79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.06.2019 Справа № 914/477/19
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ріел-Естейт Груп", м. Львів
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Карапінки Ірини Ігорівни, м. Львів
про стягнення 212 611, 34 грн заборгованості
Суддя Манюк П.Т.
За участю секретаря Чорної І.Б.
Представники:
від позивача: Жидачівська Т. М. - представник;
від відповідача: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ріел-Естейт Груп" до Фізичної особи-підприємця Карапінки Ірини Ігорівни про стягнення 212 611, 34 грн заборгованості.
Ухвалою суду від 19.03.2019 було відкрито провадження у справі № 914/477/19 за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи призначено на 15.04.2019.
У зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 15.04.2019 суд відклав розгляд справи на 13.05.2019.
Представник позивача у судове засідання 13.05.2019 з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме, копії акту приймання-передачі з оренди нежитлового приміщення від 20.03.2019. Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився. Ухвалою суду від 13.05.2019 відкладено розгляд справи на 03.06.2019.
Представник позивача у судове засідання 03.06.2019 з'явився, через канцелярію суду подав додаткові письмові пояснення, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у судове засідання 03.06.2019 не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, долучених позивачем до позовної заяви, місце проживання Фізичної особи-підприємця Карапінки Ірини Ігорівни зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2, куди й скеровувались ухвали господарського суду рекомендованими листами з повідомленням про вручення. Ухвала про відкриття провадження у справі від 19.03.2019 та ухвала про відкладення розгляду справи від 15.04.2019 були повернуті Укрпоштою на адресу суду з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".
Відповідно до приписів п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р. № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
При цьому, згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 03.06.2019 оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення у справі.
Позиція позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Ріел-Естейт Груп" (надалі - позивач, орендодавець) звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Карапінки Ірини Ігорівни (надалі - відповідач, орендар) про стягнення 212 611, 34 грн заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 22.12.2017 між сторонами у справі було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 22-12/17, разом із додатком № 1 (надалі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 47, 7 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 45А (далі - приміщення). Фактичне передання вказаного приміщення в оренду відповідачу підтверджується актом приймання-передачі в оренду нежитлового приміщення від 22.12.2017.
Як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконував, орендної плати та виставлених позивачем рахунків за комунальні послуги вчасно та в повному обсязі не сплачував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем з орендної плати у розмірі 89 870, 84 грн та заборгованість по оплаті комунальних послуг в розмірі 10 782, 03 грн, в підтвердження чого позивач долучив до матеріалів справи банківські виписки по рахунку ТзОВ "Компанія Ріел-Естейт Груп" та виставлені позивачем рахунки на оплату комунальних послуг.
У зв'язку із зазначеними обставинами, за прострочення сплати орендних платежів позивач, на підставі умов п. 6.2. договору, нарахував відповідачу штраф на суму 105 321, 60 грн, а також, керуючись ст. 625 ЦК України, нарахував 1 522, 30 грн - 3 % річних та 5 114, 57 грн - інфляційних втрат, та звернувся з цим позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за договором та здійснених нарахувань.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів оплати заборгованості не подав.
Обставини справи встановлені судом.
Між сторонами у справі було укладено договір оренди нежитлового приміщення від 22.12.2017 № 22-12/17, відповідно до умов п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 47, 7 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 45А. Межі приміщення визначаються в додатку № 1 до цього договору.
Як вбачається з матеріалів справи, вказане приміщення фактично було передане в оренду відповідачу 22.12.2017, що підтверджується актом приймання-передачі в оренду нежитлового приміщення від 22.12.2017.
Згідно п. 3.1. договору, з врахуванням договору про внесення змін від 22.12.2017, орендна плата за користування вказаним в розділі 1 даного договору нежитловим приміщенням складає 7 155, 00 грн за календарний місяць. Орендна плата здійснюється щомісячно, не пізніше 5 (п'ятого) числа поточного місяця в безготівковій формі, шляхом банківського переказу з поточного рахунку орендаря на поточний рахунок орендодавця. Розмір орендної плати визначається в гривні та не включає в себе жодних податків, зборів та інших обов'язкових платежів (п. 3.2. договору).
За умовами п. 3.4. договору, орендна плата, вказана в п. 3.1. цього договору, не включає вартість електроенергії та інших комунальних послуг (водопостачання, водовідведення, опалення, вивіз сміття, утримання прибудинкової території). Вищевказані комунальні послуги сплачуються орендарем додатково протягом 3 календарних днів з моменту виставлення орендодавцем рахунку на оплату вищевказаних послуг.
У пункті 3.6. договору передбачено, що у зв'язку з пристосуванням приміщення до господарської діяльності орендаря, а саме, проведення ремонтних робіт, орендна плата, вказана в п. 3.1. цього договору сплачується орендарем зі спливом чотирьох місяців після підписання акту приймання-передачі приміщення по час належного повернення приміщення орендодавцю. Оплата неповного місяця оренди здійснюється пропорційно кількості днів оренди, виходячи з вартості одного дня оренди.
Згідно з п.п. 3.7, 3.7.1., 3.7.2. договору, сторони дійшли згоди, що орендар здійснить передоплату з орендної плати (гарантійний платіж) за п'ятий та останній місяць оренди в наступному порядку:
- за п'ятий місяць оренди - зі спливом одного місяця після підписання акту приймання-передачі приміщення;
- за останній місяць оренди - в момент підписання договору.
Вищевказана у цьому пункті договору передоплата (гарантійний платіж) враховуватиметься у виконання зобов'язань орендаря зі сплати орендної плати. У випадку дострокового розірвання цього договору з ініціативи орендаря гарантійний платіж поверненню не підлягає.
За умовами п. 5.1. договору, строк дії цього договору - 35 місяців. Строк оренди за цим договором обчислюється з моменту підписання цього договору та підписання акту приймання-передачі та закінчується в останній день строку дії цього договору.
Відповідно до п. 5.2. договору, дія цього договору припиняється внаслідок:
- закінчення строку, на який його було укладено;
- достроково за згодою сторін або відмови від договору орендодавця;
- загибелі об'єкта оренди.
В процесі розгляду даного спору, позивачем було долучено до матеріалів справи копію підписаного сторонами акту приймання-передачі з оренди нежитлового приміщення від 20.03.2019, який свідчить про дострокове припинення сторонами дії договору оренди від 22.12.2017 № 22-12/17. Таким чином, приміщення перебувало в оренді відповідача з 22.12.2017 по 20.03.2019.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в порушення умов договору, свої зобов'язання щодо сплати орендної плати виконав частково, сплативши на рахунок позивача лише 15 450, 76 грн, з призначенням платежу: за оренду приміщення згідно договору № 22-12/17, що підтверджується долученою позивачем до матеріалів справи випискою по рахунку ТзОВ "Компанія Ріел-Естейт Груп".
Позивач, з метою захисту своїх прав, звернувся з цим позовом до суду про стягнення з відповідача решти суми заборгованої орендної плати, яка за його підрахунком становить 89 870, 84 грн. При розрахунку суми основного боргу позивачем не враховувався здійснений відповідачем гарантійний платіж за останній місяць оренди, оскільки договір оренди укладався сторонами на 35 місяців, а відповідно до п. 3.7. договору, у випадку дострокового розірвання договору з ініціативи орендаря гарантійний платіж поверненню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи позивач, на підставі п. 3.4. договору, виставляв відповідачу рахунки на оплату комунальних послуг, а саме:
- рахунок від 04.07.2018 № 140 на суму 458, 22 грн;
- рахунок від 04.09.2018 № 208 на суму 369, 90 грн;
- рахунок від 11.10.2018 № 296 на суму 2 064, 76 грн;
- рахунок від 05.11.2018 № 341 на суму 1 272, 72 грн;
- рахунок від 05.12.2018 № 416 на суму 2 807, 09 грн;
- рахунок від 03.01.2019 № 38 на суму 3 067, 14 грн;
- рахунок від 06.02.2019 № 107 на суму 3 287, 65 грн;
- рахунок від 05.03.2019 № 178 на суму 719, 86 грн.
У зв'язку із частковою оплатою відповідачем виставлених рахунків, що вбачається із виписки по рахунку ТзОВ "Компанія Ріел-Естейт Груп", у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за комунальні послуги в розмірі 10 782, 03 грн, про стягнення якої позивач також заявляє у даній справі.
Норми права та мотиви з яких виходить суд при ухваленні рішення.
У відповідності із ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст. 625 ЦК України).
Згідно з ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до умов ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 ГК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 ГПК України, принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.
З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції. Однак, відповідач в судові засідання не з'явився, відзиву не подав, доводів позовної заяви не спростував та доказів сплати боргу не представив.
Дослідивши матеріали справи суд встановив, що до розрахунку заборгованості відповідача з орендної прати позивач включив орендну плату за березень 2019 року в повному розмірі на суму 8 586 грн, при тому, що об'єкт оренди було повернуто позивачу згідно акту приймання-передачі з оренди нежитлового приміщення від 20.03.2019. Разом з тим, відповідно до п. 3.6. договору, оплата неповного місяця оренди здійснюється пропорційно кількості днів оренди, виходячи з вартості одного дня оренди. Враховуючи зазначене, суд здійснив перерахунок орендної плати пропорційно до кількості днів оренди у березні 2019 року та встановив, що за березень 2019 року відповідач зобов'язаний сплатити позивачу орендну плату в розмірі 5 539, 35 грн.
Таким чином, виходячи із наведених обставин справи та представлених доказів, а також враховуючи здійснений судом перерахунок заборгованості, суд дійшов висновку, що обґрунтованою до стягнення з відповідача є заборгованість з орендної плати в розмірі 86 824, 19 грн.
Щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1 зазначеної постанови Пленуму).
У зв'язку із порушенням відповідачем строку сплати орендних платежів, визначеного у п. 3.1. договору оренди, позивач, керуючись ст. 625 ЦК України, заявив до стягнення з відповідача 5 114, 57 грн - інфляційних втрат та 1 522, 30 грн - 3 % річних, нарахованих за період з 23.12.2017 по 13.03.2019 на суму основного боргу в розмірі 89 870, 84 грн. Однак, внаслідок того, що позивачем невірно обраховано заборгованість відповідача з орендної плати, розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат також проведено невірно. Враховуючи зазначене, суд здійснив перерахунок вказаних нарахувань із застосуванням правильної суми заборгованості, за результатами чого встановив, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 1 520, 29 грн - 3 % річних та 5 071, 64 грн - інфляційних втрат.
Щодо стягнення штрафу.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, правовими наслідками порушення зобов'язання є зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.
Згідно з положеннями ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 1 статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом положень ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Сторонами у п. 6.2. договору передбачено, що за кожне прострочення більше ніж на чотири календарні дні по сплаті орендних платежів орендар
сплачує орендодавцю штраф у розмірі місячної орендної плати.
Враховуючи те, що відповідач прострочив оплату всіх орендних платежів більше ніж на чотири календарні дні, позивач, на підставі п. 6.2. договору, нарахував та заявив до стягнення з відповідача 105 321, 60 грн штрафу. Перевіривши здійснений розрахунок суд встановив, що вказане нарахування проведено вірно, відтак заявлена сума штрафу підлягає стягненню з відповідача.
У п. 3.4. договору сторони передбачили, що орендна плата, вказана в п. 3.1. цього договору, не включає вартість електроенергії та інших комунальних послуг (водопостачання, водовідведення, опалення, вивіз сміття, утримання прибудинкової території). Вищевказані комунальні послуги сплачуються орендарем додатково протягом 3 календарних днів з моменту виставлення орендодавцем рахунку на оплату вищевказаних послуг.
З огляду на вказані умови договору, враховуючи виставлені позивачем рахунки на оплату відповідачем комунальних послуг та часткову оплату вказаних рахунків відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо стягнення з відповідача 10 782, 03 грн заборгованості з оплати комунальних послуг.
Враховуючи зазначені обставини та наведені обґрунтування, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ріел-Естейт Груп" до Фізичної особи-підприємця Карапінки Ірини Ігорівни підлягає частковому задоволенню, в частині суми основного боргу в розмірі 86 824, 19 грн, інфляційних втрат в розмірі 5 071, 64 грн, 3% річних на суму 1 520, 29 грн, штрафу в розмірі 105 321, 60 грн та заборгованості з оплати комунальних послуг на суму 10 782, 03 грн.
Відповідно до ст. 129 ГПУ України, відшкодування витрат позивача на оплату судового збору покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Карапінки Ірини Ігорівни ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ріел-Естейт Груп" (79031, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 45А, код ЄДРПОУ 40746462) суму в розмірі 212 663, 45 грн, з яких:
- 86 824, 19 грн основного боргу;
- 105 321, 60 грн штрафу;
- 5 071, 64 грн інфляційних втрат;
- 1 520, 29 грн 3% річних;
- 10 782, 03 грн заборгованості з оплати комунальних послуг;
- 3 143, 70 грн судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 07.06.2019.
Суддя Манюк П.Т.