Іменем України
04 червня 2019 року
Київ
справа №877/1/2018, провадження №А/9901/65/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Коваленко Н.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В.,
за участю секретаря судового засідання Буденко В.В,
учасники справи:
представник позивача Чебан Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Южноукраїнської міської ради Миколаївської області на рішення П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року у справі №877/1/2018 за позовом Южноукраїнської міської ради Миколаївської області до ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Арбузинська районна державна адміністрація Миколаївської області, приватне підприємство «Агро-Альянс», про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності,
14.09.2018 року Южноукраїнська міська рада Миколаївської області звернулась до П'ятого апеляційного адміністративного суду, як суду першої інстанції, з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:
- примусово відчужити в комунальну власність територіальної громади міста Южноукраїнська Миколаївської області з мотивів суспільної необхідності земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 6,2827 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , Костянтинівська селищна рада та належить на праві власності громадянину України ОСОБА_1 , з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за ціною 260 000 грн. для розміщення Южноукраїнського міського кладовища;
- зобов'язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку протягом 5 днів з дня виплати йому Южноукраїнською міською радою Миколаївської області коштів в розмірі 260 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31.08.2017 року Южноукраїнською міською радою Миколаївської області у зв'язку із необхідністю вжиття невідкладних та дієвих заходів щодо своєчасного та належного поховання померлих, суспільною потребою в розширенні території міського кладовища було прийнято рішення № 846 «Про викуп земельної ділянки», згідно якого було вирішено викупити земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 6,2827 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , Костянтинівська селищна рада та належить на праві власності громадянину України ОСОБА_1 .
Позивач зазначив, що вказане рішення було прийнято з метою належного забезпечення поховання померлих мешканців міста з урахуванням того, що розглядувана земельна ділянка є суміжною з земельною ділянкою, на якій розташовується Южноукраїнське міське кладовище.
Позивач вказав, що з прийняттям Южноукраїнською міською радою Миколаївської області рішення 31.08.2017 року № 846 «Про викуп земельної ділянки» з кадастровим номером НОМЕР_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , було розпочато процедуру відчуження вказаної земельної ділянки шляхом викупу та в подальшому отримано згоду власника на викуп цієї земельної ділянки. Однак, в процесі підготовки документів для оформлення договору викупу земельної ділянки під розміщення міського кладовища ОСОБА_1 звернувся до Южноукраїнської міської ради із заявою про збільшення вартості земельної ділянки до суми 300 000 грн., виплати йому компенсації за невикористаний пай в сумі 20 000 грн. та повідомив про відкликання своєї згоди на викуп земельної ділянки у разі невиконання його вимог. З огляду на зазначене позивач вважає, що ОСОБА_1 фактично відмовив Южноукраїнській міській раді у викупі для суспільних потреб належної йому на праві власності земельної ділянки, у зв'язку з чим просить суд прийняти рішення про примусове відчуження в комунальну власність територіальної громади міста Южноукраїнська вказаної земельної ділянки.
Рішенням П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року у справі №877/1/2018 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що територія діючого кладовища, яке за рішенням Южноукраїнської міської ради підлягала розширенню за рахунок земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 , відноситься до земель запасу саме Костянтинівської селищної ради, отже розташована поза межами території здійснення її повноважень, що суперечить вимогам ст. 9 Закону № 1559. З відповідним позовом до суду може звернутись лише орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який прийняв рішення про відчуження земельної ділянки. Інший орган, окрім Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, не приймав рішення про відчуження зазначеної вище земельної ділянки, а тому в даному випадку відсутній орган, який міг би виступати належним позивачем у справі. Крім того, рішення «Про викуп земельної ділянки для суспільних потреб» було прийнято Южноукраїнською міською радою Миколаївської області 31.08.2017 року, тоді як з відповідним позовом до суду позивач звернувся 10.09.2018 року, тобто вже після втрати чинності зазначеного рішення про викуп земельної ділянки, тоді як з аналізу положень Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» слідує, що з позовом про примусове відчуження земельної ділянки відповідний орган може звернутись лише після проведення процедури, закріпленої у главі 2 зазначеного Закону та за умови чинності рішення про викуп такої земельної ділянки.
Міськрада не погодилась із цим судовим рішенням і подала апеляційну скаргу про його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
В апеляційній скарзі скаржник посилався на неповне з'ясування обставин судом першої інстанції. Вказане рішення прийнято Южноукраїнською міською радою Миколаївської області виключно з метою належного забезпечення поховання померлих мешканців міста, з врахуванням того, що земельна ділянка кадастровий номер, якої НОМЕР_1 , площею 6,2827 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 селищна рада та належить на праві власності громадянину України - ОСОБА_1 , з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва є суміжною з земельною ділянкою, на якій розташовується Южноукраїнське міське кладовище.
У судовому засіданні представник Южноукраїнської міської ради Миколаївської області підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. Просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року скасувати, ухвалити нове рішення.
04 червня 2019 року позивачем подано до суду заяву про долучення документів до апеляційної скарги, до якої було додано нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_1 , в якій він надає згоду на продаж Територіальній громаді міста Южноукраїнська належної йому на праві приватної власності земельну ділянку, кадастровий номер, якої НОМЕР_1 , площею 6,2827 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 селищна рада. Відповідно до вказаної заяви відповідач визнає позов у повному обсязі.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату та час судового розгляду повідомлений належним чином.
Представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином, що підтверджено матеріалами справи. Пояснень щодо апеляційної скарги не подали.
Верховний Суд заслухав пояснення представника позивача та дослідив пояснення сторін, перевірив встановлені у справі обставини, переглянув судове рішення в межах доводів апеляційної скарги і дійшов висновку про таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.11.2016 року (НВІ 415899), посвідченого державним нотаріусом Южноукраїнської державної нотаріальної контори Миколаївської області, належить на праві власності земельна ділянка, загальною площею 6,28 га (за даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.05.2016 року площа земельної ділянки складає 6,2827 га), кадастровий номер НОМЕР_1 , цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та яка розташована в межах території Костянтинівської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області
Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.11.2016 року, номер запису про право власності - 17722568, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкт нерухомого майна.
Згідно протоколу засідання комісії з конкурсного відбору суб'єктів оціночної діяльності для проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок від 15.06.2017 року переможцем конкурсного відбору суб'єкта оціночної діяльності визначено ТОВ «Біном Груп» та вказано про необхідність Управлінню екології, охорони навколишнього середовища та земельних відносин Южноукраїнської міської ради укласти договір із суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Біном Груп» на виконання робіт щодо проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок, які будуть підлягати викупу для суспільних потреб: кадастровий номер НОМЕР_2 - площею 6,2827 га та кадастровий номер НОМЕР_3 - площею 2,0043 га.
31.08.2017 року, у зв'язку із необхідністю вжиття невідкладних та дієвих заходів щодо своєчасного та належного поховання померлих, суспільною потребою в розширенні території міського кладовища, Южноукраїнською міською радою Миколаївської області було прийнято рішення № 846 «Про викуп земельної ділянки для суспільних потреб», згідно якого було вирішено викупити земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 6,2827 га, що розташована за адресою: Миколаївська АДРЕСА_1 , Костянтинівська селищна рада та належить на праві власності громадянину України ОСОБА_1 , з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Також вказаним рішенням зобов'язано Управління екології, охорони навколишнього середовища та земельних відносин Южноукраїнської міської ради забезпечити проведення експертної грошової оцінки вказаної земельної ділянки.
Листом від 06.09.2017 року № 17/02-34/2784 Южноукраїнська міська рада Миколаївської області повідомила ОСОБА_1 про прийняття рішення про викуп належної йому земельної ділянки для суспільних потреб, який було отримано відповідачем, про що свідчить його підпис на вказаному листі.
13.09.2017 року Управлінням екології, охорони навколишнього середовища та земельних відносин Южноукраїнської міської ради було укладено з ТОВ «Біном Груп» договір на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 - площею 6,2827 га.
19.09.2017 року ТОВ «Біном Груп» було проведено експертну грошову оцінку вказаної земельної ділянки та за її результатами складено звіт, згідно якого визначено вартість зазначеної вище земельної ділянки у розмірі 259000 грн. (звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 - площею 6,2827 га.).
Рішенням Южноукраїнської міської ради від 09.11.2017 року № 894 було затверджено розмір викупної ціни земельної ділянки, площею 6,2827 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що підпадає під викуп для розширення міського кладовища та належить на праві власності ОСОБА_1 , визначену відповідно до Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, виготовленого ТОВ «Біном Груп» в сумі 259000 грн.
14.11.2017 року ОСОБА_1 було подано на ім'я голови Южноукраїнської міської ради заяву, згідно якої він надав згоду на викуп земельної ділянки площею 6,2827 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , власником якої він являється, та висловлено готовність обговорити остаточні умови викупу.
Однак, 02.07.2018 року ОСОБА_1 було подано до Южноукраїнської міської ради заяву, в якій він просив розглянути питання щодо викупу розглядуваної земельної ділянки за більш вищу ціну, а саме за 300 000 грн., та повідомив, що у разі невиконання вказаних вимог до серпня 2018 року, вказана земельна ділянка буде здана ним в оренду.
У зв'язку з фактичною відмовою ОСОБА_1 від пропозиції викупу належної йому земельної ділянки за ціною 259 000 грн., Южноукраїнською міською радою і було подано до суду позов про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності за ціною 260 000 грн.
В подальшому позивачем було подано до суду договір на проведення доопрацювання (актуалізації) експертної грошової оцінки земельної ділянки від 29.11.2018 року № 46, укладений Управлінням екології, охорони навколишнього середовища та земельних відносин Южноукраїнської міської ради з ТОВ «Біном Груп» та звіт про актуалізацію експертної грошової оцінки земельної ділянки, проведеної ТОВ «Біном Груп» на підставі вказаного договору у зв'язку із закінченням строку дії звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 .
У висновку звіту про актуалізацію експертної грошової оцінки земельної ділянки вказано, що вартість земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 складає вже 264000грн.
Вказаний звіт було рецензовано приватним підприємством «Центр незалежної оцінки та експертизи» 03.12.2018 року, що підтверджується копією наданої рецензії.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 41 Основного Закону України примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Правові, організаційні та фінансові засади регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності визначає Закон України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» № 1559-VІ.
Цей Закон було прийнято з метою забезпечення правового захисту інтересів власників земельних ділянок і держави, її економічної безпеки.
За змістом ст. 1 Закону № 1559 примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності - перехід права власності на земельні ділянки, інші об'єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності за рішенням суду.
Суспільна необхідність - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключна необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому законом порядку.
За приписами ч.ч. 1-4 ст. 4 Закону № 1559 фізичні або юридичні особи не можуть бути протиправно позбавлені права приватної власності на земельні ділянки, інші об'єкти нерухомого майна, що на них розміщені.
Викуп чи примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, допускається на підставі та в порядку, встановлених цим Законом.
Примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом.
Викуп земельних ділянок для суспільних потреб, примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності здійснюються як виняток з дотриманням вимог екологічної безпеки, із забезпеченням подальшого раціонального використання земельних ділянок, у разі якщо об'єкти, визначені у статтях 8 і 9 цього Закону, можна розмістити виключно на земельних ділянках, що відчужуються, або якщо розміщення таких об'єктів на інших земельних ділянках безпосередньо завдасть значних матеріальних збитків або спричинить негативні екологічні наслідки відповідній територіальній громаді, суспільству або державі в цілому.
Згідно ст. 7 Закону № 1559 органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених цим Законом, мають право викупу земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для таких суспільних потреб, зокрема, як створення міських парків, будівництво дошкільних навчальних закладів, майданчиків відпочинку, стадіонів та кладовищ.
Частиною 2 статті 7 Закону № 1559 передбачено, що рішення про викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для суспільних потреб, визначених частиною першою цієї статті, органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування приймають на підставі генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, матеріалів погодження місця розташування таких об'єктів проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки та іншої документації із землеустрою, затверджених в установленому законодавством порядку.
Місце розташування об'єкта, під розміщення якого здійснюється викуп земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, погоджується в порядку, встановленому статтею 151 Земельного кодексу України.
У статті 9 Закону № 1559 визначено повноваження органів місцевого самоврядування щодо викупу земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для суспільних потреб.
Так, сільські, селищні, міські ради, Київська і Севастопольська міські ради в межах території здійснення їх повноважень приймають рішення про викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, у порядку, визначеному цим Законом, для таких суспільних потреб як, зокрема, створення кладовищ.
В подальшому органом, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки проводиться процедура щодо повідомлення власника (власників) земельної ділянки про прийняття такого рішення, ведення переговорів щодо умов викупу земельної ділянки, передбачені Розділом ІІ Закону № 1559.
В свою чергу, згідно ст. 15 Закону № 1559 у разі неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об'єктів для суспільних потреб зазначені об'єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення, зокрема, кладовищ.
Статтею 16 Закону № 1559 встановлено порядок примусового відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності. Так, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, у разі недосягнення згоди з власником земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо їх викупу для суспільних потреб відповідно до розділу II цього Закону звертається до адміністративного суду із позовом про примусове відчуження зазначених об'єктів.
Частиною 2 зазначеної статті визначено, що вимога про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, підлягає задоволенню, у разі якщо позивач доведе, що будівництво, капітальний ремонт, реконструкція об'єктів, під розміщення яких відчужується відповідне майно, є неможливим без припинення права власності на таке майно попереднього власника.
У разі задоволення позовних вимог рішенням суду визначається викупна ціна та порядок її виплати, а також перелік та порядок надання майна замість відчуженого (ч. 3 ст. 16 Закону № 1559).
Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що до суду з позовом про примусове відчуження земельної ділянки має право звертатись лише орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який уповноважений приймати рішення про відчуження земельної ділянки та прийняв таке рішення.
Статтею 9 Закону № 1559 визначено, що сільські, селищні, міські ради, Київська і Севастопольська міські ради приймають рішення про викуп земельних ділянок в межах території здійснення їх повноважень.
Частина перша статті 10 Закону № 1559 сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
При цьому, відповідно до ст. 12 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» рішення про викуп земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для суспільних потреб з підстав, які допускають примусове відчуження цих об'єктів з мотивів суспільної необхідності, втрачає чинність у разі, якщо протягом одного року з дня прийняття рішення відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування не звернувся до суду з позовом про примусове відчуження цих об'єктів або якщо рішення суду про відмову у задоволенні цього позову набрало законної сили.
З матеріалів справи вбачається, що в даному випадку рішення «Про викуп земельної ділянки для суспільних потреб» № 846 від 31.08.2017 року було прийнято Южноукраїнською міською радою Миколаївської області.
Згідно ст. 1.1.2 Статуту територіальної громади міста Южноукраїнськ, затвердженого рішенням Южноукраїнської міської ради від 23.03.2017 року, територією, в межах якої здійснюється місцеве самоврядування, визначають адміністративні кордони міста. Адміністративними кордонами міста є міська межа, визначена постановою Верховної Ради України від 03.02.1993 року № 2986-ХІІ «Про встановлення меж міста Южноукраїнська Миколаївської області»
Однак, з матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка розташована не у межах міста Южноукраїнська, а у межах території Костянтинівської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області. Зазначене підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 29.11.2016 року (том 1 а.с. 65), витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (том 1 а.с. 66-67), витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (том 1 а.с. 68-70, 76), Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (том 1 а.с. 74-75).
Про місце розташування зазначеної земельної ділянки на території Костянтинівської селищної ради також зазначено у самому рішенні Южноукраїнської міської ради Миколаївської області № 846 від 31.08.2017 року «Про викуп земельної ділянки для суспільних потреб».
Також з наданих позивачем доказів вбачається, що територія діючого кладовища, яке за рішенням Южноукраїнської міської ради підлягала розширенню за рахунок земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 , відноситься до земель запасу саме Костянтинівської селищної ради (том 1 а.с. 86).
Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що позивачем - Южноукраїнською міською радою Миколаївської області прийнято рішення про викуп земельної ділянки, яка розташована поза межами території здійснення її повноважень, що суперечить вимогам ст. 9 Закону № 1559.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказаний орган (Южноукраїнська міська рада Миколаївської області) позбавлений права на звернення до суду з позовом про примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 6,2827 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , Костянтинівська селищна рада та належить на праві власності громадянину України ОСОБА_1 .
При цьому, ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України не може бути застосована у даному випадку, оскільки, як вже зазначалось вище, з відповідним позовом до суду може звернутись лише орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який прийняв рішення про відчуження земельної ділянки. Інший орган, окрім Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, не приймав рішення про відчуження зазначеної вище земельної ділянки, а тому в даному випадку відсутній орган, який міг би виступати належним позивачем у справі.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку рішення «Про викуп земельної ділянки для суспільних потреб» було прийнято Южноукраїнською міською радою Миколаївської області 31.08.2017 року, тоді як з відповідним позовом до суду позивач звернувся 10.09.2018 року (що підтверджується поштовим конвертом з відбитком штемпелю відділення поштового зв'язку (а.с. 102), тобто вже після втрати чинності зазначеного рішення про викуп земельної ділянки. Тоді як з аналізу положень Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» слідує, що з позовом про примусове відчуження земельної ділянки відповідний орган може звернутись лише після проведення процедури, закріпленої у главі 2 зазначеного Закону та за умови чинності рішення про викуп такої земельної ділянки (стаття 12 Закону).
Суд звертає увагу на той факт, що відповідачем подано нотаріально посвідчену заяву про визнання позову та надання згоди на продаж Територіальній громаді міста Южноукраїнська належної йому на праві приватної власності земельну ділянку, кадастровий номер, якої НОМЕР_1 , площею 6,2827 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 селищна рада.
Відповідно до частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.
В межах цього адміністративного позову у суду нема законних підстав прийняти визнання відповідачем позову та ухвалити рішення про задоволення позову, оскільки Южноукраїнська міська рада Миколаївської області позбавлена права на звернення до суду з позовом про примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 6,2827 га, що належить на праві власності громадянину України ОСОБА_1 , оскільки вказана земельна ділянка розташована за адресою: Миколаївська область, Арбузинський район, Костянтинівська селищна рада та не входить до території здійснення повноважень Южноукраїнської міської ради Миколаївської області.
Отже, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову Южноукраїнської міської ради Миколаївської області до ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Арбузинська районна державна адміністрація Миколаївської області, приватне підприємство «Агро-Альянс», про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності.
З огляду на все вищевикладене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.
У зв'язку з цим апеляційну скаргу Южноукраїнської міської ради Миколаївської області слід залишити без задоволення, а рішення П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року у справі №877/1/2018 - без змін.
Керуючись статтями 267, 308- 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Южноукраїнської міської ради Миколаївської області залишити без задоволення, рішення П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 06 червня 2019 року.
Суддя-доповідач Н.В.Коваленко
Судді Я.О.Берназюк
І.В.Желєзний