ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.06.2019Справа № 910/4139/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін господарську справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сота Україна" (04111, м.Київ, вул. Черняховського, буд. 29, код ЄДРПОУ 41323412)
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815)
про стягнення 10 606,89 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сота Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва із вказаним позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 9102,85 грн. пені та 1504,04 грн. 3% річних за прострочення виконання зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленого товару по договору поставки № ПВРЗ (ВМТП-18.288)ю від 20.04.2018.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі укладеного між сторонами договору поставки №ПВРЗ (ВМТП-18.288)ю від 20.04.2018, позивачем поставлено філії «Панютинський вагоноремонтний завод» ПАТ «Українська залізниця» товар зазначений у специфікаціях до договору, на загальну суму 4 036 068,92 грн. Умовами п. 4.2 договору встановлено, що покупець оплачує постачальнику кожну прийняту партію товару не пізніше 10 банківських днів з дати поставки товару. Відповідач розрахувався з позивачем за поставлений товар, проте з порушенням строків оплати визначених договором. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 10 606,89 грн., з яких 9102,85 грн. пені та 3% річних у розмірі 1504,04 грн.
Ухвалою суду від 08.04.2019 відкрито провадження у справі № 910/4139/19 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.
Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 ГПК України, ухвала суду від 08.04.2019 отримана - 15.04.2019, а відповідач 12.04.2019.
25.04.2019 до суду надійшов відзив від відповідача (поданий до поштового відділення зв'язку 22.04.2019), відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на те, що позивач не вказує саме за який поставлений товар та на підставі яких саме документів відповідач з ним розрахувався. Вважає, що позивачем не підтверджено надання відповідачу повного комплекту документів, які вказані у п. 4.2 договору, на підставі яких відповідач сплачує кожну партію товару, а саме рахунку-фактури, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, документи якості, податкову накладну. Також позивач має підтвердити час реєстрації податкової накладної, адже оплата проводиться не пізніше 10 банківських днів з дати поставки але не раніше реєстрації податкової накладної. Проте таких доказів позивач при поданні позовної заяви не надав. Відповідач зазначає, що позивачем не дотримано досудове врегулювання спору, як це передбачено умовами п. 9.1 договору, чим позбавив відповідача вирішити спір шляхом переговорів. З урахуванням дат реєстрації податкових накладних кількість прострочених днів є іншою, тому здійснений позивачем розрахунок вважає невірним.
20.05.2019 через загальний відділ діловодства суду позивачем подано відповідь на відзив, в якому зазначає, що в документах наданих до позовної заяви чітко видно який товар та у якій кількості було поставлено, а також коли за нього відбулись розрахунки. Позивач вказує, що він неодноразово намагався досудово врегулювати спір проводивши переговори з керівництвом відповідача, які не дали жодних результатів та позивач вимушений був звернутись до суду. Позивач вважає, що ним правильно зроблені розрахунки пені та 3% річних.
20.05.2019 через канцелярію суду позивач подав клопотання про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 5777,68 грн. та 3% річних в розмірі 1 060,94 грн.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Таким чином, суд приймає зменшення позовних вимог та розглядає вимоги позивача відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог.
03.06.2019 через канцелярію суду відповідач подав пояснення по справі щодо здійснення позивачем невірного нарахування штрафних санкцій.
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд, -
20.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сота Україна" (далі - постачальник, позивач) та Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Панютинський вагоноремонтний завод" (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки № ПВРЗ(ВМТП-18.288)ю (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язався поставити і передати у зумовлені строки у власність покупцю певну продукцію (далі - товар), відповідно до специфікації №1 (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов договору.
Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення умов договору сплатив вартість поставленого товару з порушенням строків, у зв'язку з чим позивачем за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання нараховані пеня та 3% річних.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що укладений між сторонами договір № ПВРЗ(ВМТП-18.288)ю від 20.04.2018 є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з п. 10.1 договору він набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків - до повного виконання.
Пунктом 1.2 договору сторони погодили найменування товару: швелер №14 ст.09Г2С.
Згідно з п. 1.3 договору кількість і асортимент товару передбачається у специфікації № 1, яка додається до договору (додаток № 1).
Відповідно до п. 3.1 договору покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у специфікації № 1 (додаток № 1).
Ціна цього договору становить 4 043 904,00 грн., з урахуванням ПДВ 20% - 673 984,00 грн. (п. 3.4 договору).
Відповідно до п. 5.1.1 договору постачальник здійснює поставку товару на умовах СРТ Україна, вул. Заводська, смт. Анютине, м. Лозова, Харківська обл., (відповідно до ІНКОТЕРМС 2010). Товар поставляється транспортом постачальника за рахунок постачальника на склад покупця не пізніше 5 календарних днів з дня направлення повідомлення, передбаченого п. 5.1.2 договору. На постачальника покладається обов'язки щодо завантаження та всі ризики і втрати такого завантаження.
Датою поставки товару вважається день підписання покупцем або його уповноваженим представником видаткової накладної, яка готується постачальником та надається разом з товаром покупцю (п. 5.1.4 договору).
Згідно з п. 5.2.5 договору підтвердженням одержання товару покупцем є видаткова накладна, підписана уповноваженими представниками сторін.
Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
З матеріалів справи вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 4 036 068,92 грн., що підтверджується наступним видатковими накладеними: №780 від 30.07.2018 на суму 564 377.35 грн., № 693 від 14.06.2018 на суму 514 081,30 грн., № 781 від 30.07.2018 на суму 82 900,03 грн., № 790 від 01.08.2018 на суму 213 821,42 грн., № 684 від 13.06.2018 на суму 220 140,02 грн., № 634 від 04.06.2018 на суму 522 169,10 грн., № 554 від 15.05.2018 на суму 235 304,66 грн., № 559 від 15.05.2018 на суму 562 355,40 грн., 581 від 17.05.2018 на суму 565 893,82 грн., № 562 від 16.05.2018 на суму 555 025,82 грн.
Відповідно до п. 4.2 договору покупець оплачує постачальнику кожну прийняту партію товару не пізніше 10 банківських днів з дати поставки товару покупцю, але не раніше реєстрації податкової накладної, при умові своєчасного надання постачальником належним чином оформлених рахунку-фактури, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, податкової накладної, документів якості на поставлений товар.
Пунктом 5.2.1 договору встановлено, що прийом товару здійснюється покупцем у відповідності з Інструкцією № П-6 від 15.06.1965 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості" та Інструкцію № П-7 від 25.04.1966 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості" при наявності товаро-супровідних документів: товарно-транспортної накладної, податкової накладної, видаткової накладної на кожну партію товару та документів якості на поставлений товар.
Таким чином, під час приймання товару (проставляння підпису на вказаних вище видаткових накладних) відповідач (уповноважена особа відповідача) засвідчили факт отримання товаро-супровідних документів (передбачених пунктами 4.2 та 5.2.1 договору), що в свою чергу спростовує заперечення відповідача, про відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження отримання відповідачем повного комплекту документів, вказаних в п. 4.2. договору.
З наявних матеріалів справи (витяг з Єдиного реєстру податкових накладних №11638 від 15.05.2019, квитанції про реєстрацію податкових накладених) вбачається, що:
- податкова накладна № 17 від 30.07.2018 на суму 82 900,03 грн. за видатковою накладною № 781 від 30.07.2018 зареєстрована 10.08.2018;
- податкова накладна № 16 від 30.07.2018 на суму 564 377,35 грн. за видатковою накладною № 780 від 30.07.2018 зареєстрована 10.08.2018;
- податкова накладна № 30 від 13.06.2018 на суму 220 140,02 грн. за видатковою накладною № 684 від 13.06.2018 зареєстрована 30.06.2018;
- податкова накладна № 29 від 04.06.2018 на суму 522 169,10 грн. за видатковою накладною № 634 від 04.06.2018 зареєстрована 26.06.2018;
Матеріали справи свідчать, що відповідачем було здійснено оплату отриманого за договором товару на загальну суму в розмірі 1 389 586,50 грн. наступним чином:
- за видатковою накладною № 684 від 13.06.2018 оплата здійснена 13.07.2018 в сумі 220140,02 грн.;
- за видатковою накладною № 780 від 30.07.2018 оплата здійснена 15.08.2018 в сумі 564 377,35 грн.;
- за видатковою накладною № 781 від 30.07.2018 оплата здійснена 15.08.2018 в сумі 82900,00 грн.;
- за видатковою накладною № 634 від 04.06.2018 оплата здійснена 13.07.2018 в сумі 522 169,10 грн.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з п. 6.1.1 договору покупець взяв на себе зобов'язання своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату товару не здійснив, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктом 7.3 договору передбачено, що покупець за несвоєчасну оплату сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми несплаченої вартості товару.
Судом встановлено, що строк виконання зобов'язання по сплаті товару за видатковими накладними № 684 від 13.06.2018 починається з 30.06.2018, №780, 781 від 30.07.2018 починається з 14.08.2018, №634 від 04.06.2018 починається з 26.06.2018, оскільки податкові накладні №№ 17,16 від 30.07.2018 зареєстровані 14.08.2018, №30 від 13.06.2018 зареєстровані 30.06.2018, №29 від 04.06.2018 зареєстровані 26.06.2018.
В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті поставленого товару відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу пеню, розмір якої, за розрахунками позивача перевіреним судом за видатковими накладними № 684 від 13.06.2018 за період з 30.06.2018 по 13.07.2018, №№780, 781 від 30.07.2017 за період з 14.08.2018 по 15.08.2018, №634 від 04.06.2018 за період з 26.06.2018 по 13.07.2018 згідно заяви про зменшення позовних вимог (розрахунок знаходиться в матеріалах справи) становить 5 777,68 грн.
Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 5 777,68 грн. з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог обґрунтовані і підлягають задоволенню повністю.
В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті поставленого товару, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути 1060,94 грн. - 3% річних.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 1 060,94 грн. 3% річних з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог(за обґрунтованими розрахунками).
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Доводи відповідача, викладені у письмових поясненнях є необгрунтованими, відповідач свого контррозрахунку суми позову не надав.
Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сота Україна" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 ГПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сота Україна" (04111, м. Київ, вул. Черняховського, 29, код ЄДРПОУ 41323412) 5 777 (п'ять тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 68 коп. пені, 1060 (одна тисяча шістдесят) грн. 94 коп. три відсотки річних та 1921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Суддя О.М.Ярмак