Ухвала від 06.06.2019 по справі 911/4610/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"06" червня 2019 р. Справа № 911/4610/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., за участю секретаря судового засідання Гришко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні

скаргу Державного підприємства «Регіональні електричні мережі»

на дії та рішення головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві

у справі № 911/4610/15

за позовом ОСОБА_1

до Державного підприємства «Регіональні електричні мережі»

про стягнення 203 338, 86 грн.

в межах справи № 911/4610/15

за заявою Державного підприємства «Регіональні електричні мережі»

про банкрутство

Представники:

від Марохіної Людмили Леонідівни: не з'явилися

від Державного підприємства «Регіональні електричні мережі»: не з'явилися

від Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві: не з'явилися

Обставини справи:

У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/4610/15 про банкрутство Державного підприємства «Регіональні електричні мережі», яка порушена ухвалою суду від 17.11.2015.

10.07.2018 до господарського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного підприємства «Регіональні елекричні мережі» про стягнення 49 288, 46 грн. заборгованості по заробітній платі, 144 050, 40 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку під час звільнення з роботи та 10 000, 00 грн. моральної шкоди.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.11.2018 позов задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» на користь Марохіної ОСОБА_2 39 647, 66 грн. заборгованості по заробітній платі, в іншій частині позову відмовлено, стягнуто з Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в дохід Державного бюджету України 594, 71 грн. судового збору.

12.11.2018 на виконання ухвали господарського суду Київської області від 01.11.2018 у справі № 911/4610/15 господарським судом Київської області видано відповідні накази.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 ухвалу господарського суду Київської області від 01.11.2018 у справі № 911/4610/15 залишено без змін.

28.03.2019 до господарського суду Київської області від Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» надійшла скарга № Д1-04/95 від 27.03.2019 (вх. № 66/19 від 28.03.2019) на дії та рішення головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, у якій скаржник просить суд: дії, що вчиненні головним державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Савченко Ю.Й., з примусового виконання рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2018 у справі № 911/4610/15 визнати незаконними; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.03.2019, винесену в межах виконавчого провадження № 58638028; скасувати постанову про арешт майна боржника від 15.03.2019, винесену в межах виконавчого провадження № 58638028.

Судом встановлено, що у зв'язку з надходженням від Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 та ухвалу господарського суду Київської області від 01.11.2018 у справі № 911/4610/15, матеріали вказаної справи (за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» про стягнення 203 338, 86 грн.) 07.03.2019 направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Таким чином, ухвалою господарського суду Київської області від 29.03.2019 відкладено вирішення питання про розгляд скарги Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» № Д1-04/95 від 27.03.2019 (вх. № 66/19 від 28.03.2019) на дії та рішення головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві до повернення матеріалів справи № 911/4610/15 (за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» про стягнення 203 338, 86 грн.) до господарського суду Київської області.

Постановою Верховного Суду від 17.04.2019 касаційну скаргу Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» залишено без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 та ухвалу господарського суду Київської області від 01.11.2018 у справі № 911/4610/15 щодо вимог ОСОБА_1 залишено без змін.

13.05.2019 матеріали справи № 911/4610/15 (за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» про стягнення 203 338, 86 грн.) надійшли до господарського суду Київської області та 15.05.2019 передані на розгляд судді Лутак Т.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.05.2019 розгляд вищезазначеної скарги призначено на 27.05.2019 та зобов'язано учасників провадження надати суду певні документи.

23.05.2019 до господарського суду Київської області від представника ОСОБА_3 Людмили Леонідівни надійшли заперечення б/н від 23.05.2019 (вх. № 10245/19 від 23.05.2019) на скаргу Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» № Д1-04/95 від 27.03.2019 (вх. № 66/19 від 28.03.2019), у яких він, крім іншого, просить суд розглянути справу за його відсутності.

До господарського суду Київської області від Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві надійшли клопотання ВП № 58638028 від 23.05.2018 (вх. № 10289/19 від 23.05.2019 та вх. № 10474/19 від 27.05.2019) про відкладення розгляду скарги, призначеної на 27.05.2019, на інший день та час у зв'язку з тим, що головний державний виконавець Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Савченко Ю.Й. перебуває на лікарняному.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.05.2019, враховуючи вищезазначені клопотання Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (вх. № 10289/19 від 23.05.2019 та вх. № 10474/19 від 27.05.2019), неявку представників скаржника та відділу державної виконавчої служби у судове засідання, невиконання державними виконавцем вимог суду, з метою виконання завдань та основних засад господарського судочинства, розгляд даної скарги відкладено на 06.06.2019.

03.06.2019 та 05.06.2019 до господарського суду Київської області від Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві надійшли заперечення ВП № 58638028 від 03.06.2019 (вх. № 11022/19 від 03.06.2019 та вх. № 11248/19 від 05.06.2019) на скаргу Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» № Д1-04/95 від 27.03.2019 (вх. № 66/19 від 28.03.2019), у яких державний виконавець просить суд відмовити повністю у задоволенні вказаної скарги та розглядати її без участі представника Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Представники учасників провадження у даній справі, належним чином повідомленні про час, дату та місце розгляду скарги, у судове засідання 06.06.2019 не з'явилися, скаржник причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе здійснити розгляд даної скарги за відсутності представників сторін та органу державної виконавчої служби за наявними в ній матеріалами.

В обґрунтування вищезазначеної скарги, скаржник посилається на те, що державним виконавцем вчиненні дії та винесені постанови про відкриття виконавчого провадження і арешт майна боржника без дотримання порядку звернення стягнення на майно юридичної особи, стосовно якої порушено справу про банкрутство. Крім того, скаржник звертає увагу, що державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження за наказом господарського суду міста Києва, а не господарського суду Київської області.

Державний виконавець Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, заперечуючи проти задоволення скарги, стверджує, що його дії у виконавчому провадженні № 58638028 здійсненні у відповідності та в порядку передбаченому чинним законодавством України.

Марохіна Людмила Леонідівна, заперечуючи проти задоволення даної скарги, зазначає, що ухвала господарського суду Київської області від 01.11.2018 у справі № 911/4610/15, яка набрала законної сили, є обов'язковою до виконання, підлягає примусовому виконанню у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», оскільки мораторій на вимоги про стягнення заробітної плати не поширюється, а тому скарга є безпідставною.

Оцінивши доводи, що наведені скаржником в обґрунтування поданої ним скарги та доводи, що наведені державним виконавцем і стягувачем у їх запереченнях на скаргу, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 15.03.2019 відкрито виконавче провадження № 58638028 з виконання наказу № 911/4610/15, виданого 12.11.2018 господарським судом міста Києва, про стягнення з Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» на користь Марохіної ОСОБА_2 заборгованості по заробітній платі у розмірі 39 647, 66 грн.

Також, 15.03.2019 Подільським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про арешт майна боржника, якою з метою забезпечення виконання рішення суду та усунення можливості здійснення відчуження майна накладено арешт на майно боржника в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів.

Постановою Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 29.03.2019 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на певних рахунках боржника та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкритті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 43 881, 42 грн.

16.05.2019 Подільським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, а саме витрат на проведення виконавчих дій у сумі 200, 00 грн.

Також, 16.05.2019 Подільським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про зняття арешту з коштів, якою, у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення згідно з виконавчим документом, сплатою виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, знято арешт з коштів на певних рахунках, що належать боржнику.

Постановою Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 16.05.2019, у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення згідно з виконавчим документом, сплатою в повному обсязі виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, закінчено виконавче провадження № 58638028 з виконання наказу № 911/4610/15, виданого 12.11.2018 господарським судом міста Києва, про стягнення з Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» на користь Марохіної ОСОБА_2 заборгованості по заробітній платі у розмірі 39 647, 66 грн., а також припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.

Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129-1 Конституції України).

Згідно з ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Положеннями ст. 18 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з ст. 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Частиною 3 ст. 8 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено, що працівник органу державної виконавчої служби користується правами і виконує обов'язки, передбачені законом.

Права та обов'язки державних виконавців визначені ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». Так, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.03.2019 державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавче провадження № 58638028 з виконання наказу про стягнення з Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі у розмірі 39 647, 66 грн., а також постанову про арешт майна боржника, якою з метою забезпечення виконання рішення суду накладено арешт на майно боржника в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів.

Суд звертає увагу, що виконавче провадження зупиняється у випадках, визначених у ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій за рішеннями про виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, авторської винагороди, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, рішеннями немайнового характеру, у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що необхідною умовою зупинення виконавчого провадження є не лише порушення господарським судом справи про банкрутство боржника, а й поширення при цьому на вимогу стягувача дії мораторію.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Київської області від 17.11.2015 порушено провадження у справі № 911/4610/15 про банкрутство Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». На даний час Державне підприємство «Регіональні електричні мережі» перебуває у процедурі розпорядження майном.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження (проваджень) у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення (ч. 5 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов'язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор).

Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.

Під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.

Таким чином, статтею 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» врегульовано правовідносини, пов'язані із застосуванням мораторію на задоволення вимог кредиторів та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення їх виконання. Разом з тим, відповідно до вказаної статті дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, а виконання грошових зобов'язань, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється під контролем арбітражного керуючого.

Проте, учасниками провадження у даній справі не надано суду жодних доказів щодо повідомлення/неповідомлення розпорядника майна Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» про вчинення державним виконавцем певних заходів у виконавчому проваджені № 58638028.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Водночас, скаржником не доведено і на вимогу ухвали суду від 27.05.2019 не надано суду жодних доказів щодо того, що розпоряднику майна Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» не було відомо про вчинення державним виконавцем дій з арешту майна боржника та, що ці дії не узгоджувалися з розпорядником майна боржника.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що дійсно під час процедури розпорядження майном діють певні обмеження у вчиненні дій щодо розпорядження майном боржника, обов'язок забезпечити належне здійснення процедури розпорядження майном, тобто вживати заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, покладено перш за все на розпорядник майна боржника.

Так, відповідно до ч. 7 ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі, якщо накладені арешти на майно боржника чи обмеження щодо розпорядження його майном перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності, розпорядник майна звертається до суду із заявою про скасування таких арештів чи обмежень.

Будь-яких доказів щодо того, що накладений державним виконавцем арешт перешкоджав господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності до суду не надано, розпорядник майна боржника будь-яких дій щодо попередження накладення або скасування такого арешту не вчиняв.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що виконавче провадження № 58638028 з виконання судового рішення про стягнення з Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» на користь Марохіної Людмили ОСОБА_4 заборгованості по заробітній платі у розмірі 39 647, 66 грн. відкрито правомірно та не могло бути зупинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки вказані вимоги є такими, на які не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів та за якими виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій.

Разом з тим, згідно положень Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Суд звертає увагу, що 16.05.2019, у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення згідно з виконавчим документом, сплатою в повному обсязі виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, виконавче провадження № 58638028 закінчено, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що рішення та дії державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві призвели до порушення прав або законних інтересів скаржника, які необхідно на даний час поновлювати.

Згідно з ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтями 76-79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що докази, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

За таких обставин, вбачається, що скаржником не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами неправомірності винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.03.2019 та постанови про арешт майна боржника від 15.03.2019 в межах виконавчого провадження № 58638028, а також, що діями державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві порушено його права та охоронювані законом інтереси у зв'язку із винесенням зазначених постанов.

Крім того, суд звертає увагу, що допущена державним виконавцем у постанову про відкриття виконавчого провадження описка (помилка), а саме у графі «документ видав»: замість «Господарський суд Київської області» зазначено «Господарський суд міста Києва», не може бути підставою для скасування вказаної постанови.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що скарга Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» № Д1-04/95 від 27.03.2019 (вх. № 66/19 від 28.03.2019) на дії та рішення головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 234, 339, 342-343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні скарги Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» № Д1-04/95 від 27.03.2019 (вх. № 66/19 від 28.03.2019) на дії та рішення головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

2. Примірники даної ухвали направити сторонам, розпоряднику майна боржника та Подільському районному відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 07.06.2019.

Суддя Т.В. Лутак