ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.06.2019Справа № 910/1415/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. при секретарі судового засідання Макарчук С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-інвестбуд" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка", третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль» про стягнення страхового відшкодування, збитків і штрафних санкцій на суму 1 192 431, 73 грн., за участю представників позивача - Нора А.Г., ордер серія ТР №032337 від 11.03.19 року, відповідача - Квятківського О.В., довіреність № 6 від 08.01.19 року, третьої особи - Оборського Я.В., довіреність № 300/18 від 06.08.18 року
У лютому 2019 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 1 131 296 грн. 91 коп. страхового відшкодування, 33 143 грн. 99 коп. інфляційних втрат, 11 274 грн. 3% річних, 13 716 грн. 77 коп. пені за договором добровільного страхування майна, що є предметом застави №191001/2206/0000020 від 31.10.2017 року на підставі ст.ст. 22, 525, 526, 979, 988, 991, 992 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 231, 354 ГК України та ст.ст. 8, 9, 16, 20, 25 ЗУ "Про страхування".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.02.2019 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 11.03.2019 року.
06.03.2019 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позов, в якому він просив відмовити в позові з тих підстав, що ним здійснено страхове відшкодування в повному обсязі на суму 375 248,09 грн. у відповідності до умов договору страхування та законодавства.
11.03.2019 року в судовому засіданні оголошено перерву на 03.04.2019 року.
29.03.2019 року позивачем через канцелярію суду надано відповідь на відзив.
03.04.2019 року в судовому засіданні оголошено перерву на 15.04.2019 року.
10.04.2019 року відповідачем через канцелярію суду надано заперечення на відповідь на відзив.
15.04.2019 року позивачем через канцелярію суду надано клопотання про виклик до суду судових експертів, в якому він просив суд викликати до суду судового експерта Лиценка Михайла Володимировича для надання роз'яснень щодо висновку експерта за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи №04.10.18 від 16.10.2018 року, а також судового експерта Стасюк Марію Юріївну для надання роз'яснень щодо висновку експерта за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи №30/01/19 від 30.01.2019 року.
Мотивуючи дане клопотання, позивач вказує на те, згідно висновку експерта за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи №04.10.18 від 16.10.2018 року, здійсненого судовим експертом Лиценком Михайлом Володимировичем, ринкова вартість майнового комплексу станом на 31.10.2017 року склала 10 151 890,00 грн., що значно більше ринкової вартості, визначеної за результатами проведеної експертизи №30/01/19 від 30.01.2019 року.
За приписом ч. 5 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
Проте, дослідження питання щодо визначення вартості майнового комплексу не входить до предмету доказування у даній справі, оскільки предметом спору є виплата страхового відшкодування за договором добровільного страхування майна, яке у відповідності до умов п. 6.1.2. (б) договору складається з вартості ремонту пошкодженого майна внаслідок настання страхового випадку, здійсненого найбільш економічним способом з вирахуванням зносу застрахованого майна на момент укладення договору страхування, за вирахуванням суми франшизи, а тому у задоволенні вказаного вище клопотання позивача про виклик до суду судових експертів судом відмовлено.
15.04.2019 року в судовому засіданні оголошено перерву на 24.04.2019 року.
23.04.2019 року відповідачем через канцелярію суду надано клопотання про призначення судової експертизи, у якому він просив суд призначити судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручити - Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та на вирішення експерту поставити наступне питання - «Яка вартість застрахованого майна (майнового комплексу) розташованого за адресою, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Обухова, 66А в цінах станом на 31.10.2017?»
23.04.2019 року позивачем в судовому засіданні надано клопотання, в якому він просив суд доручити проведення судової оціночно-будівельної експертизи в Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України.
За ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
При цьому, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Проте, з урахуванням того, що матеріали справи містять два висновки експерта №04.10.18 від 16.10.2018 року, а також №30/01/19 від 30.01.2019 року, які не викликають обґрунтованих сумнів щодо їх правильності, в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи судом відмовлено.
24.04.2019 року в судовому засіданні оголошено перерву на 13.05.2019 року.
07.05.2019 року відповідачем через канцелярію суду надано клопотання про приєднання доказів, в якому він просив суд приєднати до матеріалів справи: лист від 28.09.2018 року, локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 від 24.09.2018 року та акт про списання від 24.09.2018 року.
Проте, згідно ч. 3 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву.
Таким чином, відповідачем пропущено встановлений ч. 3 ст. 80 ГПК України строк для подання доказів.
Клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку відповідачем до суду не надано.
За таких обставин, вищевказане клопотання відповідача від 07.05.2019 року про приєднання доказів повернуто судом без розгляду.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.05.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.06.2019 року.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 31.10.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Петрус-інвестбуд" (страхувальник) та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" (страховик) був укладений договір добровільного страхування майна, що є предметом застави №191001/2206/0000020 (надалі - договір страхування) предметом якого (п 4. договору страхування) є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням майном, що є предметом застави, та відповідно до умов якого страховик зобов'язався в разі настання страхового випадку виплатити страхувальнику страхове відшкодування на умовах договору страхування, а саме майновий комплекс (конструктивні елементи з оздобленням та комунікаціями), що розташований за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Обухова, 66А, вартістю застрахованого майна - 2 773 200,00 грн., з безумовною франшизою - 50 000,00 грн. Загальна страхова сума - 3 249 200,00 грн., загальний річний страховий платіж - 2 130,81 грн.
Відповідно до умов п.3.1 договору страхування його сторони визначили, що застраховане майно передане в заставу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» згідно з укладеним страховиком з останнім Іпотечним договором земельної ділянки та комплексу будівель, споруд та обладнання від 30.10.2013 року, посвідченого нотаріально приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.О. та зареєстрованого в реєстрі за №2791.
За умовами п. 5.1. договору страхування, страховим випадком є факт понесення збитків внаслідок пошкодження, знищення чи втрати застрахованого майна внаслідок подій (страхових ризиків) зазначених нижче: пожежа, втому числі підпал, вибух, удар блискавки, падіння пілотованих літальних апаратів (їх частин, уламків або вантажу), а також пожежа, що сталась внаслідок свідомого/навмисного порушення правил пожежної безпеки третіми особами.
Відповідно до умов п.6.3.1. договору страхування виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком у розмірі збитку, визначеного згідно п.6.1. договору, але не більше розміру страхової суми, встановленої у договорі, за вирахуванням безумовної франшизи і вартості залишків пошкодженого майна, придатних для використання.
Водночас, за змістом приписів п.6.1.2 (б), п.6.1 договору страхування після огляду пошкодженого внаслідок страхового випадку майна і складання акта огляду страховик зобов'язаний визначити розмір заподіяного збитку, який, зокрема, в разі часткового пошкодження застрахованого майна визначається в розмірі вартості ремонту пошкодженого майна внаслідок настання страхового випадку, здійсненого найбільш економічним способом. Витрати на відновлення складаються з витрат на матеріали для ремонту, на транспортування матеріалів до місця ремонту, на оплату ремонтних або відновлювальних робіт з вирахуванням зносу застрахованого майна на момент укладення договору страхування.
Водночас, відповідно до умов п.6.6 договору страхування після отримання від страхувальника заяви про виплату страхового відшкодування і документів, зазначених у п.6.5 договору страхування, а також акту огляду місця події, складеного представником страховика, останній протягом 10 (десяти) робочих днів приймає рішення про виплату страхового відшкодування (складає страховий акт),
Згідно п.6.8 договору виплата повинна бути здійснена протягом 10 (десяти) календарних днів з дати прийняття рішення про виплату (оформлення страхового акту) шляхом, зокрема, безготівковим перерахуванням на особистий рахунок страхувальника.
На виконання умов договору страхування, позивачем був сплачений річний страховий платіж в сумі 2 130,81 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5829 від 01.11.2017 року, що свідчить про належне виконання позивачем договору.
Як вбачається із, акту про пожежу від 29.05.2018 року, копія якого міститься в матеріалах справи, 29.05.2018 року на території за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Обухова, 66А, сталася пожежа, внаслідок якої було пошкоджено приміщення складу літ.В-1, що входить до складу застрахованого майна.
30.05.2018 року відповідачу була направлена письмова заява про виплату страхового відшкодування за встановленою відповідачем формою.
З метою з'ясування причин та обставин вищевказаної пожежі відповідачем було замовлено проведення пожежно-технічного дослідження, проведення якого було доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України та за наслідками якого був складений висновок експертного дослідження від 09.08.2018 року №14-183.
Відповідно до результатів зазначеного експертного висновку причиною виникнення пожежі є займання горючих матеріалів (ізоляції електричних провідників) в осередках пожежі внаслідок теплової дії електричної енергії на них, у вигляді перегрівання ділянок електромереж у результаті струмових перевантажень в електричних проводах повітряної лінії електропередачі, що відповідно до умов п.5.1 договору страхування визнається страховим випадком.
Відповідно до висновку експерта №03.10.18 судової будівельно-технічної експертизи від 09.10.2018 року, складеного судовим експертом Лиценко М.В. на замовлення відповідача, вартість ремонтно-будівельних робіт (розмір матеріального збитку), завданого нерухомому майну, складу літ.В-1, що входить до майнового комплексу (конструктивні елементи з оздобленням та комунікаціями), розташованого за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Обухова, 66А, внаслідок події (пожежа), що трапилась 29.05.2018 року в цінах, що діють на 08.10.2018 року за вирахуванням зносу становить 1 556 545,00 грн.
Позивачем листом від 28.09.2018 року вих.№390/2018 у відповідності до умов п.6.5. договору страхування, було надано відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування встановленої форми з наданням переліку всіх документів, необхідних для отримання страхового відшкодування за вищезазначеним страховим випадком, та з вимогою прийняти рішення про виплату страхового відшкодування у визначені договором страхування порядку і строки, який отриманий відповідачем 28.09.2018 року.
Доказів направлення позивачу вимог щодо надання будь-яких додаткових документів, необхідних для здійснення виплати страхового відшкодування відповідачем суду не надано.
14.12.2018 року відповідачем був складений страховий акт №00261385, відповідно до змісту якого відповідачем було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в сумі 375 248,09 грн. без будь-яких обґрунтувань підстав його визначення в зазначеному розмірі.
На підставі вищезазначеного страхового акту відповідачем 17.12.2018 року було сплачене позивачу страхове відшкодування в сумі 375 248,09, 09 грн., що підтверджується платіжним дорученням №059723 від 17.12.2018 року.
Згідно із ст.979 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній в договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
За змістом положень ч. ч. 16-17 ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі, коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.
Згідно із пунктом 3 статті 20 Закону України "Про страхування", при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір страхового відшкодування у відповідності до умов п. 6.1.2. (б) розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку з урахуванням зносу застрахованого майна та за вирахуванням суми франшизи передбаченої договором, страхове відшкодування за вищезазначеним страховим випадком (пожежею) від 29.05.2018 року становить 1 506 545,00 грн., (1 556 545,00 грн. матеріальний збиток - 50 000,00 грн. франшиза).
Відповідачем 17.12.2018 року було частково сплачено позивачу страхове відшкодування в сумі 375 248,09, 09 грн., що підтверджується платіжним дорученням №059723 від 17.12.2018 року.
Доказів сплати решти страхового відшкодування в сумі 1 131 296, 91 грн. (1 506 545,00 грн. - 375 248,09, 09 грн.) відповідачем суду не надано.
Судом було надано належну оцінку відзиву відповідача на позовну заяву, проте доводи викладені у відзиві на позовну заяву стосовно здійснення відповідачем страхового відшкодування в повному обсязі повністю спростовуються умовами п. 6.1.2. (б) договору за яким розмір страхового відшкодування розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку з урахуванням зносу застрахованого майна (1 556 545,00 грн.) та за вирахуванням суми франшизи передбаченої договором (50 000,00 грн.).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду порушено відповідачем, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1 131 296, 91 грн. страхового відшкодування за договором добровільного страхування майна, що є предметом застави №191001/2206/0000020 від 31.10.2017 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань зі сплати страхового відшкодування у строк визначений умовами п. 6.8. договору страхування, позивачем нараховано відповідачеві 3% річних в сумі 11 274,06 грн. та інфляційні втрати в сумі 33 143,99 грн.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат обґрунтовані та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Згідно п. 8.2 договору сторони визначили, що страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхового відшкодування шляхом сплати пені у розмірі 0,01% від суми страхового відшкодування за кожний день прострочення, але не більше ніж у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за відповідний період.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 13 716,77 грн. пені підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.
Позивачем були понесені витрати на оплату вартості проведення судової оціночно-будівельної експертизи №30/01/19 від 30.01.2019 року, в сумі 3 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6900 від 29.01.2019 року та актом прийому-передачі робіт від 30.01.2019 року.
Судові витрати, які складаються з судового збору та витрат за проведення судової оціночно-будівельної експертизи, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-а, код 20033533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-інвестбуд" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 32, код 34352125) 1 131 296 (один мільйон сто тридцять одна тисяча двісті дев'яносто шість) грн. 91 коп. страхового відшкодування, 33 143 (тридцять три тисячі сто сорок три) грн. 99 коп. інфляційних втрат, 11 274 (одинадцять тисяч двісті сімдесят чотири) грн. 3% річних, 13 716 (тринадцять тисяч сімсот шістнадцять) грн. 77 коп. пені, 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат за проведення експертизи та 17 886 (сімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 48 коп. судового збору.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Повне рішення складено 07.06.2019р.
Суддя С.О. Чебикіна