ф
Іменем України
06 червня 2019 року
Київ
справа №824/337/16-а
адміністративне провадження №К/9901/14049/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Полотнянка Ю.П., Загороднюка А.Г., Драчук Т.О. від 15.09.2016 у справі №824/337/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним рішення Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (надалі по тексту - відповідач) від 08.04.2016 №Б-715/0-696/6-16 про відмову в задоволенні заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0843 га кадастровий номер НОМЕР_1 для індивідуального садівництва;
- зобов'язати повторно розглянути заяву про затвердження проекту землеустрою;
- стягнути моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року скасовано, ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним рішення Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 08.04.2016 № Б-715/0-696/6-16 про відмову у задоволенні проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність 0,0843 га, кадастровий номер НОМЕР_1 для індивідуального садівництва.
Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області повторно розглянути заяву про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність 0,0843 га, кадастровий номер НОМЕР_1 для індивідуального садівництва.
В задоволенні іншої частини адміністративного позову відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач просить постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.09.2016 скасувати та залишити в силі постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.06.2016.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач вказує, що відсутність агротехнічного паспорту не враховувалась при затвердженні проекту землеустрою, а враховувалась в частині прийняття рішення щодо надання земельної ділянки у власність, відповідно до ч. 9 ст. 118 ЗК України, ст. 37 Закону України "Про охорону земель" та Наказу Мінагрополітики України від 11.10.2011 № 536.
В запереченні на касаційну скаргу позивач вказує, що відповідачем не наведено жодної норми права, згідно якої у позивача випливає обов'язок забезпечити наявність агротехнічного паспорта поля. Натомість, на думку позивача, саме відповідач повинен забезпечити агрохімічну паспортизацію земельних ділянок та наявність агрохімічних паспортів на них, а не набувачі права власності на земельні ділянки.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
У ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.01.2016 позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва, що знаходиться в адміністративних межах Снячівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області та передати безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,0843 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , для індивідуального садівництва.
Листом від 18.02.2016 №Б-196/0-240/6-16 відповідач відмовив позивачу у задоволенні заяви про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, у зв'язку із наявністю наступних недоліків: в пояснювальній записці відсутня інформація про шифр агрогрупи ґрунту законопроектної ділянки; в акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання зазначити кадастровий номер земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки привести у відповідність до вимог ст. 34 Закону України "Про державний земельний кадастр", зазначивши кадастровий номер запроектованої ділянки та суміжного землекористувача; матеріали землевпорядного проектування доопрацювати з урахуванням прилеглої території; відсутній агрохімічний паспорт земельної ділянки. З метою опрацювання виявлених недоліків, проект землеустрою повернуто у Відділ Держгеокадастру у Сторожинецькому районі згідно з актом прийому-передачі документацій для усунення зауважень розробником документації (МПП "Грінвіч").
Після часткового усунення недоліків, позивач повторно звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва, що знаходиться в адміністративних межах Снячівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області та передати безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,0843 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , для індивідуального садівництва.
Розглянувши повторно поданий на затвердження проект, відповідач листом від 08.04.2016 №Б-715/0-696/6-16 повідомив позивача, що не всі зауваження усунуто, зокрема, відсутній агрохімічний паспорт поля (земельної ділянки) передбачений вимогами наказу Мінагрополітики від 11.10.2011 №536. Враховуючи викладене, вирішено відмовити у задоволенні заяви. Проект землеустрою повернуто у Відділ Держгеокадастру у Сторожинецькому районі згідно з актом прийому-передачі документацій.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва, що знаходиться в адміністративних межах Снячинської сільської ради, Сторожинецького району відсутність агротехнічного паспорту не враховувалась. В свою чергу, при прийнятті рішення щодо надання земельної ділянки у власність, відповідачем на підставі положень Земельного кодексу України, Закону України "Про охорону земель" та Наказу Мінагрополітики №536 вірно враховано відсутність агротехнічного паспорту на земельну ділянку, що в даному випадку є обов'язковим, та правомірно прийнято рішення про відмову в задоволенні заяви щодо відведення земельної ділянки у власність.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що посилання суду на Порядок ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.10.2011 N536 (Наказ N536) в даному випадку є помилковим, оскільки відповідач при розгляді питання про затвердження проекту землеустрою за заявою позивача не мав повноважень вимагати від позивача надання агрохімічного паспорту та повинен був діяти згідно норм чинного законодавства.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України від 22 травня 2003 року № 858-IV "Про землеустрій" та нормами Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III з послідуючими змінами та доповненнями.
Відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій", проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:
завдання на розроблення проекту землеустрою;
пояснювальну записку;
копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);
рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);
письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;
довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;
матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва III - V категорії складності, які розташовані на земельній ділянці;
розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);
акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);
перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
кадастровий план земельної ділянки;
матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);
матеріали погодження проекту землеустрою.
Відповідно до ч. 1 ст. 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.
Згідно ч. 4-8 ст. 186-1 ЗК України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.
Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для відмови позивачу в затверджені проекту землеустрою слугувало те, що до нього не було додано агрохімічного паспорта поля (земельної ділянки) передбаченого вимогами наказу Мінагрополітики від 11.10.2011 №536
Водночас, апеляційним судом вірно вказано, що згідно роз'яснень Державного агентства земельних ресурсів України чітко встановлено, що агрохімічний паспорт земельної ділянки не є складовою проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Так, зокрема, відповідно до листа Державного агентства земельних ресурсів України від 23.12.2011 №2.28-0.13-15189 головним управління Держземагества в областях та місті Києві, для врахування в роботі доведено, що агрохімічний паспорт земельної ділянки не є складовою проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Відповідно до листа Державного агентства земельних ресурсів України від 21.11.2014 №22-28-0.13-13602/2-14 роз'яснено, що агрохімічний паспорт земельної ділянки не є складовою частиною технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки.
Крім того, відповідно до норм Земельного кодексу України, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:
додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій";
надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;
проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.
Враховуючи викладене, Верховний суд погоджується з доводами суду апеляційної інстанції про те, що відповідач при розгляді питання про затвердження проекту землеустрою за заявою позивача не мав повноважень вимагати від позивача надання агрохімічного паспорту та повинен був діяти згідно норм чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області залишити без задоволення.
Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.Ю. Бучик
Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук ,
Судді Верховного Суду