ф
Іменем України
06 червня 2019 року
Київ
справа №804/4435/16
адміністративне провадження №К/9901/14428/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Чепурного Д.В., Поплавського В.Ю., Сафронової С.В. від 01.11.2016 у справі №804/4435/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (надалі по тексту - відповідач) щодо відмови, яка викладена у листі № К-3944/0-2578/6-16 від 04.07.2016 у надані дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 8,3 га із земель раніше наданих фермерському господарству «Букурія», розташованої на території Гуляйпільської сільської Ради Криничанського району Дніпропетровської області;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру України у Дніпропетровській області надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 8,3 га із земель раніше наданих фермерському господарству «Букурія», розташованої на території Гуляйпільської сільської Ради Криничанського району Дніпропетровської області для ведення фермерського господарства.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року - скасовано та прийняти нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо відмови у надані дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 8,3 га із земель раніше наданих фермерському господарству «Букурія», розташованої на території Гуляйпільської сільської Ради Криничанського району Дніпропетровської області.
Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру України у Дніпропетровській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 8,3 га із земель раніше наданих фермерському господарству «Букурія», розташованої на території Гуляйпільської сільської Ради Криничанського району Дніпропетровської області для ведення фермерського господарства.
В касаційній скарзі Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2016 та залишити в силі постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2016.
В обґрунтування касаційної скарги вказує, що рішення Головного управління Держземгеокадастру у Дніпропетровській області від 04.07.2016 № К-3941/0-2578/6-16 є мотивованою, правомірною, прийнятою згідно до вимог чинного законодавства відмовою у наданні дозволу для ведення фермерського господарства, орієнтовною площею 8,3 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Гуляйпілської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області.
Відзиву на касаційну скаргу позивачем до суду не подано.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
У ході розгляду справи судами встановлено, що відповідно до протоколу зборів фермерського господарства «Букурія» № 4/04-16від 04.04.2016 позивачу надано згоду на безоплатну приватизацію земельної ділянки як члену Господарства у розмірі земельної частки (паю) із земель, раніше наданих Господарству в користування, розташованих на території Гуляйпільської сільради Криничанського району Дніпропетровської області.
Позивачем до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області було надано клопотання стосовно надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в розмірі середньої частки (паю) для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області. До клопотання були додані наступні документи: ксерокопія державного акта ДП від 24.06.1996; ксерокопія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи АОО № 188600; Ксерокопія державного акта НОМЕР_6 від 01.03.2006; ксерокопія державного акта НОМЕР_1 від 01.03.2006; Ксерокопія державного акта НОМЕР_7 від 20.02.2006; ксерокопія державного акта НОМЕР_3 від 22.02.2006; Ксерокопія державного акта НОМЕР_5 від 22.02.2006; ксерокопія державного акта НОМЕР_1 від 24.03.2006; нотаріально посвідчена копія статуту (нової редакції) фермерського господарства «Букурія»; Ксерокопія акта №413 від 10.12.2015; графічні матеріали - ксерокопія викопіювання від 10.12.2015; ксерокопія паспорта; ксерокопія ІПН; довідка 6 - зем № 6199 від 11.02.2016.
Листом від 07.04.2016 позивачу надано відповідь № К-2521/0-1070/6-16 з рекомендацією привести поданий пакет документів у відповідність та звернутись повторно до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, оскільки до пакету документів не було додано графічних матеріалів, на яких зазначено орієнтовне місце розташування земельної ділянки в розмірі середньої частки паю, згода на вилучення земельної ділянки, протокол зборів фермерського господарства, довідка про середню частку паю на території сільської ради та інформацію про не невикористане право на безоплатну приватизацію.
Позивач повторно звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із клопотанням про надання дозволу щодо відведення земельної ділянки, яка розташована на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області.
До Клопотання були додані наступні документи: ксерокопія державного акта ДП від 24.06.1996; ксерокопія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи АОО № 188600; ксерокопія державного акта НОМЕР_6 від 01.03.2006; ксерокопія державного акта НОМЕР_1 від 01.03.2006; ксерокопія державного акта НОМЕР_4 від 20.02.2006; ксерокопія державного акта НОМЕР_3 від 22.02.2006; ксерокопія державного акта НОМЕР_5 від 22.02.2006; ксерокопія державного акта НОМЕР_1 від 24.03.2006; нотаріально посвідчена копія статуту (нової редакції) фермерського господарства «Букурія»; ксерокопія акта №413 від 10.12.2015; графічні матеріали - ксерокопія викопіювання від 10.12.2015; ксерокопія паспорта; ксерокопія ІПН; довідка 6 - зем № 6199 від 11.02.2016; ксерокопія довідки 189 від 03.04.2016; копія протоколу №4-04-16 зборів засновників фермерського господарства «Букурія» від 04.04.2016; ксерокопія письмової відмови від 07.04.2016.
04.07.2016 позивачу надано відповідь № К-3941/0-2578/6-16 з рекомендацією привести поданий пакет документів у відповідність та звернутись повторно до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, оскільки відсутні: згода землекористувача щодо вилучення земельної ділянки; документи що посвідчують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.
З такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що під час судового розгляду справи судом не було встановлено ознак протиправності в діях відповідача під час винесення оскаржуваного висновку. Закон надає позивачу право усунути недоліки проекту та повторно подати його відповідачу. При цьому кожне зауваження оскаржуваного висновку містить роз'яснення невідповідності положень проекту вимогам законодавства та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. Відповідач належним чином виконав свій обов'язок щодо розгляду наданого для погодження проекту, у рамках вимог чинного законодавства визначив у висновку вичерпний перелік недоліків цього проекту та встановив розумний строк для їх усунення.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції вказав на помилковість висновку суду першої інстанції, щодо відсутності законних підстави для використання земельної ділянки наданої ОСОБА_3 Фермерським господарством «Букурія» та відсутності права розпоряджатись нею за своїм переконанням та надавати згоду на виділення земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) із земель ФГ «Букурія». Суд апеляційної інстанції також вказав, що Законом України № 1067-УІІ від 31.03.2016 (редакція діє з 01.05.2016) вимога ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» яка передбачала обов'язковість документів що посвідчують досвід роботи в сільському господарстві при отриманні земельних ділянок для ведення фермерського господарства виключена.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відмова відповідача у надані дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 8,3 га із земель раніше наданих фермерському господарству «Букурія», розташованої на території Гуляйпільської сільської Ради Криничанського району Дніпропетровської області є протиправною.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
За правилами частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Отже, якщо особою, яка звернулася до відповідного суб'єкта владних повноважень виконані всі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні.
Частиною сьомою статті 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об'єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися "відмовою у наданні дозволу" у розумінні частини сьомої статті 118 ЗК України.
Наведений правовий висновок вже був викладений у постанові Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі № 509/4156/15-а.
Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення вимог шляхом визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо відмови у надані дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки відповідь відповідача викладена в листі від 07.04.2016 з рекомендацією привести поданий пакет документів у відповідність та звернутись повторно до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не може вважатись "відмовою у наданні дозволу".
Як вбачається з матеріалів справи, позивач фактично оскаржує дії відповідача щодо повернення поданого пакету документів на доопрацювання, що є в даному випадку правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю.
Верховний Суд зазначає, що звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов'язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку.
Відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу і надає особі право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу відповідно до абзацу 3 частини сьомої статті 118 ЗК України.
Натомість, позивачем не ставилось питання про визнання протиправною бездіяльності щодо не винесення рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку, що в свою чергу свідчить про те, що позивачем з даній справі обрано невірний спосіб захисту свого порушеного права, оскільки ним помилково ототожнено повернення пакету документів на доопрацювання з "відмовою у наданні дозволу".
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що враховуючи положення частини шостої статті 118 ЗК України, яка містить імперативні вимоги щодо обов'язковості додавання до клопотання зацікавленої особи графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства), недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, та документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Наведений правовий висновок також був викладений у постанові Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі № 509/4156/15-а.
Натомість, суд апеляційної інстанції наведеного не врахував, та дійшов помилкового висновку про те, що в даному випадку у відповідача існує лише один правомірний варіант поведінки та зобов'язав відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Щодо доводів відповідача стосовно відсутності законних підстав для використання земельної ділянки, наданої ОСОБА_3 , фермерським господарством "Букурія", оскільки останнє не є власником вказаної земельної ділянки або користувачем, а тому не має права розпорядження нею за своїм переконанням і надання будь-якої згоди на вилучення земельної ділянки, колегія суддів вказує, що такі доводи відповідачем зазначено вже в суді у запереченнях на адміністративний позов, проте, посилання на такі підстави в листі від 04.07.2016 відсутні.
Натомість, адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб'єктом владних повноважень для доведення правомірності ("виправдання") свого рішення.
Відповідно до ст. 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
За таких обставин, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст. 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України
Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року скасувати.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року залишити силі.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.Ю. Бучик
Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук ,
Судді Верховного Суду