ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
28.05.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1080/18
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., секретар судового засідання Кричовський Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський деревообробний завод", вул. Симоненка, буд.2Б, м. Коломия, Івано-Франківська область,78200
адреса для листування: 65011, Одеса-11, а/с 40; вул. Рекордна 15/25, м. Одеса, 65017
до відповідача: Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070
до відповідача: Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса Ігоря Павловича, вул. Грушевського 1, м. Івано-Франківськ, 76000
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Рона",
вул. Максимовича, буд. 8, м. Івано-Франківськ, 76018
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватний нотаріус Коломийського міського нотаріального округу Яцко Петро Петрович, вул. Театральна, 2-а, м. Коломия, 78200
про визнання недійсними пунктів іпотечного договору від 28.02.2013 та скасування рішень про державну реєстрацію права власності
За участю представників:
від позивача: Ніколаєв В. О., Хоптій М.В.;
від відповідача акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк": Награбовський О.В.;
від відповідача Приватного нотаріуса Фріса Ігоря Павловича представник не з'явився;
від третіх осіб представники не з'явилися
встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулося Товариство з додатковою відповідальністю "Коломийський деревообробний завод" із позовом до Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса Ігоря Павловича про визнання недійсними пунктів іпотечного договору від 28.02.2013 та скасування рішень про державну реєстрацію права власності.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
17.12.2018, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 11.01.2019; судом залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: на стороні позивача - приватного нотаріуса Коломийського міського нотаріального округу Яцка Петра Петровича, на стороні відповідача, Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Рона". Разом з позовною заявою позивачем надіслано клопотання про витребування доказів у нотаріуса Коломийського міського нотаріального округу Яцка П.П., а саме, копії нотаріальної справи по посвідченню Іпотечного договору №1.12-02/1-2 від 28.02.2013; клопотання позивача судом задоволено (ухвала від 04.02.2019).
Позов заявлений до відповідача Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"; згідно здійсненого судом Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.05.2019 за № 1005380013, змінено назву Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" на Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк", отже слід змінити назву відповідача у справі з Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" на Акціонерне Товариство "Перший український міжнародний банк".
Відповідач - Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріс Ігор Павлович, направив до суду заперечення проти позову вх.№19522/18, яке прийняте до розгляду.
Відповідач - Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк", надіслав суду відзив на позовну заяву вх.№283/19 та клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності, які суд прийняв до розгляду.
16.01.2019, суд відмовив в задоволенні заяви Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський деревообробний завод" про забезпечення позову вх. № 844/19 (ухвала від 16.01.2019).
Позивач надіслав до суду заперечення на клопотання АТ "ПУМБ" про застосування наслідків спливу строку позовної давності вх.№ 1702/19 та відповідь на відзив АТ "ПУМБ" вх.№ 1703/19, які прийняті судом до розгляду.
01.02.2019, суд постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, якою продовжив строк підготовчого провадження у справі.
Судом прийнято до розгляду письмові пояснення відповідача АТ "ПУМБ" вх. № 1826/19, відповідь на заперечення ТДВ "Коломийський ДОЗ" проти клопотання АТ "ПУМБ" про застосування наслідків спливу позовної давності вх. № 1826/19, письмові пояснення вх.№ 3091/19, заперечення проти відповіді на відзив ТДВ "Коломийський ДОЗ" вх.№ 3092/19, письмові пояснення вх.№ 4584/19.
18.03.2019, суд відмовив в задоволенні заяви Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський деревообробний завод" про забезпечення позову вх. № 2687/19 (ухвала від 18.03.2019). .
18.03.2019, суд постановив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 11.04.2019 (ухвала від 18.03.2019); 11.04.2019, за клопотанням позивача (вх.№ 6214/19), судом відкладено розгляд справи по суті на 13.05.2019.
13.05.2019, до суду поступила заява ТОВ "Коломийський деревообробний завод" про відвід судді Неверовської Л.М.; суддя Неверовська Л.М. дійшла висновку про його необґрунтованість, провадження у справі зупинила до вирішення питання про відвід іншим складом суду (ухвала від 13.05.2019). За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, дану справу для вирішення питання про відвід передано на розгляд судді Рочняк О.В.; суд відмовив у задоволенні заяви Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський деревообробний завод" про відвід судді Неверовської Л.М. від участі у справі № 909/1080/18 (ухвала від 16.05.2019). 17.05.2019, провадження у справі поновлено, розгляд справи по суті призначений на 28.05.2019. 28.05.2019, представники відповідача - Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса Ігоря Павловича та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватний нотаріус Коломийського міського нотаріального округу Яцко Петро Петрович, на стороні відповідача Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Рона" в судове засідання не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
28.05.2019 розгляд справи по суті завершено; судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розгляд клопотання про зупинення провадження у справі.
В судовому засіданні 28.05.2019 представник позивача подав клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 909/529/19. В обгрунтування поданого клопотання вказує на те, що в провадженні Господарського суду перебуває справа № 909/529/19 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ" до Публічного акціонерного товариства Перший український міжнародний банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Рона", Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЕТ" про визнання недійсними підпунктів 3.1.4, 3.1.7, 3.1.8, 3.1.9 пункту 3.1 статті З Додаткової угоди №16 до кредитного договору №1.12-02 від 20.01.2012 р., яка укладена 11.06.2015 р. між Публічним акціонерним товариства "Перший український міжнародний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рона"; визнання недійсним іпотечного договору №1.12-02/111-5 (без видачі заставної) від 21.04.2015 р., що укладений між Публічним акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" та Тимурою Володимиром Івановичем, зі змінами та доповненнями, що внесені на підставі Договору про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору №1.12-02/111-5 від 21.04.2015 р.; визнання недійсним іпотечного договору №1.12-02/111-6 (без видачі заставної) від 21.04.2015р., що укладений між Публічним акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" та Захарчуком Воломиром Іллічем зі змінами та доповненнями, що внесені на підставі Договору про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору №1.12-02/111-6 від 21.04.2015 р.; визнання недійсним іпотечного договору №1.12-02/111-7 (без видачі заставної) від 11.06.2015 р., що укладений між Публічним акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕЕТ"; визнання недійсним іпотечного договору №1.12-02/1-2 (без видачі заставної) від 28.02.2013 р., що укладений між Публічним акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" та Товариством з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ" посвідчений приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Яцком П.П. зі змінами та доповненнями, що внесені на підставі Договору про внесення змін та доповнень №1 до Іпотечного договору №1.12-02/1-2 від 28.02.2013 р., на підставі Додаткового договору про внесення змін та доповнень №2 до Іпотечного договору №1.12-02/1-2 від 28.02.2013р., на підставі і Договору про внесення змін та доповнень №3 до Іпотечного договору № 1.12-021-2 від 28.02.2013 р.; скасування рішення приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса Ігоря Павловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 33649236 від 31.01.2017 щодо об'єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 15115626263, згідно якого право власності на цей об'єкт нерухомого майна зареєстровано за ПАТ "ПУМБ" (номер запису про право власності 18793295) та рішення приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса Ігоря Павловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 33649783 від 31.01.2017 щодо об'єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 15041826236, згідно якого право власності на цей об'єкт нерухомого майна зареєстровано за ПАТ "ПУМБ" (номер запису про право власності 18793836).
На думку позивача, суд не може об'єктивно, повно та всебічно розглянути справу №909/1080/18 до моменту винесення остаточного рішення у справі № 909/529/19, як на правову підставу зупинення провадження посилається на ч.5 ст. 227 ГПК України.
Представник відповідача АТ "ПУМБ" в судовому засіданні щодо зупинення провадження у справі заперечив з підстав його безпідставності.
Розглянувши клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі, дослідивши та оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі, у задоволенні клопотання відмовив, про що без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
При цьому, суд керувався наступними мотивами.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Посилаючись на те, що суд не може об'єктивно, повно та всебічно розглянути справу №909/1080/18 до моменту винесення остаточного рішення у справі № 909/529/19, позивачем усупереч вимог статей 13, 74 ГПК України не подано доказів відкриття провадження у справі №909/529/19 (даний позов залишено без руху), крім того не доведено, об'єктивну неможливість розгляду справи №909/1080/18 до вирішення справи №909/529/19, враховуючи правові підстави позову у справі №909/1080/18 .
Позиція позивача.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві вх .№ 19159/18 та відповіді на відзив АТ "ПУМБ" вх.№ 1703/19.
Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі та визнати недійсними пункти: 6.7. із підпунктами 6.7.1.- 6.7.3., 6.8. із підпунктами 6.8.1. та 6.8.2. Іпотечного договору №1.12-02/I-2 (без видачі заставної), укладеного 28.02.2013 року між ПАТ "Перший український міжнародний банк" та Товариством з додатковою відповідальністю "Коломийський деревообробний завод", посвідченого приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Яцком Петром Петровичем та зареєстрованим в реєстрі за №784; скасувати рішення №33649236 від 31.01.2017 року о 17:55:41 про державну реєстрацію права власності на нежитлові будівлі (санаторій-профілакторій "Шешори") за адресою Івано-Франківська область , Косівський район , село Шешори, вул. Р. Савицького, буд. 13 за ПАТ "ПУМБ" та рішення №33649783 від 31.01.2017 року о 18:46:56 про державну реєстрацію права власності на нежитлові будівлі (санаторій-профілакторій "Шешори") за адресою Івано-Франківська область, Косівський район, село Шешори, вул. Р. Савицького, буд. 13.
Позивач вважає, що оскаржувані пункти Іпотечного договору підлягають визнанню недійсними з наступних підстав: - в Іпотечному договорі №1.12-02/I-2 від 28.02.2013 року міститься два договори абсолютно різної правової природи, а саме: Іпотечний договір, який передбачає лише передачу нерухомого майна в іпотеку (заставу) без зміни права власності на предмет іпотеки; Договір про задоволення вимог іпотекодержателя у вигляді відповідного застереження, який передбачає саме відчуження права власності на предмет іпотеки;
- для включення до положень Іпотечного договору №1.12-02/I-2 застереження про задоволення вимог іпотекодержателя необхідна окрема згода загальних зборів учасників ТДВ "Коломийський ДОЗ", проте Загальні збори таку згоду не надавали;
- колишній директор ТДВ "Коломийський ДОЗ " - ОСОБА_2 не мав цивільної дієздатності на включення до умов Іпотечного договору №1.12-02/I-2 застереження про задоволення вимог іпотекодержателя;
- отримання окремої згоди співвласника на включення до положень Іпотечного договору №1.12-02/I-2 застереження про задоволення вимог іпотекодержателя узгоджується з правовими висновками Верховного суду України, що викладені у листі "Аналіз судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна" від 01.02.2015;
- у провадженні слідчого СВ Івано-Франківського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області перебуває кримінальне провадження № 12019090010001272, в межах якого здійснюється досудове розслідування ряду злочинів, які вчинені організованою злочинною групою у складі посадових осіб (керуючих відділеннями) банківських установ, посадових осіб ТОВ "Компанія Рона", нотаріусів, державних реєстраторів, технічних інвентаризаторів, оцінювачів, а також фізичних осіб, які вказані як власники неіснуючого нерухомого майна, що передано в іпотеку банкам для отримання кредитних коштів у особливо великих розмірах.
Щодо вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію права власності представник позивача зазначає, що остання є похідною, оскільки її задоволення залежить від задоволення основної вимоги про визнання недійсними пунктів 6.7. та 6.8. Іпотечного договору.
Заперечення відповідача - Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк".
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим, надуманим та таким, що не підлягає задоволенню. Просить суд ухвалити рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТДВ "Коломийський ДОЗ" відмовити в повному обсязі.
Свої заперечення відповідач виклав письмово у відзиві на позовну заяву вх.№283/19 та запереченні проти відповіді на відзив ТДВ "Коломийський ДОЗ" вх.№ 3092/19.
Представник відповідача стверджує, що правовими підставами для набуття АТ "ПУМБ" права власності на Предмет іпотеки в позасудовому порядку є положення Статті 6 Іпотечного договору, положення статей 36 та 37 Закону України "Про іпотеку" та п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553, далі - Порядок № 1127).
Для прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень АТ "ПУМБ" надано Державному реєстратору - приватному нотаріусу Івано-Франківського міського нотаріального округу Фрісу Ігорю Павловичу, у тому числі: Іпотечний договір (зі всіма додатковими угодами та додатками до нього); письмову вимогу про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові; документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником письмової вимоги іпотекодержателя. Також Державному реєстратору було надано інші документи, які Порядком №1127 не передбачені.
Представник відповідача категорично стверджує, що АТ "ПУМБ" не звертав стягнення на Предмет іпотеки згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, оскільки застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке міститься в Іпотечному договорі №1.12-02/І-2, не можна вважати окремим договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Також, на думку відповідача, директор ОСОБА_2 володів всіма повноваженнями (цивільною дієздатністю) для підписання від імені ТДВ "Коломийський ДОЗ" Іпотечного договору №1.12-02/І-2 та включення до нього умов щодо застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідач вважає, що позивач своїми діями схвалив умови застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке міститься у п. 6.7. із підпунктами 6.7.1.-6.7.3. та п. 6.8. із підпунктами 6.8.1. та 6.8.2. Іпотечного договору №1.12-02/І-2, оскільки між позивачем та Відповідачем до Іпотечного договору №1.12-02/І-2 було укладено 3 (три) додаткових угоди.
Також зазначає, що ТДВ "Коломийський ДОЗ" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області після спливу строку позовної давності; про застосування наслідків спливу строку позовної давності АТ "ПУМБ" було подано заяву, яку представник підтримав в судовому засіданні.
Заперечення відповідача - Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса Ігоря Павловича.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але направив суду письмове заперечення проти позову в якому просить суд відмовити в позові в повному обсязі.
При цьому звертає увагу суду, що рішенням Адміністративного суду Івано-Франківської обл. від 28.11.2017 року №809/1141/17 у позовній заяві ТВД "Коломийський ДОЗ" про скасування рішення про державну реєстрацію за Банком права власності на нежитлові будівлі санаторію-профілакторію "Шешори", що розташовані за адресою: Івано-Франківська обл, Косівський район, село Шешори , вул. Р. Савицького, буд. 13, було відмовлено. Дане рішення залишено в силі постановою Верховного Суду (Касаційний адміністративний суд) від 08.09.2018 року №809/1141/17 (провадження №К/9901/29221/18).
Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватного нотаріуса Коломийського міського нотаріального округу Яцко Петра Петровича.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, письмових пояснень по суті спору не надавав.
Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Рона".
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, письмових пояснень по суті спору не надавав.
Обставини справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.
20.01.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Рона" було укладено Кредитний договір № 1.12-02 (з додатковими угодами та додатками до нього). Банк належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором №1.12-02, відкривши Позичальнику позичковий рахунок та надавши йому обумовлені Кредитним договором грошові кошти у повному обсязі. З метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Компанія Рона" за Кредитним договором №1.12-02 між ПАТ "ПУМБ", як іпотекодержателем, та ТДВ "Коломийський ДОЗ", як іпотекодавцем, в особі директора ОСОБА_2 , який діє на підставі Статуту товариства, Протоколу №1 загальних (установчих) зборів учасників товариства з додатковою відповідальність "Коломийський ДОЗ" від 21 травня 2011 року, Наказу №1 від 23 травня 2011 року та Рішення загальних зборів Іпотекодавця (Протокол №1 від 04 січня 2013 року), укладено Іпотечний договір №1.12.-02/І-2, посвідчений приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Яцком П.П. 28.02.2013 р. за реєстровим №784 (з додатковими угодами та додатками до нього, далі - Іпотечний договір №1.12.-02/І-2).
Згідно з умовами Іпотечного договору №1.12.-02/І-2 ТДВ "Коломийський ДОЗ" передало в іпотеку ПАТ "ПУМБ" належне йому на праві власності нерухоме майно (Предмет іпотеки): нежитлові будівлі (санаторій-профілакторій "Шешори"), загальною площею 9299,6 кв.м., що розташовані за адресою: Івано-Франківська обл., Косівський район, село Шешори, вул. Р. Савицького, буд. 13;
нежитлові будівлі санаторію-профілакторію "Шешори", загальною площею 150,7 кв.м., що розташовані за адресою: Івано-Франківська обл., Косівський район, село Шешори, вул. Р. Савицького, буд. 13а (далі - Предмет іпотеки).
Відповідно з п. 2.3. Іпотечного договору, за домовленістю сторін на момент укладення цього договору предмет іпотеки оцінено у сумі 21561326,00 грн.
В статті 6 Іпотечного договору встановлений порядок задоволення вимог Іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки.
Пунктом 6.7. Договору сторони погодили, застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя шляхом переходу до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки.
Пунктом 6.8. Договору визначено застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя шляхом продажу Предмету іпотеки Іпотекодержателем будь-якій особі.
Пунктом 7.1. Договору сторони підтверджують, що вони вичерпно ознайомлені із змістом договору (усіх договорів), з якого(их) випливає Основне зобов'язання, та будь-яке посилання в тексті цього договору на договір (будь-який з договорів), з якого(их) випливає основне зобов'язання, чи окремі його (їх) положення є достатнім для включення відповідних положень в цей Договір шляхом посилання. Будь-які характеристики Основного зобов'язання, які не вказані в цьому Договорі, вважаються погодженими Сторонами шляхом посилання, враховуючи їх ознайомленість з договором(ами), з якого(их) випливає Основне зобов'язання, та згоду з усіма його(їх) умовами.
У зв'язку з невиконанням ТОВ "Компанія Рона" зобов'язань за згадуваним вище Кредитним договором №1.12-02, АТ "ПУМБ" 31.01.2017 року задоволено забезпечені іпотекою грошові вимоги шляхом набуття права власності на вказаний вище Предмет іпотеки.
Рішенням Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса Ігоря Павловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 33649236 від 31.01.2017 року о 17:55:41 було зареєстровано право власності на нежитлові будівлі (санаторій-профілакторій "Шешори") за адресою Івано-Франківська область , Косівський район, село Шешори, вул. Р. Савицького, буд. 13 за ПАТ "ПУМБ".
Рішенням Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса Ігоря Павловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером №33649783 від 31.01.2017 року о 18:46:56 було зареєстровано право власності на нежитлові будівлі (санаторій-профілакторій "Шешори") за адресою Івано-Франківська область , Косівський район, село Шешори, вул. Р. Савицького, буд. 13.
Позивач стверджує, що для включення до умов Іпотечного договору №1.12-02/І-2 від 28.02.2013 року положень п. 6.7. із підпунктами 6.7.1.-6.7.3. та п. 6.8. із підпунктами 6.8.1., 6.8.2 обов'язкова окрема згода загальних зборів учасників ТДВ "Коломийський ДОЗ". Також, на думку позивача, колишній директор ТДВ "Коломийський ДОЗ" - ОСОБА_2 не мав цивільної дієздатності на включення до умов Іпотечного договору № 12-02/I-2 застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. В підтвердження позовних вимог, подав такі докази:
копію Статуту Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ" (том1, а.с. 51-74);
копію змін до Статуту Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ" від 14.06.2011 року (том 1, а.с. 75-76);
копію змін до Статуту Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ" від 14.06.2011 року (том 1, а.с. 75-76);
копію змін до Статуту Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ" від 03.05.2012 року (том 1, а.с. 77-78);
копію Протоколу №1 загальних зборів засновників (учасників) Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ" від 04.01.2013 року (том 1, а.с. 79-80);
копію фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва ТДВ "Коломийський ДОЗ" від 10.02.2013 року (том 1, а.с. 81-82);
копію Наказу №3-к від 01.03.2018 року про призначення на посаду директора ТДВ "Коломийський ДОЗ" - Тодоріва Богдана Мирославовича (том 1, а.с. 83).
При дослідженні Статуту ТДВ "Коломийський ДОЗ" судом встановлено наступне.
Відповідно до п.12.3.1. Статуту ТДВ "Коломийський ДОЗ", виконавчим органом Товариства, що здійснює керівництво поточною діяльністю Товариства і є підзвітним Загальним зборам учасників товариства, є директор товариства (одноособовий виконавчий орган товариства).
Згідно з п.12.3.8.9. Статуту ТДВ "Коломийський ДОЗ", виконавчий орган товариства, самостійно приймає рішення про укладення правочинів на суму, що не перевищує 25% активів Товариства.
Відповідно до п.12.1.2.11. Статуту ТДВ "Коломийський ДОЗ", до компетенції Загальних зборів учасників товариства, зокрема, затвердження правочинів, укладених на суму, що перевищує 50% активів товариства.
З поданого позивачем фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва ТДВ "Коломийський ДОЗ" за 2012 рік вбачається, що розмір активів станом на 31.12.2012 року складав 9950500 грн.
Згідно Протоколу №1 загальних зборів засновників (учасників) Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ" від 04.01.2013, загальні збори засновників (учасників) Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ" постановили передати в іпотеку нежитлові приміщення санаторію-профілакторію "Шешори" за адресою Івано-Франківська область, Косівський район, село Шешори, вул. Р. Савицького, буд. 13 та 13А на виконання зобов'язань ТОВ "Компанія Рона" за Кредитним договором №1.12-02 від 20.01.202 року, з усіма змінами та доповненнями до нього, який укладено ТОВ "Компанія Рона" та ПАТ "ПУМБ" та узгодити вартість заставного майна в сумі 21561326,00 грн.; надати повноваження директору ОСОБА_2 підписати договір іпотеки та акт узгодження ціни заставного майна.
Рішення загальних зборів засновників (учасників) Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ" від 04.01.2013 є чинним, не оскаржувалося, що підтверджено представниками позивача в судовому засіданні;
Як вбачається із змісту рішення (оформленого протоколом) №1 загальних зборів засновників (учасників) Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ" від 04.01.2013 не міститься жодних обмежень повноважень директора - ОСОБА_2 або застережень щодо умов договору при підписанні договору іпотеки. Таким чином, директор ОСОБА_2 володів всіма повноваженнями (цивільною дієздатністю) для підписання від імені ТДВ "Коломийський ДОЗ" Іпотечного договору №1.12-02/І-2 та включення до нього умов щодо застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. Крім того, в подальшому товариство своїми діями схвалило умови застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке міститься у п. 6.7. із підпунктами 6.7.1.-6.7.3. та п. 6.8. із підпунктами 6.8.1. та 6.8.2. Іпотечного договору №1.12-02/І-2, оскільки між Позивачем та Відповідачем до Іпотечного договору №1.12-02/І-2 було укладено ще 3 (три) додаткових угоди.
Вказані обставини підтверджують наступні докази:
належним чином засвідчена копія договору про внесення змін та доповнень №1 до Іпотечного договору №1.12-02/І-2, посвідчений приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Яцком П.П. 12.02.2014 р. за реєстровим №469 (том 1, а.с. 140), відповідно до преамбули якого, директор ОСОБА_2 діяв, у тому числі, на підставі протоколу №1 загальних зборів учасників ТДВ "Коломийський ДОЗ" від 30.12.2013 р. ;
належним чином засвідчена копія договору про внесення змін та доповнень №2 до Іпотечного договору №1.12-02/І-2, посвідчений приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Яцком П.П. 25.12.2014 р. за реєстровим №4315(том 1, а.с. 141-142); відповідно до преамбули договору про внесення змін, директор ОСОБА_2 діяв, у тому числі, на підставі протоколу №9 загальних зборів засновників (учасників) ТДВ "Коломийський ДОЗ" від 24.12.2014 р.;
належним чином засвідчена копія додаткової угоди №3 до Іпотечного договору №1.12-02/І-2, посвідчена приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Яцком П.П. 14.07.2015 р. за реєстровим №2274 (том 1, а.с. 143-144); відповідно до преамбули договору про внесення змін, директор ОСОБА_2 діяв, у тому числі, на підставі протоколу №1 загальних зборів учасників ТДВ "Коломийський ДОЗ" від 08.07.2015 р.; належним чином засвідчена копія довідки про установчі документи та керівні органи (вих. №3 від 28.01.2013 р.) (том 1, а.с. 145); належним чином засвідчена копія наказу від 23.05.2011 р. про призначення ОСОБА_2 на посаду директора ТДВ "Коломийський ДОЗ" (том 1, а.с. 146); належним чином засвідчена копія протоколу №1 загальних зборів ТДВ "Коломийський ДОЗ" від 04.01.2013 р. (том 1, а.с. 149); належним чином засвідчена копія протоколу №1 загальних зборів ТДВ "Коломийський ДОЗ" від 30.12.2013 р. (том 1, а.с. 150); належним чином засвідчена копія протоколу №9 загальних зборів ТДВ "Коломийський ДОЗ" від 22.12.2014 р. (том 1, а.с. 151).
Суд зазначає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених Господарським процесуальним кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Статтею 76 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Спірні правовідносини між сторонами регулюються Цивільним кодексом України, Законом України "Про іпотеку", Законом України "Про господарські товариства", Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553, далі - Порядок № 1127). Згідно положень статей 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до принципу свободи договору, закріпленого у статтях 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно з частиною третьою статті 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства врегулювати свої відносини на власний розсуд.
У абзаці 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" (визначення термінів) зазначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки (ч. 6 ст. 3 Закону України "Про іпотеку"). За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку"). У разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом (абз. 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку"). Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про іпотеку" іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови: 1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про: для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців; для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про: для громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України; 2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання; 3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, у тому числі кадастровий номер. У разі іпотеки земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення; 4) посилання на видачу заставної або її відсутність. Іпотечний договір може містити інші положення, зокрема, визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки (ч. 3 ст. 18 Закону України "Про іпотеку"). У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону (ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку").
У частині 1 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" зазначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Згідно з положеннями частини третьої цієї статті договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку"; надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 цього Закону. Дійсно, частиною 2 статті 36 Закону України "Про іпотеку" договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. На думку позивача, буквальне тлумачення терміну "вважається", свідчить що застереження про задоволення вимоги іпотекодержателя прирівнюється до Договору про задоволення вимог іпотекодержателя а отже, таке застереження вважається окремим правочином. Відповідно до ч. 1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Згідно ч. 1 ст. 574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. У договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору (ч. 1 ст. 584 ЦК України у редакції на момент укладання іпотечного договору). З огляду на вказані положення ЦК України та Закону України "Про іпотеку", іпотечний договір укладається між сторонами не тільки для передачі нерухомого майна в іпотеку (заставу), як помилково стверджує позивач, а і для можливості звернути стягнення на предмет іпотеки якщо основне зобов'язання буде порушене. Відтак, основною метою передачі майна в іпотеку є гарантія того, що іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами. Здійснивши системний аналіз вище зазначених правових норм та умов укладеного між сторонами договору, суд прийшов до висновку, що спірні положення Іпотечного договору №1.14-16/17/І-12 від 29.07.2014 року, а саме пункт 6.7. із підпунктами 6.7.1.-6.7.3. та пункт 6.8. із підпунктами 6.8.1. та 6.8.2. як раз і є тими положеннями щодо визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки, можливість включення яких прямо передбачена ч. 3 ст. 18, ч. 2,3 ст. 36 Закону України "Про іпотеку". За таких обставин, Іпотечний договір та відповідне застереження про задоволення вимог іпотекодержателя не можуть вважатися окремими договорами з різною правовою природою, оскільки таке застереження є частиною умов Іпотечного договору та регулює спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки. Також, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що рішенням загальних зборів учасників ТДВ "Коломийський ДОЗ" (протокол №1 від 04.01.2013 р.) надано згоду на передачу в заставу ПАТ "ПУМБ" предмету іпотеки та надано повноваження директору ОСОБА_2 на підписання від імені товариства договору іпотеки та акта узгодження ціни заставного майна без будь-яких застережень. Таким чином, ТДВ "Коломийський ДОЗ" надавши згоду на передачу в іпотеку належного йому майна і підтвердивши повноваження ОСОБА_2 на підписання відповідних договорів, товариство погодилося й на те, що на майно відповідно до законодавства може бути звернуто стягнення, в тому числі й у визначений умовами іпотечного договору позасудовий спосіб. Згідно умов Іпотечного договору №1.12-02/І-2 від 28.02.2013 року, від імені ТДВ "Коломийський ДОЗ" договір підписано директором товариства ОСОБА_2 . Як і у позовній заяві, так і у відповіді на відзив та в судовому засіданні, позивач стверджує, що для включення до умов Іпотечного договору №1.12-02/І-2 від 28.02.2013 року положень п. 6.7. із підпунктами 6.7.1.-6.7.3. та п. 6.8. із підпунктами 6.8.1. та 6.8.2 необхідна окрема згода загальних зборів учасників ТДВ "Коломийський ДОЗ". Позивач неодноразово зазначав, що необхідність надання такої згоди визначена пунктом 12.1.2.11. Статуту ТДВ "Коломийський ДОЗ" та ст. 41 Закону України "Про господарські товариства". Проте, окрема, додаткова згода загальних зборів учасників ТДВ "Коломийський ДОЗ" для включення до умов іпотечного договору застереження про задоволення вимог іпотекодержателя ані статутом, ані законом не вимагається, що підтверджується наступним. Згідно п. (і) абз. 5 ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів належить затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства. Відповідно до п. 12.1.2.11. Статуту ТДВ "Коломийський ДОЗ" відноситься, зокрема, затвердження правочинів, укладених на суму, що перевищує 50% активів підприємства. Таким чином, положеннями п. 12.1.2.11. Статуту ТДВ "Коломийський ДОЗ" та ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що до компетенції загальних зборів учасників товариства віднесено не надання згоди на укладення договорів, а тільки їх затвердження. Відповідно до абз. 7 ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" статутом товариства до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені й інші питання. Натомість, статутом ТДВ "Коломийський ДОЗ" не передбачено, що до компетенції загальних зборів учасників товариства віднесено надання виконавчому органу згоди на укладення договорів на суму, що перевищує 50% активів підприємства. Відтак, ані статутом ТДВ "Коломийський ДОЗ", ані Законом України "Про господарські товариства", надання виконавчому органу (директору) окремої згоди загальних зборів учасників товариства на укладення договорів на суму, що перевищує 50% активів підприємства, наявність окремого рішення про включення до умов іпотечного договору застереження про задоволення вимог іпотекодержателя не вимагається. Крім того, між позивачем та відповідачем до Іпотечного договору №1.12-02/І-2, який містить спірне застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, було укладено 3 (три) додаткових угоди, а саме: договір про внесення змін та доповнень №1 до Іпотечного договору №1.12-02/І-2, посвідчений приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Яцком П.П. 12.02.2014 р. за реєстровим №469. При цьому, директор ОСОБА_2 діяв, у тому числі, на підставі протоколу №1 загальних зборів учасників ТДВ "Коломийський ДОЗ" від 30.12.2013 р.; договір про внесення змін та доповнень №2 до Іпотечного договору №1.12-02/І-2, посвідчений приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Яцком П.П. 25.12.2014 р. за реєстровим №4315. При цьому, директор ОСОБА_2 діяв, у тому числі, на підставі протоколу №9 загальних зборів засновників (учасників) ТДВ "Коломийський ДОЗ" від 24.12.2014 р.; додаткова угода №3 до Іпотечного договору №1.12-02/І-2, посвідчена приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Яцком П.П. 14.07.2015 р. за реєстровим №2274. При цьому, директор ОСОБА_2 діяв, у тому числі, на підставі протоколу №1 загальних зборів учасників ТДВ "Коломийський ДОЗ" від 08.07.2015 р. Натомість, позивач у відповіді на відзив зазначає, що оскільки жодних змін до пункту 6.7. із підпунктами 6.7.1.-6.7.3. та п. 6.8. із підпунктами 6.8.1. та 6.8.2. Іпотечного договору не вносилися, відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положення ст. 241 ЦК України. Такі доводи позивача є помилковими. Згідно ч. 1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину (ч. 2 ст. 241 ЦК України). Відповідно до п. 3.4. постанови Пленуму Верховного суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 р. № 11 наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину. Суд вважає, що в даному випадку такими діями, про які іде мова у ч. 1 ст. 241 ЦК України та п. 3.4. постанови Пленуму Верховного суду України від 29.05.2013 р. № 11, цілком обґрунтовано можна вважати ті дії, що загальні збори учасників ТДВ "Коломийський ДОЗ" тричі надавали згоду на внесення змін до умов Іпотечного договору №1.12-02/І-2, який містить спірне застереження, та уповноважували директора ОСОБА_2 на підписання цих змін. Твердження Позивача, що вказані рішення загальних зборів не стосувалися внесення змін до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке міститься у п. 6.7. із підпунктами 6.7.1.-6.7.3. та п. 6.8. із підпунктами 6.8.1. та 6.8.2., не заслуговують на увагу оскільки надаючи згоду на внесення змін до Іпотечного договору №1.12-02/І-2 Позивачем здійснено дії щодо прийняття умов правочину в цілому, а не тільки тих умов іпотечного договору, до яких вносилися зміни. З огляду на вищевикладене спірні положення Іпотечного договору і у подальшому схвалені товариством, про що свідчать укладені додаткові угоди, та відповідні рішення загальних зборів, що приймалися для внесення цих змін. Суд не вбачає застосування до спірних правовідносин правової позиції, що висловлена Верховним судом України у листі "Аналіз судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна" від 01.02.2015 року, з огляду на таке. Правовий висновок, що зроблено у п. 2 Розділі ІІІ листа Верховного суду України від 01.02.2015 року стосується особливостей передачі в іпотеку майна, що є у спільній власності (спільній частковій, спільній сумісній). У п. 2 Розділу ІІІ зазначеного листа Верховний суд України зазначив: "… прирівнювання до договору про задоволення вимог іпотекодавця також відповідного застереження про це в іпотечному договорі (ч. 2 ст. 36 Закону N 898-IV) потребує під час укладення іпотечного договору щодо спільного майна отримання окремої згоди другого з подружжя на включення до цього договору іпотеки відповідного застереження. Відсутність такої згоди дає можливість визнати договір про задоволення вимог іпотекодавця і відповідного застереження недійсним, а у разі здійснення звернення стягнення на їх підставі - оскаржити таке стягнення в суді…". Позивач помилково зазначає, що дана правовідносини "дуже схожі" до спірних правовідносин у даній справі, оскільки вказана правова позиція Верховного суду України стосується випадку передачі в іпотеку спільного сумісного майна подружжя. Позивач в судовому засіданні звертає увагу суду на те, що у провадженні слідчого СВ Івано-Франківського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області перебуває кримінальне провадження № 12019090010001272, в межах якого здійснюється досудове розслідування ряду злочинів, які вчинені організованою злочинною групою у складі посадових осіб (керуючих відділеннями) банківських установ, посадових осіб ТОВ "Компанія Рона", нотаріусів, державних реєстраторів, технічних інвентаризаторів, оцінювачів, а також фізичних осіб, які вказані як власники неіснуючого нерухомого майна, що передано в іпотеку банкам для отримання кредитних коштів у особливо великих розмірах.
Натомість, позивачем не подано вироків суду в кримінальному провадженні (ухвал про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності); відсутність останніх представник позивача підтвердив в судовому засіданні, а тому доводи позивача про вчинення злочинів ОЗГ є передчасними, оскільки вказані обставини встановлюються тільки в порядку кримінального судочинства.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив, що директор товариства "Коломийський ДОЗ" ОСОБА_2 володів всіма повноваженнями (цивільною дієздатністю) для підписання від імені ТДВ "Коломийський ДОЗ" Іпотечного договору №1.12-02/І-2 та включення до нього умов щодо застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. Окрема додаткова згода загальних зборів учасників ТДВ "Коломийський ДОЗ" для включення до умов іпотечного договору застереження про задоволення вимог іпотекодержателя ані статутом, ані законом не вимагається.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання недійсними пунктів іпотечного договору від 28.02.2013. Щодо позовної вимоги про скасування рішень Відповідача - приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса І.П., то, як вказує сам Позивач, остання є похідною вимогою і її задоволення залежить від задоволення основної вимоги про визнання недійсним пункту 6.7. із підпунктами 6.7.1.-6.7.3. та пункту 6.8. із підпунктами 6.8.1. та 6.8.2. Іпотечного договору №1.12-02/І-2, отже, рішення Відповідача - приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса І.П. не підлягають скасуванню. З огляду на вищевикладене, у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Щодо відсутності підстав для застосування позовної давності.
Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (п. 570 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; п. 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, № 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").
У відповідності до п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" визначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
В даній справі правила про застосування позовної давності не підлягають застосуванню, оскільки судом не встановлено порушення прав позивача.
Судові витрати.
Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.
Керуючись статтями 13, 14, 74-80, 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський деревообробний завод" до Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" про визнання недійсними пунктів 6.7. із підпунктами 6.7.1.-6.7.3. та пункту 6.8. із підпунктами 6.8.1. та 6.8.2. Іпотечного договору №1.12-02Я-2 (без видачі заставної), укладеного 28.02.2013 року між ПАТ Перший український міжнародний банк" та Товариством з додатковою відповідальністю "Коломийський деревообробний завод", посвідченого приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Яцком Петром Петровичем та зареєстрованим в реєстрі за №784.
Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський деревообробний завод" до Приватного нотаріуса Фріса Ігоря Павловича про скасування рішення №33649236 від 31.01.2017 року о 17:55:41 про державну реєстрацію права власності на нежитлові будівлі (санаторій-профілакторій "Шешори") за адресою Івано-Франківська область , Косівський район, село Шешори, вул. Р. Савицького, буд. 13 за ПАТ "ПУМБ" та рішення №33649783 від 31.01.2017 року о 18:46:56 про державну реєстрацію права власності на нежитлові будівлі (санаторій-профілакторій "Шешори") за адресою Івано-Франківська область , Косівський район, село Шешори, вул. Р. Савицького, буд. 13.
Судовий збір в сумі 3524,00 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні) покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України до Західного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 07.06.2019.
Суддя Л. М. Неверовська