07 червня 2019 року
Київ
справа №9901/310/19
адміністративне провадження №П/9901/310/19
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, Президента України Поршенка Петра Олексійовича про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -
3 червня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Президента України Зеленського В.О. та Президента України Порошенка П.О. (далі - відповідачі) у якому просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність Порошенка П.О. під час виконання функцій Президента України щодо відновлення права позивача на частку статутного капіталу ТДВ «ЖЛ» (ЄДРПОУ - 37546647), яка дорівнює 0,79157466964%, вартістю 886 563,63 грн.;
2) зобов'язати Президента України Зеленського В.О . вжити заходів, в межах повноважень наданих Конституцією України, спрямованих на відновлення порушеного права власності ОСОБА_1 на частку статутного капіталу ТДВ «ЖЛ» (ЄДРПОУ - 37546647), яка дорівнює 0,79157466964%, вартістю 886 563,63 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 27 листопада 2015 року він був власником частки в статутному капіталі ТДВ «ЖЛ», що становить 0,79157466964% вартість якої 886 563,63 грн. Державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об'єднань громадян Житомирського міського управління юстиції Лоханчуком В.А. 27 листопада 2015 року на підставі постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року № 819/3419/15, що станом на 27 листопада 2015 року не набрала законної сили, внесено зміни до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: скасовано всі реєстраційні записи щодо ТДВ «ЖЛ» та відновлено ЗАТ «Житомирські ласощі». Вказані дії державного реєстратора призвели до виключення запису з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про реєстрацію ТДВ «ЖЛ» та відомостей про його учасників, що позбавило позивача права володіння, користування та розпорядження корпоративним правом. Ці події слугували підставою для звернення позивача за захистом до Президента України - гаранта Конституції України.
Позивач зазначив, що більше чотирьох років маючи беззаперечні факти порушень та всі законні підстави для поновлення свого права, жодних зрушень у цій справі органами виконавчої влади, судовими чи правоохоронними, в тому числі Національною поліцією України, Генеральною прокуратурою України, Національним антикорупційним бюро розслідувань, а також Президентом України зроблено не було.
ОСОБА_1 вважає, що Президентом України Порошенком П.О. вчинено бездіяльність, яка полягає у невиконанні дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених Конституцією України на нього обов'язків щодо захисту його конституційного права на приватну власність. Нездійснення вказаних дій під час виконання функцій Президента України, стало причиною, в тому числі, позбавлення права на захист зі сторони гаранта Конституції України та неможливості у правовій державі відновлення порушеного права.
Вирішуючи питання щодо можливості прийняття до провадження даного позову, суд враховує таке.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до статті 55 Конституції України.
Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлює, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, зокрема, на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункти 1, 2 частини першої статті 4 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною першою статті 43 КАС України передбачено, що здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
За змістом положень статей 22, 266 КАС України Верховний Суд як суд першої інстанції уповноважений розглядати справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
В силу вказаних норм КАС України, Верховний Суд як суд першої інстанції має повноваження щодо розгляду чітко визначеної категорії адміністративних справ.
Вимоги щодо змісту позовної заяви встановлені статтею 160 КАС України.
Згідно з пунктами 4, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач вказує на бездіяльність Президента України Порошенка П.О. Така бездіяльність, на його думку, полягає у невиконанні дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього Конституцією України обов'язків щодо захисту його порушеного права власності на корпоративні права. При цьому, позивач просить Президента України Зеленського В.О. зобов'язати вжити заходів, в межах повноважень наданих Конституцією України, спрямованих на відновлення його порушеного права.
Слід звернути увагу, що повноваження Президента України визначаються виключно Конституцією України, а саме статтею 106.
Зважаючи на викладене, вимоги позивача не відповідають приписам КАС України, оскільки позивачем не викладено обставин, за яких, на його думку, порушено його права, свободи чи інтереси саме відповідачами. Зміст позовних вимог викладений не чітко, позовна заява в частині наведених обґрунтувань вимог до суду містить лише посилання на фактичні обставини щодо виключення ТДВ «ЖЛ» з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та на судові рішення, що пов'язані з вказаними обставинами, що призвели до позбавлення позивача права власності на корпоративні права. У позовній заяві, зокрема: відсутні доводи стосовно допущення відповідачами порушень закону під час здійснення владних управлінських функцій щодо позивача; не зазначено у чому полягає порушення його прав, свобод та інтересів відповідними суб'єктами; не вказано, яким чином протиправна бездіяльність Президента України Порошенка П .О. порушує права та інтереси позивача саме у публічно-правових відносинах; не викладено обставин, якими позивач обґрунтовує наявність порушень його прав, свобод чи інтересів у вказаних відносинах.
З урахуванням наведеного, позивачу слід зазначити, з посиланням на Конституцію України, в чому саме виявилась бездіяльність Президента України Порошенка П.О. , як безпосереднього суб'єкта правовідносин, в яких виник спір в контексті вимог визнати протиправною бездіяльність Порошенка П.О. під час виконання функцій Президента України щодо відновлення права позивача на частку статутного капіталу ТДВ «ЖЛ» та зобов'язати Президента України Зеленського В.О. вжити заходів, в межах повноважень наданих Конституцією України, спрямованих на відновлення порушеного права власності позивача на частку статутного капіталу ТДВ «ЖЛ». Відсутнє також обґрунтування позовної заяви в частині вказаних вимог.
Крім того, особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності, зокрема, Президента України встановлено статтею 266 КАС України. Відповідно пункту 2 частини 4 цієї статті Верховний Суд за наслідками розгляду таких адміністративних справ може визнати дії чи бездіяльність Президента України протиправними й зобов'язати його вчинити певні дії.
Виходячи з наведеного, зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом відновлення права особи, порушеного діями чи бездіяльністю таких осіб, які вона просить визнати протиправними.
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.
Вимоги позивача не відповідають наведеним приписам процесуального закону, оскільки звертаючись до суду з позовом позивач просить визнати протиправною бездіяльність Президента України Порошенка П.О. , а вчинити певні дії зобов'язати Президента України Зеленського В.О. , не вказуючи на виклад обставин, якими обґрунтовує свої вимоги до останнього.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог щодо змісту позовних вимог і викладу обставин до кожного з позивачів, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, оскільки вона не відповідає вимогам КАС України.
Суд вважає за необхідне встановити позивачу десятиденний строк від дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання уточненої позовної заяви (уточнених вимог) із викладенням обставин, які, на його думку, порушують його права, свободи чи інтереси конкретною бездіяльністю саме відповідачами під час здійснення ними владних (управлінських) повноважень. У позовній заяві необхідно вказати посилання на норми законодавства України, зокрема, Конституції України, з наведенням доводів стосовно допущення відповідачами порушень закону під час здійснення владних управлінських функцій щодо позивача та зазначенням, яким чином і яка саме бездіяльність порушує індивідуально виражені права або інтереси позивача. А також позивач повинен зазначити конкретні вимоги до суду в частині способу поновлення порушеного права, а саме, яке рішення має бути ухвалено та які саме дії, на думку позивача, мають бути вчинені відповідачем.
Керуючись статтями 160, 169, 248, 266 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, Президента України Поршенка Петра Олексійовича про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити строк усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк позовна заява разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
М.В. Білак,
Суддя Верховного Суд