Іменем України
07 червня 2019 року
Київ
справа №826/6102/16
адміністративне провадження №К/9901/65392/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 826/6102/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазрембуд-1"
до Державної служби геології та надр України,
третя особа Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія"
про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
за касаційною скаргою адвоката Пономаренко Анжеліки Євгенівни в інтересах Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України"
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2018 року (у складі колегії суддів: головуючого судді Чудак О.М., суддів Пащенка К.С., Шейко Т.І.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року (у складі колегії суддів: головуючого судді Аліменка В.О., суддів Белової Л.В., Кучми А.Ю.),
24 жовтня 2017 року Національна акціонерна компанія «Надра України» звернулася до суду з заявою про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2016 року в адміністративній справі №826/6102/16 за нововиявленими обставинами.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року, в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що зі змісту постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2016 року в адміністративній справі №826/6102/16, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року й ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 червня 2017 року, та їх співставлення із зазначеними НАК «Надра України» обставинами свідчить про те, що вказані обставини не підпадають під жоден із передбачених законодавством критеріїв для того, щоб бути віднесеними до нововиявлених.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи їх прийнятими з порушенням норм процесуального права, адвокат Пономаренко Анжеліка Євгенівна в інтересах Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове рішення, яким заяву Національної акціонерної компанії «Надра України» про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2016 року в адміністративній справі №826/6102/16 за нововиявленими обставинами задовольнити.
Касаційна скарга подана до суду 01 листопада 2018 року.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: суддю-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В та Коваленко Н.В.
Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/6102/16, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 07 червня 2019 року.
Одночасно з касаційною скаргою було заявлено клопотання про участь в судовому засіданні представника скаржника, в задоволенні якого було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2019 року.
Касаційну скаргу адвокат Пономаренко Анжеліка Євгенівна в інтересах Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" обґрунтовує тим, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права, зокрема, статті 361 КАС України.
Скаржник зазначає, що нововиявленими обставинами у цій справі, є обставини викладені в листі ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» №01-1756/13 від 04 жовтня 2017 року до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України". Ці обставини існували на час розгляду справи, є істотними для перегляду постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2016 року, при цьому на час розгляду справи скаржнику не були відомі.
Крім того, скаржник зазначає, що нововиявлені обставини виникли 11 жовтня 2016 року та стали відомі Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Надра України" лише 04 жовтня 2017 року.
12 лютого 2019 року до суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу Пономаренко Анжеліка Євгенівна в інтересах Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України", в яких відповідач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2018 року та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року відповідають, а викладені в касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» створено згідно з чинним законодавством НАК «Надра України», діяльність якого регламентується Статутом . Відповідно до пунктів 5.2, 5.3 Статуту ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» майно, право на користування яким передане підприємству як внесок до Статутного фонду, та майно, набуте підприємством в результаті його господарської діяльності, є власністю засновника, тобто НАК «Надра України». Починаючи з 14 травня 2002 року, саме ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» на підставі спеціального дозволу на користування надрами від 14 травня 2002 року №1906 здійснювало геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку Тинівського родовища.
Майно, яке знаходиться на ділянці надр на Тинівському родовищі (згідно з договором про спільну діяльність від 25 травня 2003 №147), де здійснюється геологічне вивчення, а саме свердловина №2 Тинів, свердловина №4 Тинів, свердловина №1 Волоща, є власністю НАК «Надра України». Вказані свердловини знаходяться на балансі ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» на рахунку 151 «Капітальне будівництво» та входять до складу статутного капіталу заявника. Отже, відповідно до статті 246 КАС України (в редакції, чинній на час звернення), НАК «Надра України» є особою, яка не брала участь у справі, але суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Також судами попередніх інстанцій встановлено, що 04 жовтня 2017 року НАК "Надра України" отримано лист від ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» №01-1756/13 з якого заявнику стало відомо про наявність наступних обставин у справі, а саме: висновку Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» (ДНВП «Геоінформ України») від 11 жовтня 2016 року та листа Державної комісії України по запасах корисних копалин від 24 квітня 2015 року №207/02, адресованого Державній службі геології та надр України; форми 3-ГР про перелік робіт з геологічного вивчення надр на 2011-2016 роки на Тинівському родовищі, затвердженої ДНВП «Геоінформ України» 02 листопада 2011 року за №293, геологічне вивчення за якою, в тому числі дослідно-промислову розробку Тинівського родовища, здійснювало ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія»; наказу Держслужби геології та надр України від 08 вересня 2016 року №297, яким продовжено строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 14 травня 2002 року №1906 ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки Тинівського родовища, що знаходиться у Львівській області.
Відповідно до висновку ДНВП «Геоінформ України» від 11 жовтня 2016 року за геологічними матеріалами, наданими Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» (ТОВ «Нафтогазрембуд-1») щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами, з метою видобування вуглеводнів Тинівського родовища (поклади НД-2НД-5) встановлено ряд зауважень, а саме: географічні координати кутових точок ділянки, зазначені в каталозі координат, та величина площі не відповідають контуру підрахунків запасів; ТОВ «Нафтогазрембуд-1» спеціальними дозволами на користування надрами інших ділянок не володіє; спеціальний дозвіл від 14 травня 2002 року №1906 на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку вуглеводнів Тинівського родовища наданий ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія», яке надало документи на продовження строку дії (реєстраційний номер Державної служби геології та надр України від 13 травня 2013 року №8821/13/12-16).
Документи опрацьовані ДНВП «Геоінформ України» та разом з висновком передані до Державної служби геології та надр України (лист від 30 серпня 2016 року №06/306-3188). Інформація щодо прийняття рішення з питання продовження терміну дії спецдозволу №1906 до ДНВП «Геоінформ України» не надходила. Заявлена ділянка перетинається з ліцензійною ділянкою Грушівського родовища, за винятком Сусолівського блоку, в інтервалі глибин 1400-2500 м (спеціальний дозвіл від 24 березня 1999 року №1796, який надано Публічному акціонерному товариству «Укргазвидобування»).
Тобто, НАК «Надра України» зазначено, що обставини викладені у листі ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» №01-1756/13 існували на час розгляду справи, є істотними для перегляду постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2016 року в адміністративній справі №826/6102/16, при цьому на час розгляду справи заявнику не були відомі.
Враховуючи викладене, суд зазначає наступне.
Так, частиною першою статті 361 КАС України визначено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частини другою статті 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
З аналізу наведеної статті вбачається, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06 лютого 2018 року № 816/4947/14 та від 13 лютого 2018 року № 815/756/14.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.
Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 2а-23903/09/1270 та від 03 квітня 2018 року у справі № 477/1012/14-а.
Колегія суддів також враховує, що необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 552/137/15-ц.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності посилань заявника на таку, на його думку, нововиявлену обставину як наказ Держслужби геології та надр України від 08 вересня 2016 року, оскільки вказаний наказ прийнято на підставі заяви ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» від 08 лютого 2016 року, в той час, як заява ТОВ «Нафтогазрембуд-1» про видачу спеціального дозволу на користування надрами Тинівського газового родовища з метою видобування вуглеводнів подана до Держслужби геології та надр України ще 25 листопада 2014 року, тобто, прийняття Держслужбою геології та надр України наказу від 08 вересня 2016 року про видачу спеціального дозволу ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» не впливає на результати розгляду адміністративної справи та ухвалення у справі рішення.
Правильним є також висновок судів попередніх інстанцій про те, що наказ Держслужби геології та надр України від 08 вересня 2016 року №297, яким продовжено строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 14 травня 2002 року №1906, виданого ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія», долучено до матеріалів справи 12 вересня 2016 року під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції (т. 2, а.с. 100). Лист ДНВП «Геоінформ України» від 11 жовтня 2016 року долучено до матеріалів справи 07 червня 2017 року під час розгляду справи судом касаційної інстанції як додаток до клопотання про зупинення провадження у справі (т. 2, а.с. 281-290), а 13 червня 2017 року ТОВ «Нафтогазрембуд-1» додано до матеріалів справи пояснення з врахуванням обставин, викладених у листі ДНВП «Геоінформ України» від 11 жовтня 2016 року, що є свідченням розгляду поданих доказів й встановлення судом обставин у справі.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини четвертої статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи.
Крім того, посилання скаржника на те, що про існування наказу Держслужби геології та надр України від 08 вересня 2016 року №297 йому стало відомо лише 04 жовтня 2017 року не відповідає дійсності, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій з постанови Львівського апеляційного господарського суду від 01 березня 2017 року у справі №914/1603/16 за позовом ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» до ТОВ «Нафтогазрембуд-1», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача НАК «Надра України» про розірвання договору про спільну діяльність від 25 квітня 2003 року №147, то ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» 11 січня 2017 року подано клопотання про долучення вищезазначеного наказу, як доказу у справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із судами попередніх інстанцій про відсутність підстав для перегляду справи №826/6102/16 за нововиявленими обставинами.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Зокрема, як вбачається із рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 43).
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
У відповідності до частини першої статті 350 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З урахуванням вищезазначеного колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди попередніх інстанцій прийняли рішення при дотриманні норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цього не спростовують, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,
Касаційну скаргу адвоката Пономаренко Анжеліки Євгенівни в інтересах Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді: І.В. Желєзний
Н.В. Коваленко