Справа № 640/9392/19
06 червня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Мельничука В.П. та суддів Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2019 року у справі за заявою Головного управління ДФС у м. Києві про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків - Представництва «ЯНССЕН ФІРМАЦЕВТИКА НВ», -
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору до вирішення справи по суті.
Повернуто Головному управлінню ДФС у м. Києві його заяву про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків - Представництва «ЯНССЕН ФІРМАЦЕВТИКА НВ», та додані до неї документи.
Роз'ясннено, що повернення даної позовної заяви не перешкоджає особі, яка її подала, повторно звернутись до суду, якщо відпадуть обставини, що стали підставою для її повернення.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням Головне управління ДФС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2019 року направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 5 ст. 296 КАС України в редакції згідно з Законом від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України "Про судовий збір" з урахуванням змін до вказаного Закону.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 4 Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду судовий збір справляється в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921,00 гривня.
Виходячи зі вказаного, Головне управління ДФС у м. Києві при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинно було сплатити судовий збір в розмірі 1921,00 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не дотримано вказані вимоги ст. 296 КАС України та не додано документ про сплату судового збору, натомість заявлено клопотання про звільнення/відстрочення сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.
Відповідно до ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З огляду на вказане колегія суддів зауважує, що питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульовано ст. 8 Закону України "Про судовий збір", за змістом частини першої якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч. 2 ст. 8 зазначеного вище Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначений в статті 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов та підстав для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.
З указаного вбачається, що Головне управління ДФС у м. Києві не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11.01.2018 по справі № 809/1045/16 та від 10.01.2018 по справі № 242/3169/17.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про звільнення/відстрочення сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 169, 298, 328 КАС України, -
У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про звільнення/відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач: В.П. Мельничук
Судді: Ю.А. Ісаєнко
І.О. Лічевецький