Справа № 295/648/19
Головуючий у 1-й інстанції: Ведмідь Н.В.
Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.
06 червня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Мацького Є.М. Франовської К.С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 13 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області в особі рядового роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції Словінської А. О. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,
в січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Богунського районного суду м.Житомира з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Житомирській області в особі рядового роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції Словінської А. О. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 13 березня 2019 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає наступне:
- по-перше, позивач несвоєчасно отримав повістки після того, як відбулися судові засідання, тому він не міг прибути в судове засідання через незалежні від нього обставини, оскільки перебував у відрядженні в м.Рівне;
- по-друге, в ухвалі від 12.02.2019 року суд першої інстанції роз'яснив, що відповідно до положень ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відзив позивача на апеляційну скаргу на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду не надходив, що відповідно до ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду, повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин, від позивача не надходило заяв про розгляд справи за його відсутності.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви та виходить з наступного.
Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "De Geouffre de la Pradelle v. France" від 16 грудня 1992 р.).
У Рішенні у справі "Bellet v. France" від 4 грудня 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
В обґрунтування підстав залишення позову без розгляду суд першої інстанції посилається на ст.ст. 205, 240 КАС України.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Ч.5 ст.205 КАС України встановлено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
Водночас, в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції не обґрунтовує, яким чином неявка позивача перешкоджає розгляду справи.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що позивач несвоєчасно повідомлявся про судові засідання, колегія суддів виходить з наступного.
З матеріалів справи встановлено, що ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 12.02.2019 року (а.с.17-18) призначено судове засідання на 18.02.2019 року о 16:30 год.
Відповідно до супровідного листа від 12.02.2019 року (а.с.19) копія вказаної ухвали направлена на адресу учасників справи.
Водночас, в матеріалах справи відсутні докази вручення ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 12.02.2019 року учасникам справи.
Відповідно до протоколу судового засідання від 18 лютого 2019 року (а.с.20) розгляд справи відкладено на 13.03.2019 року о 16:30 год, у зв'язку з чим на адресу позивача направлено повістку від 19.02.2019 року (а.с.21).
Про судове засідання, призначене на 13.03.2019 року о 16:30 год, позивача повідомлено повісткою від 19.02.2019 року (а.с.21), яка вручена позивачу 23.02.2019 року (а.с.23).
З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про те, що при вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі ч.5 ст.205 КАС України суд першої інстанції повинен був врахувати відсутність доказів повідомлення позивача про судове засідання від 12.02.2019 року.
Особливості провадження в окремих категорій термінових адміністративних справ, зокрема, у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначаються §2 глави 11 КАС України.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
При цьому ч.3 ст.268 КАС України є спеціальною відносно ст.205 КАС України, тому у даній справі підлягають застосуванню положення ч.3 ст.268 КАС України.
Таким чином, неявка учасників справи у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності не перешкоджає розгляду справи у суді першої інстанції, що не було враховано судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали.
З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю підтверджуються встановленими у справі обставинами.
Крім того, враховуючи, що оскаржується ухвала про залишення позовної заяви без розгляду, для забезпечення позивачу доступу до суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що з урахуванням встановлених недоліків, апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 13 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області в особі рядового роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції Словінської А. О. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення скасувати.
Справу направити до Богунського районного суду м. Житомира для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення відповідно до ч.1 ст.272 КАС України.
Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Постанова суду складена в повному обсязі 06 червня 2019 року.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Мацький Є.М. Франовська К.С.