ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
03 червня 2019 року Справа № 913/138/19
Провадження №1/913/138/19
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДАНКО”, м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Свердловантрацит”, м. Сєвєродонецьк Луганської області
про визнання недійсними окремих умов договору
Суддя Зюбанова Н.М.
Секретар судового засідання - Рвачов О.О.
В присутності представників:
від позивача - не викликався;
від відповідача - адвокат Скиба О.С., довіреність № 6/СА/2019 від 19.12.2018.
Суть спору: про визнання недійсними пунктів 6.5-6.15 (третейське застереження) договору № 38-СА-АБ про надання транспортних послуг бульдозерною технікою від 12.12.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “ДАНКО” та Товариством з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Свердловантрацит”.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, суд дійшов до наступного.
Так, 12.12.2016 між сторонами було укладено договір № 38-СА-АБ про надання транспортних послуг бульдозерною технікою (далі - договір), згідно якого відповідач (замовник) доручив, а позивач (підрядчик) зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати послуги технікою - бульдозером CAT D7H, Komatsu D65EX-15EO (або аналог) по переміщенню готової вугільної продукції, відходів вуглезбагачення, формуванню породних відвалів (складські операції та транспортна обробка вантажів) по об'єктах збагачувальної установки ВП “Шахтоуправління Свердловське”.
Згідно з п. 4.4 договору оплата послуг наданих підрядником, здійснюється замовником після підписання обома сторонами акту здачі-прийняття робіт і отримання рахунку від підрядника. Як зазначає позивач, він виконав обумовлені договором роботи на загальну суму 355909 грн. 14 коп., але відповідач не сплатив вказаний борг.
На думку позивача, оскільки у вказаному договорі міститься третейська угода (застереження) - це пункти 6.5-6.15, вони є недійсними, оскільки унеможливлюють звернення до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості за договором № 38-СА-АБ.
Оспорювані умови договору полягають у наступному: “6.5. Усі спори, які виникають між сторонами у зв'язку з виконанням цього договору або стосуються його змін, припинення, недійсності, підлягають розгляду та вирішуються у третейському суді для розгляду конкретного спору (третейський суд “ad hoc”);
6.6. третейський суд для розгляду конкретного спору формується та діє у складі трьох третейських суддів. Персональний склад третейського суду для розгляду конкретного спору визначається сторонами в порядку, визначеному в пункті 6.9 цього договору;
6.7. Місцезнаходження третейського суду для розгляду конкретного спору сторони визначають у кожному конкретному випадку, при порушенні третейського розгляду. Мовою третейського розгляду є українська мова. Правом, яке регулює цей договір, є матеріальне право України;
6.8. Третейський розгляд відкривається через вручення позивачем відповідачу вимоги про третейський розгляд конкретного спору по цьому договору;
6.9. Склад третейського суду для розгляду конкретного спору формується у наступному порядку.
Одного з третейських суддів обирає позивач, вказуючи інформацію про нього згідно з п. 6.10 цього договору та Закону України “Про третейські суди”, у своїй вимозі.
Другий третейський суддя обирається відповідачем на протязі 30 календарних днів з моменту одержання від позивача вимоги про третейський розгляд. У своєму повідомленні позивачу про призначення третейського судді зазначає інформацію про нього згідно цього договору та Закону України “Про третейські суди”.
Третій третейський суддя, який виступає як голова, обирається двома обраними третейськими суддями на протязі 30 календарних днів з моменту обрання другого третейського судді, з урахуванням вимог п. 6.10. цього договору та Закону України “Про третейські суди”.
У випадку недосягнення згоди у виборі третього третейського судді на протязі вказаного строку, цього третейського суддю призначає компетентний орган за письмовим запитом однієї із сторін.
Відвід третейському судді може бути заявлений тільки у тому разі, якщо існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви відносно його неупередженості або незалежності, або якщо він не має відповідної кваліфікації. Сторона може заявити про відвід обраного нею третейського судді у разі, якщо обставини, які є підставами для відводу призначеного або обраного нею третейського судді стали відомі цій стороні після його призначення або обрання;
6.10.Сторони дійшли згоди про наступні вимоги до третейських суддів: вища юридична освіта, стаж роботи за спеціальністю “Правознавство” не менше 5 років, не можуть бути призначені третейськими суддями особи, які не досягли повноліття, або особи, які знаходяться під опікою або піклуванням, третейськими суддями не можуть бути призначені особи, які займають посади суддів загальних, господарських та спеціалізованих судах України, у Конституційному суді України, третейськими суддями не можуть бути призначені особи, що мають судимість, інші вимоги, передбачені Законом України “Про третейські суди”;
6.11. Гонорар третейського судді визначається у відповідності із Законом України “Про третейські суди”.
Третейському судді, обраному позивачем, гонорар виплачує позивач.
Третейському судді, обраному відповідачем, гонорар виплачує відповідач.
Третейському судді, обраному головою, гонорар виплачує позивач.
Сторони дійшли згоди, що гонорар одного третейського судді за третейський розгляд одного третейського спору не може перевищувати 10 мінімальних заробітних плат, встановлених чинним законодавством України на дату винесення рішення третейського суду по цьому спору;
6.12. Розподіл витрат, пов'язаних з розглядом спору третейським судом, між сторонами здійснюється третейським судом у такому порядку: при задоволенні позову витрати покладаються на відповідача, при відмові у позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Порядок розподілення витрат, пов'язаних з розглядом спору третейським судом, зазначається в рішенні або ухвалі третейського суду;
6.13. Рішення третейського суду для розгляду конкретного спору (третейський суд “ad hoc”) є остаточним та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених законодавством України.
Сторони зобов'язуються добровільно виконувати рішення третейського суду. Сторони вживають всіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду для розгляду конкретного спору.
Примусове виконання рішення третейського суду для конкретного спору може бути витребувано в компетентному державному суді;
6.14 Сторони узгодили, що процедура та правила, яких необхідно дотримуватись у ході третейського розгляду визначаються Законом України “Про третейські суди” та цією третейською угодою;
6. 15. Умови цього договору, які складають відомості про найменування сторін, їх місцезнаходження, місце та дату укладання договору, є складовими частинами третейської угоди, викладені у розділі 7 цього договору”.
Позивач зазначає, що на виконання вказаного вище п. 6.8 договору він направляв на адресу відповідача вимоги про вирішення спору третейським судом України при Асоціації “Регіональна правова група” на погодження складу суду, які були повністю проігноровані і залишені без будь-якої відповіді.
Оскільки спір є не вирішеним, а заборгованість за договором не погашена, позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсними вказаних умов договору.
У відзиві на позовну заяву від 10.04.2019 відповідач проти позову заперечує з посиланням на ст. 7 Закону України “Про третейські суди”, де зазначено, що в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc). Стаття 8 цього Закону визначає, що порядок утворення третейського суду для вирішення конкретного спору визначається третейською угодою. Як стверджує відповідач, третейський суд, про який веде мову позивач, є постійно діючим третейським судом, а третейське застереження у договорі визначає третейський суд для розгляду конкретного спору (третейський суд “ad hoc”).
Встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову та відмову у його задоволенні з огляду на наступне.
Так, правове регулювання правочинів здійснюється главою 16 розділу IV ЦК України. Зокрема, згідно з положеннями ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Як встановлено ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Підставою недійсності правочину відповідно до приписів ч. 1 ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним /оспорюваний правочин/ - ч. 3 ст. 215 ЦК України.
Згідно зі ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Фактичні підстави позовних вимог про визнання недійсними пунктів 6.5-6.15 (третейське застереження) договору № 38-СА-АБ від 12.12.2016 це посилання на обставини ухилення відповідача від виконання умов договору та твердження про відмову ТОВ “ДТЕК Свердловантрацит” від правочину, наявність у зв'язку з цим кримінального провадження відносно посадових осіб та аналіз цілей сторін при укладанні оспорюваного договору.
Щодо нормативного підґрунтя позову, то позивач зазначив ч. 5 ст. 203 ЦК України, яка передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як звісно, прикладами правочинів, які не спрямовані на реальне настання відповідного правового результату, є фіктивні правочини (ст. 234 ЦК України) та удавані правочини (ст. 235 ЦК України), але позивач чітко не конкретизує нормативні підстави свого позову.
Дослідивши умови укладеного між сторонами договору № 38-СА-АБ від 12.12.2016, суд прийшов до висновку, що третейське застереження, викладене в пунктах 6.5-6.15 договору, є третейською угодою, укладеною відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про третейські суди".
Так, у відповідності до положень ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з положеннями ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Положеннями ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з положеннями ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями Закону України "Про третейські суди" врегульовані вимоги щодо третейського розгляду з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб.
Так, згідно зі ст. 7 Закону України "Про третейські суди", яка визначає види третейських судів, в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc).
За змістом статей 2, 5, 8, 12, 14 Закону України "Про третейські суди" передача спору на розгляд третейського суду є визначеним законом правом відповідних юридичних та/або фізичних осіб, яке реалізується шляхом укладення угоди між цими сторонами про передачу спору на вирішення третейським судом, а угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Позивач посилається на ухилення відповідача від формування складу суду “ad hoc”, але при оцінці правомірності правочину суд оцінює його станом на час укладання, а не виконання, на що посилається ТОВ “ДАНКО”.
Суд наголошує, що третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є угодою про обрання одного із способів вирішення спору. Умова правочину про розгляд спору третейським судом передбачає у випадку виникнення між сторонами спору можливість звернення з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб до третейського суду для вирішення цього спору шляхом третейського розгляду, який визнаний в Україні та врегульований Законом України "Про третейські суди"
Лист позивача № 28 від 12.02.2018 свідчить про пропозицію третейського розгляду спірних вимог Постійно діючим третейським судом при Асоціації “Регіональна правова група”, а не третейським судом “ad hoc”, який передбачений договором, та на що обґрунтовано звертає увагу відповідач.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем за матеріалами справи не доведено невідповідності пунктів 6.5-6.15. договору № 38-СА-АБ від 12.12.2016 вимогам ч. 5 ст. 203 ЦК України та не доведено створення цими умовами, як вказує позивач, “механізму уникнення від відповідальності”.
Зміст пунктів 6.5-6.15 (третейське застереження) договору свідчить про їх відповідність цивільному законодавству та Закону України "Про третейські суди", про що вказано вище, а тому немає підстав для задоволення позову.
Витрати по судовому збору у сумі 1921 грн. 00 коп. покладаються на позивача у відповідності до ст. 129 ГПК України.
У судовому засіданні 03.06.2019 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232-233, 236-241 ГПК України, суд
1.У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “ДАНКО”, м. Київ, вул. Механізаторів, буд. 2, офіс 111, ідент. код 32727466 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Свердловантрацит”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул.. Гоголя, буд. 24А, ідент. код 37596090 про визнання недійсним пунктів 6.5-6.15 (третейське застереження) договору № 38-СА-АБ про надання транспортних послуг бульдозерною технікою від 12.12.2016 в і д м о в и т и.
2. Витрати по судовому збору покласти на позивача.
У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного рішення - 07.06.2019. .
Суддя Н.М.Зюбанова