Справа № 492/982/19
Провадження № 2-з/492/14/19
про відмову в забезпеченні позову
06 червня 2019 року м. Арциз
Суддя Арцизького районного суду Одеської області Черевата В.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
05 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із завою про забезпечення позову, в якому просить суд про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,186 га, цільове призначення - для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер: НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_2 .
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що ним поданий позов до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Дослідивши матеріали позовної заяви у межах вирішення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суддя дійшов до наступного.
Згідно до ч. 2 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до вимог ч. ч. 1 - 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України, якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 р. № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
З матеріалів справи не вбачається підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення даного позову, оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача 200 000 гривень заборгованості за розпискою від 23 вересня 2017 року.
Проте, судом встановлено, що подана заява не відповідає змісту та формі заяви про забезпечення позову, що визначені ст. 151 ЦПК України, а саме: заявником у поданій заяві не зазначені пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; не обґрунтовано необхідність застосування саме таких видів забезпечення позову, які зазначено у заяві; не зазначено, яким чином може сприяти виконанню рішення суду вказаний захід забезпечення позову; не зазначено обставини та не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може імовірно утруднити виконання рішення суду. На виконання вимог ч. 2 ст. 151 ЦПК України заявником не зазначено інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
У поданій до суду заяві заявник заявляючи вимогу про накладення на нерухоме майно, яке належать ОСОБА_2 , не наводить доказів, які свідчать про намір ОСОБА_2 здійснити відчуження цього майна та не обґрунтовує належним чином необхідність забезпечення позову. Крім того, до заяви про забезпечення позову не додані документи, які б підтверджували вартість майна станом на сьогодні, на яке заявник просить накласти арешт, а витребувати такі документи у суду немає можливості з огляду на відсутність відповідного клопотання та стислий строк розгляду заяви про забезпечення позову. В цьому разі існує можливість, що буде накладено арешт на майно, вартість якого не буде відповідати та не буде співмірною з заявленими у позові вимогами. Без наявності інформації щодо дійсної вартості майна, на яке заявник просить накласти арешт, неможна зробити висновок про співмірність ціни позову, вартості майна, що може бути арештоване, та унеможливить виконання ухвали про забезпечення позову.
Таким чином, позивачем не доведено дійсну ринкову вартість нерухомого майна на момент подачі даної заяви, на яке він просить накласти арешт та відповідно не доведено співмірність ціни позову з вартістю предмета забезпечення позову. Тому, обраний позивачем спосіб забезпечення позову, суд вважає не співмірним із заявленими позовними вимогами.
На підставі наведеного, заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Одночасно суд роз'яснює, що ця відмова не позбавляє позивача на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Керуючись ст. ст. 149, 150, 152, 260, 261 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі № 492/982/19, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Арцизького районного суду В.І. Черевата
Одеської області