Справа № 495/1141/19
рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
04 червня 2019 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - одноособово судді Шевчук Ю.В.
при секретарі - Савенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Білгород-Дністровський цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Випасненська сільська рада Саратського району Одеської області про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -
Заявниця ОСОБА_1 , заінтересована особа Випасненська сільська рада Саратського району Одеської області звернулася до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Заявниця ОСОБА_1 в судовому засіданні свою заяву підтримала та просила задовольнити, встановити факт, що має юридичне значення, а саме : встановити факт того, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2016 року проживав разом з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою : АДРЕСА_1 до дня смерті.
В судове засідання заінтересована особа Випасненська сільська рада Саратського району Одеської області не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позовних вимог з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько заявниці ОСОБА_2 , місце смерті село Випасне, Білгород-Дністровський район Одеської області, про що Білгород-Дністровський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеської області, 01 березня 2017 року складений актовий запис №279 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 01 березня 2017 року. (а.с.9)
За життя батько набув право власності на земельну ділянку площею 3,9893 га., розташовану на території Михайлівської сільської ради Саратського району Одеської області, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія та номер НОМЕР_2 . (а.с.7)
Після смерті батька відкрилась спадщина за законом.
Як спадкоємиця за законом заявниця звернулась до державного Арцизської районної державної нотаріальної контори Одеської області з заявою про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом він відмовив, керуючись тим, що пропущено строк для прийняття спадщини. (а.с.4)
Через хворобу та похилий вік батька ОСОБА_2 , з осені 2016 року і по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 він проживав спільно з заявницею за адресою: АДРЕСА_1 , хоча зареєстрований по АДРЕСА_2 , заявниця здійснювала за ним догляд.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 , яка пояснила що підтверджує той факт, що заявниця ОСОБА_1 з вересня 2016 року доглядала покійного батька та проживали разом.
Також в якості свідка був допитаний ОСОБА_4 який пояснив, що являється сусідом заявниці. Знав покійного батька заявниці та підтверджує той факт, що заявниця ОСОБА_1 з вересня 2016 року доглядала покійного батька та проживали разом.
Відповідно доч.ч.1, 2ст.1258ЦК України, спадкоємці зазаконом одержуютьправо наспадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно ст.1262 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Таким чином, статею1268 ЦК України, для спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.
Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
Статтею 315ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч.1 ст.1221ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно роз'яснень викладених у п.п.2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
В судовому засіданні з пояснень заявника, свідків, письмових доказів встановлено, що ОСОБА_1 постійно проживала з ОСОБА_2 на момент його смерті за місцем проживання спадкодавця по АДРЕСА_1 та здійснювала за ним догляд, однак факт такого проживання може бути встановлений виключно в судовому порядку, що зокрема підтверджено роз'ясненням нотаріуса.
Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
Відповідно до ст.1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця),доіншихосіб (спадкоємців).
Статтею 1218Цивільного кодексуУкраїни визначено,що доскладу спадщинивходять усіправа таобов'язки,що належалиспадкодавцеві намомент відкриттяспадщини іне припинилисявнаслідок йогосмерті.
За вказанихобставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що в судовому засіданні знайшли підтвердження обставини на які посилається заявник, дані докази повністю узгоджуються з заявою ОСОБА_1 її поясненнями в судовому засіданні, поясненнями свідків і є такими, що дозволяють встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із батьком ОСОБА_2 на час відкриття спадщини. Одночасно суд приймає до уваги, що заявник позбавлений можливості здійснення права на спадкування в інший спосіб, окрім як встановлення у судовому порядку факту постійного проживання зі спадкодавцем.
На підставі ст. 315 ЦПК України, керуючись ст.ст. 4, 10, 57, 265 ЦПК України суд, -
Заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа - Випасненська сільська рада Білгород- Дністровського району Одеської області про встановлення факту проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме : встановити факт того, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2016 року проживав разом з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою : АДРЕСА_1 до дня смерті.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів після його проголошення.
Суддя :