ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.06.2019Справа № 910/7224/19
Суддя Гумега О.В. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "КИЇВХЛІБ" (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 64; ідентифікаційний код 41202432) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Управління освіти Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (03087, м. Київ, вул. Пітерська, буд. 12; ідентифікаційний код 37485490) 129322,74 грн. заборгованості за Договором про закупівлю товарів за державні кошти № 488 від 12.11.2018.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "КИЇВХЛІБ" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Управління освіти Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації 129322,74 грн. заборгованості за Договором про закупівлю товарів за державні кошти № 488 від 12.11.2018 (далі - Договір).
Відповідно до ч. 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
Згідно з п. 4 ч. 3 наведеної статті Господарського процесуального кодексу України, до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
У заяві про видачу судового наказу в обґрунтування заявлених вимог заявник зазначив про те, що на виконання умов Договору здійснював поставку товару боржнику, що підтверджується товарно-транспортними накладними (далі - ТТН). При цьому заявник зазначив, що додав до заяви копії реєстрів ТТН, тоді як, з огляду на великий об'єм ТТН, ним додано до заяви сканкопії ТТН на електронному носії.
Відповідно до статті 96 Господарського процесуального кодексу України встановлено:
1. Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
2. Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Водночас, сканкопії ТТН на електронному носії (додаток № 7 до заяви про видачу судового наказу) не засвідчені електронним цифровим підписом уповноваженого представника заявника, а отже, не засвідчені в порядку, визначеному чинним законодавством.
Таким чином, до заяви про видачу судового наказу заявником не додано жодної товарно-транспортної накладної (в оригіналі або в належним чином засвідченій копії), чим порушено вимоги п. 4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, судом встановлено, що заяву про видачу судового наказу підписано "представником за довіреністю" Є.В.Симбірцевим. На підтвердження повноважень вказаної особи на підписання заяви від імені заявника додано довіреність від 03.01.2019, яка видана заявником адвокату Симбірцеву Євгену Вікторовичу. Разом з цим, до заяви не додано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що Є. В.Симбірцев є адвокатом відповідно до вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.
За приписами ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
При цьому, суд зазначає, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 148, 150, 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "КИЇВХЛІБ" у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Управління освіти Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації 129322,74 грн. заборгованості за Договором про закупівлю товарів за державні кошти № 488 від 12.11.2018.
2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 07.06.2019 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253 - 259 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В.Гумега