Справа № 296/2055/19
2-о/296/65/19
"15" травня 2019 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Рожкової О.С.,
за участю секретаря судового засідання Яковенко О.В.,
розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб Міністерства соціальної політики України та Російської Федерації про встановлення факту, що має юридичне значення,
28.02.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: поранення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при виконанні обов'язку військової служби 03 грудня 2014 року в районі с.Нікішине, Донецької області, України, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
Заявник мотивує свої вимоги тим, що у 2002 році Житомирським ОМВК, ОСОБА_1 призвано на військову службу до лав Збройних Сил України. У період з 27.02.2002 року по 21.08.2015 року ОСОБА_1 проходив військову службу у лавах Збройних Сил України. З 05.02.2014 по 21.08.2015 роках перебував на посаді командира розвідувального взводу у складі військової частини НОМЕР_1 . З 03.09.2014 по 05.12.2014 заявник безпосередньо брав участь у захисті незалежності, сувернітету та територіальної цілісності України в зоні бойових дій на сході України у складі військової частини - польова пошта НОМЕР_1 . 03.12.2014 року, капітан ОСОБА_1 відправлений на виконання бойового завдання в район с.Нікішине Донецької області. Того ж дня, близько 15 год.00 хв. на блокпосту старшого лейтенанта М.П. Ігнатишина в районі с.Нікішине, поблизу м. Дебальцеве, Донецької області заявник потрапив під мінометний та артилерійський обстріл з боку збройних формувань РФ, в результаті чого отримав вогнепальне осколкове сліпе поранення грудей з ушкодженням плевральної порожнини справа. З 03.12.2014 по даний час заявник проходить лікування у різних медичних установах. 13.08.2015 Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 видало ОСОБА_1 посвідчення учасника бойових дій. Отже, саме в результаті збройної агресії та воєнного конфлікту, який розпочатий Російською Федерацією, ОСОБА_1 , отримав поранення 03.12.2014 року в районі с.Нікішине, Донецької області, України. Вважає встановлення факту того, що він отримав поранення саме внаслідок військової агресії Російської Федерації, можливе лише у судовому порядку, оскільки іншого порядку встановити такий факт чинним законодавством України не передбачено.
В судове засіданні заявник не з'явився, згідно поданого клопотання просив розглядати справу у його відсутність, заяву підтримав та просив її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в ній (а.с.96).
Представник заінтересованої особи - Міністерства соціальної політики України, у судове засідання не з'явився, згідно поданої заяви просив розглядати справу у відсутність представника (а.с.92-93).
Представник заінтересованої особи - Російської Федерації, у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечення на заяву не подав (а.с.90).
Дослідивши та оцінивши у сукупності надані докази, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27.02.2002 року Житомирським ОМВК, ОСОБА_1 , призвано на військову службу до лав Збройних Сил України. У період з 27.02.2002 року по 21.08.2015 року ОСОБА_1 проходив військову службу у лавах Збройних Сил України. З 05.02.2014 по 21.08.2015 роках перебував на посаді командира розвідувального взводу у складі військової частини НОМЕР_1 . З 03.09.2014 по 05.12.2014 заявник безпосередньо брав участь у захисті незалежності, сувернітету та територіальної цілісності України в зоні бойових дій на сході України у складі військової частини - польова пошта НОМЕР_1 (а.с.14-15).
Як вбачається з довідки військової частини - польова пошта НОМЕР_1 №400 від 11.05.2015 ОСОБА_1 на підставі наказів командира в/ч пп НОМЕР_1 №60 від 22.09.2014 року, №127 від 09.12.2014 року, з 03.09.2014 по 05.12.2014 безпосередньо брав участь у антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, сувернітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції у складі військової частини - польова пошта НОМЕР_1 . (а.с.42).
У довідці про обставини травми №153 від 03.02.2015 року, зазначено, що 03.12.2014 року, близько 15 год.00 хв. при виконанні службових обов'язків в районі проведення антитерористичнгої операції на блокпосту старшого лейтенанта М.П. Ігнатишина в районі с.Нікішине, поблизу м. Дебальцеве, Донецької області ОСОБА_1 потрапив під мінометний та артилерійський обстріл зі сторони незаконних збройних формувань та отримав поранення. Поранення настало під час виконання дій, що входять до обов'язків військової служби (а.с.43).
Першу медичну допомогу, первинну хірургічну обробку рани заявнику надавали у хірургічному відділенні м. Світлозаводськ, Донецької області. У період з 06.12.2014 року по 26.12.2014 року заявник знаходився на стаціонарному лікуванні у Військовому медичному клінічному центрі Північного регіону, де йому поставили діагноз: “Вогнепальне осколкове сліпе поранення грудей з пошкодженням правої плевральної порожнини. Серозно-фібринозний правобічний плеврит. Стороннній предмет (металевий осколок) правого заднього реберно-діафрагмального синусу” 08.12.2014 року заявнику повторно проведено хірургічну обробку вогнепальної рани грудей, правобічну торакоскопію ревізію, санацію, дренування правої плевральної порожнини по Бюлау. 17.12.2014 зробили правобічну відеоасистовану бокову моніторакомію, розсічення спайок плеври, санацію та дренування правої плевральної порожнини. (а.с.47).
У період з 02.02.2015 по 12.02.2015 заявник перебував на стаціонарному обстеженні та лікуванні у в/ч НОМЕР_3 з діагнозом: "Наслідки первинної хірургічної обробки рани правої половини грудної клітки (04.12.2014) повторної хірургічної обробки рани правобічну торакоскопію ревізію, санацію, дренування правої плевральної порожнини, правобічної відеоасистованої бокової мініторакотокомії, розсічення спайок, санації і дренування плевральної порожнини (17.12.14) у вигляді часткового правобічного фібротораксу, стороннього тіла (металевий осколок) правої плевральної порожнини з помірним порушенням функції зовнішнього дихання, після вогнепального сліпого осколкового проникаючого поранення правої половини грудей (03.12.14). Варикозна хвороба нижніх кінцівок. Варикозне розширення підшкірних вен лівої нижньої кінцівки, без порушення її функції. Виразкова хвороба 12-ти палої кишки, фаза ремісії. Незначна рубцева деформація цибулини дванадцятипалої кишки без порушення евакуаторної функції. Хронічний гастродуоденіт, фаза ремісії". (а.с.47,49).
Вказані обставини підтверджуються наступними доказами.
Відповідно до свідоцтва про хворобу №361 від 14.04.2015 року Військово-лікарською комісією поставлено діагноз та встановлено причинний зв'язок захворювання, поранення, каліцтва: “Наслідки вогнепального сліпого осколочного проникаючого поранення правої половини грудей, первинної хірургічної обробки рани правої половини грудної клітки повторної хірургічної обробки рани, првобічної відеоасистованої бокової мініторакотомії, розсічення пайок плеври, санації і дренування плевральної порожнини у вигляді часткового правобічного фібротораксу, стороннього тіла правої плевральної порожнини з помірним порушенням функції дихання. Поранення так, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби” (а.с.50).
Згідно довідки серії АВ №0573279, ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності. Також у довідці зазначено, що отримане ним поранення - пов'язане із виконанням обов'язків військової служби (а.с.52).
Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності №35 від 20.07.2015 року, ступінь втрати ОСОБА_1 професійної працездатності становить 50 % (а.с.53).
14.09.2016 ОСОБА_1 повторно пройшов обстеження медико-соціальною експертною комісією, яка підтвердила наявність ІІІ групи інвалідності та втрату професійної придатності (а.с.54)
16.12.2015 року заявник направлений на подальше лікування до Обласного госпіталю ветеранів війни. У період з 17.06.2016 по 08.07.2016 року заявник знаходився на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні Обласного госпіталю ветеранів війни(а.с.55,56,57).
Згідно витягу з протоколу ВЛК Західного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм каліцтв №602 від 22.07.2016 вбачається, отримане заявником поранення Наслідки вогнепального сліпого осколочного проникаючого поранення правої половини грудей (03.12.14), первинної хірургічної обробки рани правої половини грудної клітки (04.12.2014) повторної хірургічної обробки рани, правобічної відеоасистованої бокової мініторакотомії, розсічення пайок плеври, санації і дренування плевральної порожнини у вигляді часткового правобічного фібротораксу, стороннього тіла правої плевральної порожнини з помірним порушенням функції дихання - пов'язане із захистом Батьківщини (а.с.58).
13.08.2015 року Управління персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 видало ОСОБА_1 посвідчення учасника бойових дій , пред'явник цього посвідчення має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, учасників бойових дій (а.с.61).
Постановою Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» від 21 квітня 2015 року №337-VIII було схвалено текст Заяви Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків». З аналізу даної заяви убачається, що 20 лютого 2014 року були зафіксовані перші випадки порушення Збройними Силами Російської Федерації порядку перетину державного кордону України в районі Керченської протоки та використання підрозділів збройних сил Російської Федерації, розташованих в Криму, що знаходились там відповідно до Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року, для блокування українських військових частин.
З даної заяви Верховної Ради України слідує, що 27 лютого 2014 року збройні підрозділи спеціального призначення Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації захопили будівлі Ради міністрів та Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Водночас, відбулось створення і озброєння іррегулярних збройних формувань найманців з числа місцевих жителів, якими керували офіцери спецслужб і Збройних Сил Російської Федерації, а Чорноморський флот Російської Федерації заблокував українські порти, де знаходились кораблі Військово - Морських Сил України. У подальшому лідер партії «Русское единство» Сергій Аксьонов проголосив себе головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим та закликав президента Російської Федерації "забезпечити мир і спокій в Криму". У відповідь на цей заклик Президент Російської Федерації звернувся до Ради Федерацій Федеральних зборів Російської Федерації, яка своєю постановою від 1 березня 2014 року надала згоду на використання на території України Збройних Сил Російської Федерації. Як наслідок, це призвело до збройного захоплення і воєнної окупації невід'ємної частини України - Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Нелегітимно сформована в умовах російської воєнної окупації виконавча влада Автономної Республіки Крим 16 березня 2014 року провела референдум про входження Автономної Республіки Крим до складу Російської Федерації, однак результати референдуму не були визнані жодною країною світу, крім Російської Федерації, що підтверджується Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 68/262 від 27 березня 2014 року "Територіальна цілісність України".
17 березня 2014 року Верховна Рада Автономної Республіки Крим, розпущена постановою Верховної Ради України від 15 березня 2014 року № 891-VІІ, всупереч цьому проголосила Крим незалежною державою.
18 березня 2014 року самозвані представники Верховної Ради Автономної Республіки Крим підписали з президентом Російської Федерації "Договір про прийняття до Російської Федерації Республіки Крим і створення у складі Російської Федерації нових суб'єктів".
21 березня 2014 року владою Російської Федерації було прийнято Федеральний конституційний закон "О принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов Республики Крым и города федерального значения Севастополя".
Згідно зі ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року №1207-VІІ, із змінами і доповненнями, Республіка Крим та місто Севастополь визнано тимчасово окупованою територією України із зазначенням дати початку тимчасової окупації 20 лютого 2014 року.
Незаконно анексувавши Республіку Крим Росія продовжила свою військову агресію по відношенню до України, розпочавши в квітні 2014 року другу фазу збройної агресії проти України, коли контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами Російської Федерації озброєні формування проголосили створення "Донецької народної республіки" (07 квітня 2014 року) та "Луганської народної республіки" (27 квітня 2014 року).
Згідно з постановою Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» від 21 квітня 2015 року №337-VIII, зазначені події на сході України відбувалися таким чином.
Протягом травня 2014 року самозвані лідери "ДНР" та "ЛНР", серед яких було багато громадян Російської Федерації, у неконституційний спосіб організували проведення фіктивних референдумів про відокремлення цих нелегітимних утворень від України. Під приводом і з метою їхньої підтримки на територію України були заслані розвідувально-диверсійні групи, які очолювали кадрові офіцери Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації, формування російського козацтва та укомплектований чеченцями - громадянами Російської Федерації, батальйон "Восток", а також були задіяні такі озброєні групи найманців як "Русский сектор" та "Оплот". За їхньої участі відбулися захоплення адміністративних будівель у багатьох населених пунктах Донецької та Луганської областей, здійснено збройні напади на частини українських Сухопутних військ та літаків Повітряних сил Збройних Сил України.
11 травня 2014 року на окупованій території Донецької і Луганської областей відбувся референдум щодо самовизначення в Луганському та Донецькому регіонах з метою відокремлення та проголошення так званих "Луганської Народної Республіки" та "Донецької Народної Республіки". Однак, такий референдум, як і проголошені утворення, а саме "Луганська Народна Республіка" та "Донецька Народна Республіка" не були визнані ані національним законодавством, ані міжнародною спільнотою.
На засіданні Ради Безпеки ООН, яке відбулося 29 серпня 2014 року, в звязку з агресією Російської Федерації проти України, делегація України заявила: «Росія розпочала безпосереднє воєнне вторгнення на материкову частину України із застосуванням своїх регулярних збройних сил».
Нерегулярні збройні формування, задіяні Російською Федерацією у агресивній війні проти України, систематично підкріплювалися російськими найманцями з числа звільнених у запас військовослужбовців Збройних Сил Російської Федерації та постачанням зброї і військової техніки, включаючи танки, артилерійські системи, протитанкові засоби та сучасні зенітно-ракетні комплекси, які постачалися з території РФ. Це підтверджувалося поясненнями численно затриманих військовослужбовців Збройних Сил Російської Федерації.
Підтвердженням окупації Російською Федерацією, як країною агресором, частини території Луганської і Донецької областей, є факти здійснення нею активних дій щодо організації збройних нападів, участі в них та постачання для цього на територію України зброї та особового складу військ Російської Федерації.
Статтею першою Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року №1932-ХІІ збройна агресія визначається як застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій, зокрема:
-вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України;
-напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України.
За наслідками військової агресії Російської Федерації прийнято постанову Верховної Ради України від 17 березня 2015 року за №254-VІІІ «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», якою визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
Відповідно до абз.2 постанови Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР", які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» від 04 лютого 2015 року №145-VІІІ з 20 лютого 2014 року проти України триває збройна агресія Російської Федерації та підтримуваних нею бойовиків-терористів, під час якої було анексовано Республіку Крим та місто Севастополь, які є частиною території незалежної та суверенної держави Україна, окуповано частину Донецької та Луганської областей України, загинуло тисячі громадян України, серед яких діти, поранено тисячі осіб, зруйновано інфраструктуру цілого регіону, сотні тисяч громадян вимушені були покинути свої домівки.
Крім того, постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року №129-VІІІ законодавчий орган України затвердив Звернення до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором.
Силові дії Російської Федерації, що тривають з 20 лютого 2014 року, є актами збройної агресії відповідно до пунктів «а», «b», «c», «;d» та «g» статті 3 Резолюції 3314 (ХХIХ) Генеральної Асамблеї ООН «Визначення агресії» від 14 грудня 1974 року.
Військові дії Російської Федерації на території України були визнані та засуджені рядом міжнародних інстанцій.
Отже, факт збройної (військової) агресії Російської Федерації відносно України є загальновідомим.
Відповідно до наказів командира в/ч пп НОМЕР_1 №60 від 22.09.2014 року, №127 від 09.12.2014 року ОСОБА_1 безпосередньо брав участь у захисті незалежності, сувернітету та територіальної цілісності України в зоні бойових дій на сході України у складі військової частини - польова пошта НОМЕР_1 .
Вищевикладені обставини справи встановлюють причинний зв'язок між травмами, які заявник отримав під час проходження військової служби та участі у проведенні антитерористичної операції на території України, що межує з територією, тимчасово окупованою в результаті збройної агресії Російської Федерації проти України.
Враховуючи, що в результаті саме збройної агресії та воєнного конфлікту, розпочатих Російською Федерацією, ОСОБА_1 03 грудня 2014 року отримав поранення, також обставини того, що внаслідок саме військової агресії Російської Федерації на території Донецької області порушено право ОСОБА_1 на життя і здоров'я, передбачене ст. 27 Конституції України, ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягає повному задоволенню.
Згідно з ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Звернення заявника в порядку окремого провадження до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, обумовлено необхідністю визначення статусу ОСОБА_1 , як жертви міжнародного збройного конфлікту, особи, яка перебувала під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, що обумовлює виникнення прав та обов'язків, передбачених нормами міжнародного гуманітарного права (що складається з Женевських конвенцій про захист жертв війни від 12 серпня 1949 року, Додаткових протоколів до них, інших міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та отримання заявником допомоги від гуманітарних організацій.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_1 , виконуючи обов'язки військової служби, отримав поранення в результаті збройної агресії Російської Федерації, заява підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-91, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити юридичний факт поранення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при виконанні обов'язку військової служби 03 грудня 2014 року в районі с.Нікішине, Донецької області, Україна, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заявник:
ОСОБА_1
проживає за адресою:
АДРЕСА_1
паспорт серії НОМЕР_4
Заінтересовані особи:
Міністерство соціальної політики України
місцезнаходження за адресою:
м.Київ, вул.Еспланадна,8/10
ЄДРПОУ 37567866
Російська Федерація
адреса листування:
Посольство Російської Федерації в Україні,
Повітрофлотський проспект, 27
м.Київ, 03049
Повний текст рішення складено 20.05.2019 року.
Cуддя О. С. Рожкова