ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
06 червня 2019 року м. Київ № 640/8713/19
Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНКАСТЕР ГРУП"
до Міністерства юстиції України, Державного реєстратора Департаменту державної реєстрації МЮУ Чекригіна Олександра Валерійовича
про визнання протиправними та скасування наказів від 20.03.2019 № 460494008, 46053766, 46053149, скасування записів про реєстрацію,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНКАСТЕР ГРУП" з позовом до Міністерства юстиції України, Державного реєстратора Департаменту державної реєстрації МЮУ Чекригіна Олександра Валерійовича в якому просило:
1. визнати протиправним та скасувати повністю наказ Міністерства юстиції України, яким, зокрема, скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.03.2019 № 46049408, 46053766, 46053149, прийняті приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.05.2019 № 46689730, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воловиченком Віталієм Валерійовичем, виданого за наслідками розгляду скарги ТОВ "Форрест ЛТД", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.04.2019 за № 13720- 33-19;
2. скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно:
- запис про скасування реєстраційної дії (перехід права), дата, час державної реєстрації: 10.05.2019 14:53:23, відомості внесено до Реєстру: 10.05.2019 15:04:59 Чекригін Олександр Віталійович, Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України, м. Київ, індексний номер рішення: 46796835;
- запис про скасування державної реєстрації права власності (перехід права], дата, час державної реєстрації: 10.05.2019 14:53:23, відомості внесено до Реєстру: 10.05.2019 14:56:38, Чекригін Олександр Валерійович , Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України, м. Київ, індексний номер рішення: 46796835;
- запис про скасування реєстраційної дії права власності, дата, час державної реєстрації: 10.05.2019 14:53:23, відомості внесено до Реєстру: 10.05.2019 15:01:25, Чекригін Олександр Валерійович , Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України, м.Київ, індексний номер рішення: 46796835;
- запис про скасування реєстраційної дії іпотеки, дата, час державної реєстрації: 10.05.2019 14:53:23, відомості внесено до Реєстру: 10.05.2019 14:57:29, Чекригін Олександр Валерійович , Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України, м. Київ, індексний номер рішення: 46796835;
- запис про скасування реєстраційної дії обтяження, дата, час державної реєстрації: 10.05.2019 14:53:23, відомості внесено до Реєстру: 10.05.2019 14:57:59, Чекригін Олександр Валерійович , Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України, м. Київ, індексний номер рішення: 46796835.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КАС України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В п. 1-3, 7 ч. 1 ст. 4 КАС України наведено визначення термінів, вжитих у цьому Кодексі, згідно з якими:
- адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;
- публічно-правовим спором є спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
- адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ;
- суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Натомість, ч. 1 ст. 19 КАС України наведений перелік публічно-правових спорів, на які розповсюджується юрисдикція адміністративних судів, до яких, зокрема, віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1).
При цьому, суд зазначає, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є характер спору. Публічно-правовим спором, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спір між учасниками публічно-правових відносин, що стосується саме цих відносин.
Приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно-правових відносин, або такий, що йому не суперечить. Спір є приватно-правовим навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 13 червня 2018 року (справа № 819/362/16), публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року (справа № 826/27224/15) під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Поряд з цим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Також, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №490/5986/17-ц, суд дійшов висновку, що при визначенні юрисдикційності спору з державним реєстратором чи щодо оскарження дій державного реєстратора критерієм такого розмежування є предмет оскарження. Якщо позивач оскаржує дії державного реєстратора з приводу розгляду його заяви у контексті статті 24 Закону № 1952-IV, і цей спір не стосується речових прав чи обмежень на нерухоме майно третіх осіб, такий спір є публічно-правовим і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Відтак спір підлягає розгляду у порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.
Якщо позивачем оскаржуються дії державного реєстратора щодо вчинення їх за заявами третьої особи, тобто стосуються правовідносин, які виникли чи виникають між державним реєстратором і іншою, відмінною від позивача, особою, вбачається спір про право між позивачем та іншою особою щодо нерухомого майна, який повинен розглядатися у порядку цивільного чи господарського судочинства, залежно від суб'єктного складу сторін, та є за своєю природою приватноправовим спором.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що позовні вимоги про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: запис про скасування реєстраційної дії (перехід права), дата, час державної реєстрації: 10.05.2019 14:53:23, відомості внесено до Реєстру: 10.05.2019 15:04:59 Чекригін Олександр Віталійович, Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України, м. Київ, індексний номер рішення: 46796835; запис про скасування державної реєстрації права власності (перехід права], дата, час державної реєстрації: 10.05.2019 14:53:23, відомості внесено до Реєстру: 10.05.2019 14:56:38, Чекригін Олександр Валерійович , Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України, м. Київ, індексний номер рішення: 46796835; запис про скасування реєстраційної дії права власності, дата, час державної реєстрації: 10.05.2019 14:53:23, відомості внесено до Реєстру: 10.05.2019 15:01:25, Чекригін Олександр Валерійович , Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України, м.Київ, індексний номер рішення: 46796835; запис про скасування реєстраційної дії іпотеки, дата, час державної реєстрації: 10.05.2019 14:53:23, відомості внесено до Реєстру: 10.05.2019 14:57:29, Чекригін Олександр Валерійович , Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України, м. Київ, індексний номер рішення: 46796835; запис про скасування реєстраційної дії обтяження, дата, час державної реєстрації: 10.05.2019 14:53:23, відомості внесено до Реєстру: 10.05.2019 14:57:59, Чекригін Олександр Валерійович , Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України, м. Київ, індексний номер рішення: 46796835 не підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки підлягають розгляду за правилами господарського судочинства.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем у позовній заяві об'єднано позовні вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства.
Згідно з п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
З огляду на зміст та юридичну природу обставин, викладених в позовній заяві, суд вважає, що КАС України не передбачає можливості розгляду окружним адміністративним судом позовів у яких об'єднано вимоги, що належить розглядати за правилами різної юрисдикції.
Такий підхід щодо неможливості об'єднання позовних вимоги, що належить розглядати за правилами різної юрисдикції, спрямований головним чином на забезпечення дотримання принципу ефективного захисту порушеного права особи судом встановленим законом.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 22.03.2019р. у справі № 810/2574/18 адміністративне провадження №К/9901/60572/18.
Враховуючи, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог та враховуючи відсутність підстав для застосування положень статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
При цьому, суд звертає увагу, що повернення позовної заяви не є перешкодою для звернення до суду у разі дотримання імперативних положень процесуального закону щодо об'єднання позовних вимог встановлених статтею 172 КАС України.
Керуючись п.6 ч. 4 ст. 169 КАС України, суд, -
1. Позовну заяву повернути.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви разом з адміністративним позовом та доданими до нього матеріалами надіслати позивачу.
3. Роз'яснити, що повернення даної позовної заяви не перешкоджає особі, яка її подала, повторно звернутись до суду, якщо відпадуть обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. 293-297 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська