вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"07" червня 2019 р. Справа № 911/679/19
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі газ»
до Приватного підприємства «Бутан-плюс»
про стягнення 713 991,81 гривень
12.03.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерджі газ” (далі - ТОВ “Енерджі газ”/позивач) до Приватного підприємства «Бутан-плюс» (далі - ПП «Бутан-плюс»/відповідач) про стягнення 713 991,81 гривень, з яких: 649 083,46 грн заборгованості за договором поставки нафтопродуктів №03/08-17 від 03.08.2017 та 64 908,35 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов'язків з оплати вартості отриманого товару за договором поставки нафтопродуктів №03/08-17 від 03.08.2017.
Ухвалою Господарського суду Київської області 18.03.2019 у справі №911/679/19 відкрито провадження, постановлено розглядати означену справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлено строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, зобов'язано відповідача до 18.04.2019 надати суду докази сплати позивачу вартості отриманого товару за договором поставки нафтопродуктів №03/08-17 від 03.08.2017 у розмірі 649 083,46 грн, а також встановлено строк для подання додаткових доказів, заяв та/або клопотань у справі (за наявності) до 18.04.2019.
03.04.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого ПП «Бутан-плюс» визнало позовні вимоги у повному обсязі. Вказаний відзив судом прийнято.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд
03.08.2017 між ТОВ «Енерджі газ» (далі - постачальник) та ПП «Бутан-плюс» (далі - покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №03/08-17 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти: газ скраплений (зріджений) паливний вуглеводний (пропан-бутан автомобільний, марка «ПБА»), надалі - «Товар», відповідно до умов цього Договору. Одиниця виміру Товару - кг/літр/тонна.
Відповідно до пп. 2.1., 2.4. та 10.1. договору ціна на товар встановлюється у національній валюті України з урахуванням ПДВ та витрат на транспортування у рахунках-фактурах та видаткових накладних по кожній партії товару окремо.
Сума договору складається із сум вказаних у видаткових накладних, які оформлені належним чином протягом всього терміну дії договору.
Цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2017 року включно, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Договір вважається пролонгованим на один рік, якщо жодна із сторін не заявить письмово про його припинення за один місяць до закінчення терміну його дії. Закінчення строку дії договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання.
Копія вказаного вище договору наявна в матеріалах справи.
Як зауважив в обґрунтування заявлених вимог позивач, ним, зокрема, 03.08.2017 поставлено відповідачу товар на суму 649 083,46 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткової накладної №18385 від 03.08.2017 та товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів №000005846 від 03.08.2017.
Втім, як зауважує позивач, відповідач неналежним чином виконав свої грошові зобов'язання за договором, вартість отриманого товару не сплатив, що і стало підставою для виникнення у відповідача 649 083,46 грн заборгованості, з вимогою про стягнення, зокрема, якої позивач звернувся до суду.
Відповідно до поданого відзиву відповідач позов, у тому числі суму основного боргу у розмірі 649 083,46 грн, визнав у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд дійшов таких висновків.
Приписами ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не впливає з характеру відносин сторін.
Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до пп. 2.3. договору відпуск товару постачальником здійснюється при 100% передоплаті на підставі рахунку-фактури протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту його отримання. Якщо постачальник здійснив відвантаження партії товару до отримання попередньої оплати від покупця, то покупець зобов'язаний повністю оплатити поставлений товар протягом 5 (п'яти) календарних днів від дати відвантаження товару.
Як вбачається із матеріалів справи, підставою поставки товару у видатковій накладній №18385 від 03.08.2017 зазначено договір №1216 від 01.12.2016.
15.08.2017 ТОВ «Енерджі газ» на адресу ПП «Бутан-плюс» було направлено лист вих. № 4, отриманий відповідачем 16.08.2017, зі змісту якого випливає, що зазначення у видаткові накладній №18385 від 03.08.2017 договору №1216 від 01.12.2016 є опискою, а тому слід вважати, що поставка відбулась за договором №03/08-17 від 03.08.2017. Дана обставина відповідачем не оскаржується.
У зв'язку з вищевикладним, суд дійшов висновку, що видаткову накладну №18385 від 03.08.2017 слід вважати складеною за договором №03/08-17 від 03.08.2017.
З огляду наведеного, підписання відповідачем договору без будь-яких зауважень чи заперечень щодо його умов та, надалі, підписання видаткової накладної №18385 від 03.08.2017 без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості поставленої продукції за договором свідчить про прийняття відповідачем відповідного товару, що породжує для ПП «Бутан-плюс» обов'язок по оплаті вартості такого товару у повному обсязі до 08.08.2017.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до приписів ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події.
У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до поданого відзиву, обов'язок по сплаті 649 083,46 грн відповідач визнав, попри те як доказів виконання відповідного обов'язку та сплати вказаної суми коштів станом на дату прийняття рішення у даній справі не надав.
За таких обставин, оскільки відповідач взяті на себе грошові зобов'язання не виконав, вартість отриманого за договором товару не сплатив, відповідні обставини та позов визнав, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 649 083,46 грн основного боргу підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з ПП «Бутан-плюс» 64 908,35 грн штрафу, нарахованого на 649 083,46 грн боргу.
Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п. 6.6 договору, у разі якщо покупець допустив прострочення по оплаті поставленого товару більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів, постачальник має право стягнути з покупця, додатково до встановленого вище штрафу, також штраф у розмірі 10% (десяти відсотків) від вартості несвоєчасно сплаченого товару. Стягнення штрафів за цим договором не зупиняє нарахування пені встановленої в п.6.4. договору.
Враховуючи п. 2.3. договору, поставка ТОВ «Енерджі газ» товару за видатковою накладною №18385 від 03.08.2017 породила обов'язок ПП «Бутан-плюс» по оплаті вартості такого товару у повному обсязі до 08.08.2017, проте, вказане грошове зобов'язання по теперішній час залишається невиконаним, а тому суд дійшов висновку, що у позивача виникло право стягнути з відповідача штраф за прострочення по оплаті поставленого товару більш ніж на 30 календарних днів.
Оскільки обрахований судом розмір заявленого до стягнення штрафу є арифметично правильним, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача штрафу у розмір 64 908,35 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається судом на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 12, 74, 129, 233, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 536, 625, 655, 692, Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230 Господарського кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Бутан-плюс» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Богунська, 22, ідентифікаційний код 36705975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі газ» (04201, м. Київ, вул. Калнишевського Петра, 1, ідентифікаційний код 40883679) 649 083 (шістсот сорок дев'ять тисяч вісімдесят три) грн 46 коп. основного боргу, 64 908 (шістдесят чотири тисячі дев'ятсот вісім) грн 35 коп. штрафу та 10 709 (десять тисяч сімсот дев'ять) грн 88 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення підписано 07.06.2019.
Суддя В.А. Ярема