06 червня 2019 р.Справа № 592/5205/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калитки О. М.,
Суддів: Калиновського В.А. , Мельнікової Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.04.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Князєв В.Б., місце складання м. Суми, повний текст складено 17.04.19 року по справі № 592/5205/19
за позовом ОСОБА_1
до Інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Пімоненка Сергія Вікторовича
про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з адміністративним позовом до Інспектора роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Пімоненка Сергія Вікторовича, в якому просив суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії НК №785177 від 30.03.2019, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, за порушення п.8.7.3 «е» ПДР України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржувана постанова винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, без встановлення та врахування усіх істотних обставин справи.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.04.2019 року у справі № 592/5205/19 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Пімоненка Сергія Вікторовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Скасовано постанову серії НК №785177 від 30.03.2019 Інспектора роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Пімоненка Сергія Вікторовича по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. і надіслано справу на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
Позивач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, вказував, що відповідачем не було надано доказів наявності складу правопорушення у діях позивача, також вказував, що автомобіль, який зображений на наданим відповідачем відеозаписі, не міг зупинитися не вдаючись до екстреного гальмування , просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно ч. 4 ст. 229 у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, 30.03.2019 інспектором роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Пімоненком С.В. щодо позивача була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення, серія НК №785177, відповідно до якої 30.03.2019 о 15 год. 40 хв. в м.Суми, перехрестя вул.Героїв Небесної Сотні та вул.1-а Набережна р.Стрілки, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, порушив поворот ліворуч на заборонений сигнал світлофора, а саме червоний, чим порушив п.п.8.7.3 «е» ПДР України, за що відповідно до вимог ч.2 ст.122 КУпАП застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що інспектором роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Пімоненко С.В. під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності було порушено вимоги статті 245 КУпАП, а саме не повно з'ясовано обставини справи. Зокрема було не вірно встановлено правильну адресу вчинення правопорушення. У постанові зазначено, що позивач в м.Суми, керуючи транспортним засобом, з перехрестя вул.Героїв Небесної Сотні на вул.1-а Набережна р.Стрілки, хоча згідно відеозапису, останній виїжджав на перехрестя вул.1-а Набережна р.Стрілки, просп.Т.Шевченка, вул.Героїв Сумщини.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Згідно ст. 258 КУпАП (в редакції чинній на момент вчинення правопорушення) протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Відповідно до п. 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно з п. 9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Відповідно до ч. 1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
До матеріалів справи відповідачем було додано диск з відеозаписом, зафіксованим на нагрудну відеокамеру.
Згідно ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Дослідивши вказаний відеозапис, який надано відповідачем на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, колегія суддів вказує, що з вказаного відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом BMW X4, н.з НОМЕР_1 , здійснив поворот на забороняючий червоний сигнал світлофора.
Відповідно до пп. «е» п. 8.7.3 ПДР червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
У відповідності до «в» п. 8.7.3 ПДР зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух.
Згідно п. 12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно п.п. 8.10, 8.11 ПДР У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів. Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Щодо посилань позивача в апеляційній скарзі, що автомобіль на відеозаписі не міг зупинитися не вдаючись до екстреного гальмування, колегія суддів зазначає, що з відеозапису встановлено, що позивач рухаючись до перехрестя не зменшував швидкість руху ні на жовтий сигнал світлофора, ні на миготливий зелений.
Крім того, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що з відеозапису неможливо ідентифікувати державний номер автомобіля та встановити суб'єкта правопорушення.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів приходить до висновку, що судовим розглядом підтверджено факт порушення позивачем правил дорожнього руху, а саме проїзд на забороняючий сигнал світлофора.
Доводи щодо того, що у постанові зазначено, що позивач в м.Суми, керуючи транспортним засобом, з перехрестя вул.Героїв Небесної Сотні на вул.1-а Набережна р.Стрілки, хоча згідно відеозапису, останній виїжджав на перехрестя вул.1-а Набережна р.Стрілки, просп.Т.Шевченка, вул.Героїв Сумщини, що є підставою для скасування і надіслання справи на новий розгляд до компетентного органу, не спростовують факту здійсненого позивачем адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. А отже, ці недоліки не можуть бути підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ
Відповідно до ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів, зазначає, що постанова від 30.03.2019 року серії НК №785177 є законною та обґрунтованою, прийнятою на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для справи, а отже судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.04.2019 року у справі № 592/5205/19 підлягає скасуванню, а позовні вимоги залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.04.2019 року по справі № 592/5205/19 скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспектора роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Пімоненка Сергія Вікторовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя О.М. Калитка
Судді В.А. Калиновський Л.В. Мельнікова
Повний текст постанови складено 06.06.2019 року