Справа №263/1922/19
Провадження №3/263/793/2019
31 травня 2019 року місто Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Музика Олександр Миколайович, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з протоколу серії БД № 062239 від 02 лютого 2019 року, ОСОБА_1 02 лютого 2019 року о 02 год. 30 хв., рухаючись по бульвару Шевченка у Центральному районі міста Маріуполь поблизу будинку № 89/105, керував автомобілем марки «Audi A6», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушення мови), від проведення огляду для визначення стану сп'яніння за допомогою технічного засобу «Alcotest Drager» на місці зупинки транспортного засобу та від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров'я відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що в ніч з 01 на 02 лютого 2019 року він знаходився у кафе «Арарат», до якого приїхав на своєму автомобілі марки «Audi A6», державний номерний знак НОМЕР_1 . Оскільки це був день його народження, який він святкувати не планував, але допускав думку, що може випити спиртні напої, ОСОБА_1 попередив свого племінника ОСОБА_2 , щоб він за необхідності відвіз його додому. ОСОБА_2 був на це згодний, бо такі випадки траплялися дуже рідко. У кафе ОСОБА_1 зустрів знайомих, випив спиртні напої та, коли збирався додому, планував дзвонити племіннику. Його розмову почув ОСОБА_3 , який запропонував довезти ОСОБА_1 до дому за кермом автомобіля останнього. ОСОБА_1 погодився на пропозицію ОСОБА_4 та разом зі своїм знайомим ОСОБА_5 , якого по дорозі планували завести додому, поїхали на вул. Кірова, де ОСОБА_3 зачепив його автомобілем припаркований автомобіль марки «ВАЗ». ОСОБА_1 , як власник автомобіля пішов домовлятися з двома чоловіками, які знаходилися в автомобілі марки «ВАЗ», після чого вони викликали працівників патрульної поліції, які вимагали від нього пройти тест на наявність алкоголю, або поїхати до наркології. ОСОБА_1 відмовився, про що складений протокол. ОСОБА_1 одразу пояснив працівникам поліції про те, що відмовився від проходження тесту, у зв'язку з тим, що не керував автомобілем, але працівники поліції, не зважаючи на його доводи, склали протокол. Поняті, зазначені у протоколі та чоловіки, які знаходилися в автомобілі марки «ВАЗ» не бачили, хто був за кермом автомобіля марки «Audi A6». ОСОБА_1 на відеозапис почав говорити, що за кермом був не він, але його ніхто не слухав, і він не наполягав, щоб потім розібратися у суді. Після складення протоколу, автомобіль віддали під охоронну розписку ОСОБА_6 , який і надалі сів за кермо та відвіз ОСОБА_1 додому.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що ОСОБА_7 він знає з дитинства, вони мають товариські відносини. 01 лютого 2019 року йому подзвонив ОСОБА_7 та запропонував посидіти в кафе, через час він за ним заїхав на своєму авто і вони поїхали до кафе «Арарат», де вони їли та вживали алкогольні напої. Коли кафе почало закриватись, до них підійшов охоронець та попросив покинути заклад. ОСОБА_7 почав дзвонити своєму знайомому, щоб він приїхав і забрав їх, а поки його чекали, познайомились з охоронцем, під час спілкування з яким з'ясувалося, що йому також потрібно їхати до мікрорайону «Західний». ОСОБА_7 запропонував йому сісти за кермо та відвезти їх додому. Коли вони їхали додому, заїхали ще до кафе «Рояль», яке знаходиться на площі Кірова, де вони випили ще пива, після чого почали розходитись по домівкам. Свідок пішов пішки, бо живе недалеко, а ОСОБА_7 з охоронцем поїхали додому. ОСОБА_7 автомобілем не керував.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_7 є його двоюрідним дядьком. У ніч з 01 лютого 2019 року на 02 лютого 2019 року ОСОБА_7 попросив забрати його з кафе «Арарат», бо він буде випивати. Приблизно о 22:00 годині ОСОБА_7 передзвонив йому та повідомив, що забирати його потрібно буде пізніше. ОСОБА_2 заснув, а через час йому передзвонив ОСОБА_7 та повідомив, що забирати його вже не потрібно, оскільки за кермо сяде його знайомий. ОСОБА_7 протягом трьох-двох років так забирає.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що точну дату та час він не пам'ятає, однак він під'їхав з другом ОСОБА_9 на автомобілі марки «ВАЗ» до кафе «Рояль», просиділи в авто приблизно 20 хв., після чого відчули поштовх в авто. ОСОБА_8 вийшов з авто та до нього підійшов власник автомобіля марки «Audi A6» - ОСОБА_7 та вони разом викликали поліцію, розібралися на місці мирним шляхом. Приїхали працівники поліції та склали відносно ОСОБА_7 протокол про адміністративне правопорушення. ОСОБА_8 не бачив, хто був за кермом автомобіля марки «Audi A6», а ОСОБА_7 не казав йому, що керував автомобілем.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що він сидів в автомобілі марки «ВАЗ» з другом ОСОБА_8 , відчув поштовх в автомобіль, вийшли з автомобіля та спілкувалися із ОСОБА_7 , який підійшов до них, щодо відшкодування шкоди. З їх розмови ОСОБА_9 зрозумів, що за кермом автомобіля марки «Audi A6» був не ОСОБА_7 Під час ДТП поліції не було, вони приїхали через 15 хв.
З долученого до матеріалів протоколу відеодиску DVD-R, переглянутого судом, вбачається, що факт керування ОСОБА_7 автомобілем марки «Audi A6» 02 лютого 2019 року не зафіксований, а з представленого відеоматеріалу вбачається лише факт складання протоколу відносно ОСОБА_7
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08), суд у справі має бути неупередженим і безстороннім і не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року, які з урахуванням положень ст. ст. 8, 9 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначено, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підставі викладеного, враховуючи пояснення ОСОБА_7 , свідків та відеозапис, доданий до протоколу, необхідно дійти висновку про відсутність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки з досліджених матеріалів та пояснень свідків не вбачається, що ОСОБА_7 з явними ознаками алкогольного сп'яніння керував транспортним засобом .
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу і події адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 221, 247, 251, 254, 256, 283-285 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя.
Суддя О.М. Музика