про залишення касаційної скарги без руху
07 червня 2019 року
м. Київ
справа №826/10114/17
провадження №К/9901/15940/19
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єзерова А.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2019 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2019 у справі №826/10114/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправним та скасування рішення
04.06.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2019 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2019 у справі №826/10114/17.
Зазначена касаційна скарга викладена російською мовою.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
У рішенні Конституційного Суду України від 14.12.1999 (справа №10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (ч. 3 ст. 15 КАС України).
За приписами ч. 4 ст. 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Отже, учасники судового процесу які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, проте процесуальні документи мають бути подані лише державною мовою.
Така позиція касаційного суду з питання мови адміністративного судочинства відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 6 липня 2016 року (справа № 21-1092а16). Підстав для відступлення від цього правового висновку - немає.
З огляду на зазначене, касаційна скарга повинна бути викладена державною (українською) мовою.
У разі, якщо скаржник не володіє українською мовою, слід зазначити, що соціально незахищеним верствам населення Законом України "Про безоплатну правову допомогу" гарантовано державою надання відповідних правових послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Для реалізації своїх прав особа має звернутися по правову допомогу до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
З урахуванням вказаного, касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити строк для усунення її недоліку шляхом надання касаційної скарги, викладеної українською мовою.
Керуючись статтями 15, 169, 248, 332 КАС України,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2019 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2019 у справі №826/10114/17- залишити без руху.
2. Надати заявникам касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частини ухвали.
3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя А.А. Єзеров