про відмову у відкритті касаційного провадження
06 червня 2019 року
м. Київ
справа №640/18397/18
провадження №К/9901/15842/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019 у справі №640/18397/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2019, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019, причини пропуску позивачем строку звернення до суду з позовною заявою в частині вимог за період з 01.07.2012 по 06.11.2017 визнано неповажними та повернуто позовну заяву в цій частині вимог у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Повертаючи позовну заяву в частині вимог за період з 01.07.2012 по 06.11.2017, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що підставами для визнання поважними причин пропуску строку звернення з адміністративним позовом є виключно обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи, що звернулась до суду, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасної реалізації нею свого права та підтверджені належним чином. Тобто такі обставини повинні виключати будь-яку практичну можливість особи бути обізнаною з існуванням певних фактів, щоб вона не повинна була і не могла дізнатися про порушення свої прав, свобод чи інтересів до певного моменту.
Жодних обставин, які б свідчили про поважність пропуску строку звернення до суду, судами попередніх інстанцій в даному випадку не встановлено. Судами зазначено, що будь-яких доказів наявності непереборних обставин, які б об'єктивно унеможливлювали звернення до відповідача раніше, у продовж майже шести років, суду не надано.
У касаційній скарзі висновки судів попередніх інстанцій жодним чином не спростовано, посилання на конкретні порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права - відсутні.
Враховуючи, що зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчить про правильне застосування норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та, відповідно, висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись п. 5 ч.1, п. 2 ч. 2 ст.333 КАС України,
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019 у справі №640/18397/18
2. Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб