ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.05.2019Справа № 910/898/19
Господарський суд міста Києва в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Мазур В.М.
розглянувши справу № 910/898/19
за позовом приватного підприємства "Европа"
до приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ"
про визнання недійсним рішення комісії
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Дуднік-Дубіняк Д.І., довіреність № 19013107 від 31.01.2019р.
Приватне підприємство "Европа" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про визнання недійсним рішення комісії по розгляду акта про порушення № 049691 від 31.05.2018р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем прийнято рішення по розгляду акта про порушення № 049691 від 31.05.2018р., оформлене протоколом № 1002 від 30.07.2018р., з порушенням Правил користування електричною енергією, затверджених Національною комісією з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2019р. відкрито провадження у справі № 910/898/19 та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження з огляду на складність справи. Підготовче засідання призначено у справі на 28.02.2019р.
19.02.2019р. через загальний відділ господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує, оскільки з боку позивача мало місце порушення умов договору. Також, відповідач зазначив, що неявка на комісію по розгляду Акту про порушення, не звільняє позивача від нарахувань за вчиненні порушення ПКЕЕ та Закону України «Про ринок електричної енергії», а також, що відмова від підпису в самому Акті про порушені від 31.05.2018р. № 049691 не є підтверджуючим фактом відсутності порушень з боку позивача.
В підготовчому засіданні було оголошено перерву до 21.03.2019р.
Присутній у підготовчому засіданні 21.03.2019р. представник позивача подав відповідь на відзив відповідача.
Представник відповідача просив відкласти підготовче засідання та надати час для ознайомлення з відповіддю позивача на відзив.
Суд продовжив строк підготовчого засідання на 30 днів та оголосив перерву до 04.04.2019р.
04.04.2019р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи № 910/898/19.
Представник позивача в підготовче засідання 04.04.2019р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача не заперечував щодо відкладення підготовчого засідання у справі, в зв'язку з неявкою представника позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2019р. підготовче засідання у справі відкладено на 18.04.2019р.
В судовому засіданні 18.04.2019р. представник позивача позовні вимоги підтримав. Представник відповідача позовні вимоги не визнав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.05.2019р.
Присутній у судовому засіданні 30.05.2019р. представник відповідача проти позову заперечив з підстав, видалених у відзиві.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 30.05.2019р., відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем-1 документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про електроенергетику», споживачі енергії - це суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.
У п. 84 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» зазначено, що споживач - це фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Відповідно до частини першої-другої статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Частиною четвертою вказаної статті передбачено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Станом на дату виникнення спірних відносин між сторонами діяли Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за №417/1442 (далі - ПКЕЕ), згідно п.1.1 яких вони регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Пунктом 5.1 Правил встановлено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
За приписами частини 1, пункту 1 частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
У відповідності до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як встановлено судом, 05.06.1996р. між публічним акціонерним товариством «Київенерго» (правонаступник - приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Електромережі») (за договором - Постачальник) та ПП «ЕВРОПА» (за договором - Споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії № 6849 (далі - Договір), який додатковою угодою сторін від 06.08.202р. викладений у новій редакції.
Відповідно до умов договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною. Точка продажу електричної енергії - на межі балансової належності електроустановок споживача. Приєднана та дозволена потужність у точці підключення визначена в Додатку «Перелік об'єктів споживача» (п.1. Договору)
Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ) (п.2.1. Договору).
Згідно п. 2.2. договору, Постачальник зобов'язується постачати споживачу до точки продажу електроенергію як різновид товару:
- в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору за додатком «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»;
- згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до Правил улаштування електроустановок (ПУЕ) чинної редакції та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»;
- з дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами .
Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку «Порядок розрахунків та графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» (п. 2.3. Договору).
Забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників Постачальника пред'явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії (пп.2.3.5. Договору).
Постачальник має право доступу до належних Споживачу засобів (систем) обліку електричної енергії вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії (пп. 3.1.5. Договору).
У разі виявлення однією із Сторін порушень умов договору іншою стороною, за законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження
Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша Сторона не може без поважних причин відмовитися від складання та підписання акта.
У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в ньому має бути запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що склала акт. (п. 4.4. Договору).
Умовами Договору, а саме пп. 4.2.3. передбачено, що Споживач сплачує Постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656 (далі - Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій Споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.
Відповідно до п.9.4 Договору цей Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на строк до 31.12.2012р. Договір вважається подовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України.
Згідно з частиною першою статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У частині першій і другій статті 27 Закону України «Про електроенергетику» встановлено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
Правопорушеннями в електроенергетиці є: порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією; дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки; незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов'язків перед енергопостачальниками; припинення або обмеження електропостачання навчального закладу незалежно від форми власності протягом навчального року.
Частиною одинадцятою вказаної статті встановлено, що Методика розрахунку розміру шкоди, завданої енергопостачальнику внаслідок викрадення електроенергії, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що 31.05.2018р. представниками відповідача був складений Акт про порушення № 049691, яким встановлено порушення п. 4 ч. 2 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», п.3.34, п. 6.40, п. 10.2 Правил користування електричною енергією, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії (адреса об'єкту: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 6). Самовільне підключення виконано кабелем від кабельної збірки 3Б 88/8 до приміщення ПП «ЕВРОПА».
Так, згідно з пунктом 10.2 Правил споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
У вказаному Акті зазначено, що він складений за участю споживача, який представився як ОСОБА_1 , однак прізвище та по-батькові назвати відмовився. Вказана особа від підпису Акту про порушення № 049691 від 31.05.2018р. також відмовилась, про що в Акті зроблена відповідна відмітка.
Під час виявлення порушення та складання Акту про порушення № 049691 від 31.05.2018р. вказаний представник споживача (ПП «ЕВРОПА») не надав доступу до лічильників електричної енергії, про що складено Акт про недопуск № 049691 від 31.05.2018р.
Від підписання Акту про недопуск № 049691 від 31.05.2018р. представник споживача (ПП «ЕВРОПА») також відмовився.
Судом встановлено, що 05.06.2018р. відповідачем на адресу ПП «ЕВРОПА» було направлено лист від 05.06.2018р. № 2/02/4-646, в якому споживача запрошено на розгляд акту про порушення на 25.06.2018р. о 10:00.
У зв'язку з неявкою 25.06.2018р. ПП «ЕВРОПА» на розгляд Акту про порушення, розгляд Акту про порушення від 31.05.2018р. № 049691 було перенесено та призначено на 30.07.2018р. на 09:00.
Листами від 25.06.2018р. № 2/02/4-846 та від 25.06.2018р. № 2/02/4-847 ПП «ЕВРОПУ» запрошено на повторний розгляд акту про порушення на 30.07.2018р. на 9:00. Однак, позивач на комісію по розгляду Акту про порушення повторно не з'явився, причини неявки не повідомив.
За порушення встановлене Актом № 049691 від 31.05.2018р. прийнято рішення, яке оформлене протоколом № 1002 від 30.07.2018р. засідання комісії по розгляду Акта про порушення № 049691 від 31.05.2018р., за результатами якого позивачу до сплати нараховано 155 608 грн. 64 коп. за недовраховану електроенергію. Період нарахування з 30.11.2017р. по 31.05.2018р. (за 6 місяців). Нарахування проведено згідно з пунктом № 2.6 та за формулою № 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006р. № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006р. за № 782/12656.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всупереч положень Правил користування електричною енергією, Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, Акт про порушення №049691 був складений без присутності представника ПП «Европа», а саме директора Козаченко Ю.В.
При цьому, позивач зазначає, що йому невідома особа, зазначена в Акті про порушення № 049691 від 31.05.2018р. як представник ПП «Европа», яка була присутня під час огляду та відмовилась від підписання зазначеного акту.
Також, позивач стверджує, що відповідач не повідомляв його про дату та час засідання комісії про розгляд Акта про порушення № 049691 від 31.05.2018р.
Згідно з підпунктом 4 та 5 пункту 8.1 ПКЕЕ постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право: на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку; на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку та технічної перевірки засобів обліку споживача відповідно до умов укладених договорів.
Як встановлено судом, 31.05.2018р. під час проведення перевірки приладів обліку позивача (м. Київ, вул. Велика Житомирська, 6) представниками відповідача було виявлено порушення п. 4 ч. 2 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», п.3.34, п. 6.40, п. 10.2 Правил користування електричною енергією.
У пункті 6.40 ПКЕЕ зазначено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656.
Пунктом 6.41 ПКЕЕ встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
Абзацами п'ятим, шостим та сьомим пункту 6.41 Правил встановлено, що у разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було зроблено відповідний запис у Акті про порушення № 049691 від 31.05.2018р. про відмову представника позивача його підписувати, мотивів відмови від підписання Акта представником споживача у вказаному актів не зазначено.
Що ж до доводів позивача стосовно того, що представниками відповідача було складено Акт про порушення № 049691 від 31.05.2018р. без присутності представників позивача, то слід зазначити, що такі доводи є безпідставними, оскільки присутність представника позивача при здійсненні огляду відповідачем та складанні Акта про порушення № 049691 від 31.05.2018р. підтверджується внесеними до нього відомостями: «за участю споживача, який представився як ОСОБА_1, однак прізвище та по-батькові назвати відмовився» та «з актом про порушення ознайомлений споживач або уповноважена особа: представник споживача відмовився назвати своє прізвище по-батькові, від підпису відмовився».
Також, в Акті про недопуск № 049691 від 31.05.2018р. зазначено, що представник споживача, побачивши інженерів технічного аудиту, зачинився в приміщенні, вимкнувши світло.
З зазначених в Акті про порушення № 049691 від 31.05.2018р. та Акті про недопуск № 049691 від 31.05.2018р. обставини вбачається, що представник позивача був присутнім при складенні вказаних документів, однак представник відповідача був позбавлений можливості ідентифікувати особу останнього.
Отже, дії позивача свідчать про неналежне виконання своїх зобов'язань за договором, зокрема, пп. 3.1.5. Договору.
На виконання вимог абзаців п'ятого та сьомого пункту 6.41 ПКЕЕ Акт було підписано представниками відповідача: Степаненком С.В., Курінним Т.М. та Луговенком О.С.
Таким чином, перевірку приладів обліку позивача здійснено відповідно до умов Договору, а складений відповідачем Акт відповідає вимогам Правил в силу пункту 6.41 ПКЕЕ та п. 4.4. Договору.
Як зазначалось вище, за порушення встановлене Актом № 049691 від 31.05.2018р. прийнято рішення, яке оформлене протоколом № 1002 від 30.07.2018р. засідання комісії по розгляду Акта про порушення № 049691 від 31.05.2018р., за результатами якого позивачу до сплати нараховано 155 608 грн. 64 коп. за недовраховану електроенергію. Період нарахування з 30.11.2017р. по 31.05.2018р. (за 6 місяців).
Враховуючи встановлене в Актом № 049691 від 31.05.2018р. порушення позивачем п. 4 ч. 2 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», п.3.34, п. 6.40, п. 10.2 Правил користування електричною енергією суд визнає нарахування позивачу до сплати 155 608 грн. 64 коп. за недовраховану електроенергію є правомірним та таким, що проведено згідно з пунктом № 2.6 та за формулою № 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006р. № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006р. за № 782/12656.
Судом встановлено, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення засідань комісії по розгляду Акта про порушення № 049691 від 31.05.2018р., а саме листами від 05.06.2018 № 2/02/4-646, від 25.06.2018 № 2/02/4-846 та від 25.06.2018 № 2/02/4-847, направлення яких підтверджується списками сгрупованих поштових відправлень №184 від 06.06.2018р., №211 від 27.06.2018р., та фіскальними чеками поштової установи №1000 від 06.06.2018р., №3770 від 27.06.2018р.
Однак, позивач на комісію по розгляду акту про порушення повторно не з'явився, причини неявки не повідомив.
Враховуючи встановлені судом обставини, посилання позивача про те, що його не було повідомлено про час і дату засідання комісії по розгляду Акту про порушення № 049691 від 31.05.2018р. є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
Також судом встановлено, що супровідним листом №2/02/4-1186 від 31.07.2018р. відповідачем було направлено позивачу копії протоколу №1002 від 30.07.2018р., копію акту №049691 від 31.05.2018р., розрахунку за актом, рахунку-фактури та акту прийняття-передавання товарної продукції, направлення яких підтверджується списком сгрупованих поштових відправлень №250 від 01.08.2018р. та фіскальним чеком поштової установи №7887 від 01.08.2018р.
Крім того, наведені у позовній заяві підстави для скасування рішення, яке оформлене протоколом № 1002 від 30.07.2018р., не спростовують встановлених у Акті про порушення № 049691 від 31.05.2018р. обставини порушення позивачем п. 4 ч. 2 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», п.3.34, п. 6.40, п. 10.2 Правил користування електричною енергією.
Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обставин, на які він посилається в обґрунтування заявлених вимог, тому в позові про визнання недійсним рішення комісії відповідача по розгляду акту про порушення № 049691 від 31.05.2018р., що оформлене протоколом № 1002 від 30.07.2018р., слід відмовити.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.
Повне рішення складено та підписано: 06.06.2019р.
Суддя А.І. Привалов