; - доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.
Установивши, що суб'єкт оціночної діяльності - ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи», у порушення Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», постанови Кабінету Міністрів України № 1891 «Про затвердження Методики оцінки майна», Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна», Міжнародних стандартів оцінки, безпосередньо не ознайомлювався з об'єктом оцінки шляхом його огляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обгрунтованого висновку про протиправність дій державного виконавця Горішньоплавнівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області щодо визначення вартості 1/2 частки житлового приміщення (квартири), загальною площею 64,8 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1
Доводи касаційної скарги про те, що дії державного виконавця щодо проведення оцінки майна боржника не підлягають визнання неправомірними з посиланням на те, що звіт про оцінку майна складено не державним виконавцем, а незалежним суб'єктом оціночної діяльності - ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» є неспроможними, оскільки, як вірно зазначили суди попередніх інстанцій проведення оцінки майна боржника є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того визначення вартості майна боржника здійснюється державним виконавцем самостійно чи із залученням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
Крім того суди попередніх інстанцій обгрунтовано вказали, що у порушення частини п'ятої статті 20 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець не попередив оцінювача про кримінальну відповідальність за недостовірну чи необ'єктивну оцінку майна, про що свідчить відсутність підпису уповноваженої особи ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» у постанові від 14 червня 2017 року про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.
Щодо визнання протиправним звіту про оцінку майна
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначено Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»
Відповідно до частини першої статті 12 вищенаведеного Закону, звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Системний аналіз положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації свої практичної діяльності, тобто є документом, що фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.
Таким чином, правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
Наведене узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 12-18гс18, а тому провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 у частині визнання протиправним звіту про оцінку майна № 545 від 20 жовтня 2017 року щодо визначення вартості 1/2 частки житлового приміщення (квартири), загальною площею 64,8 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає закриттю.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Підсумовуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що ухвала Комсомольського міського суду Полтавської області від 09 жовтня 2018 року та постанова Полтавського апеляційного суду від 26 листопада 2018 року у частині вирішення скарги ОСОБА_1 про визнання протиправним звіту про оцінку майна підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі у цій частині, в решті оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягають залишенню без змін.
Посилання заявника на порушення судом першої інстанції строків розгляду скарги та виготовлення повного тексту судового рішення не є підставою для скасування правильного по суті судового рішення. Такі доводи за їх доведеності, можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 414, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 09 жовтня
2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 26 листопада
2018 року у частині вирішених вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним звіту про оцінку 1/2 частки житлового приміщення (квартири), загальною площею 64,8 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 касувати, та ухвалити у цій частині нове судове рішення про закриття провадження у справі.
У решті ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від
09 жовтня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від
26 листопада 2018 рокузалишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: В. А. Стрільчук
Судді: В. О. Кузнєцов
А. С. Олійник
С. О. Погрібний
Г. І. Усик