ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
06 червня 2019 року № 640/1998/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., за участі секретаря судових засідань Огнивого Д.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до треті особи:приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яцишина Андрія Миколайовича Державне підприємство "Сетам" Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" Служба у справах дітей Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації
провизнання протиправною бездіяльності та скасування постанови №57778276,
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яцишина Андрія Миколайовича, треті особи: Державне підприємство "Сетам", Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", Служба у справах дітей Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Яцишина Андрія Миколайовича щодо: неповідомлення ОСОБА_1 про відкрите виконавче провадження №57778276; неповідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце вчинення виконавчих дій - опис та арешт майна боржника в межах виконавчого провадження №57778276, квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 93, 60 кв . м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; неповідомлення ОСОБА_1 про результати вчинення вартості майна в межах виконавчого провадження №57778276;
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Яцишина Андрія Миколайовича від 18.12.2018 про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №57778276;
- визнати протиправним та скасувати звіт про оцінку майна від 19.12.2018, який здійснений в межах виконавчого провадження №57778276.
Позовні вимоги мотивовано тим, що в результаті протиправної бездіяльності відповідача, позивача не було повідомлено ні про відкриття виконавчого провадження, ні про заплановані та проведені виконавчі дії, ні про оцінку, ні про торги, а загалом ні про жодні виконавчі дії, які були здійсненні, оскільки фактична адреса проживання позивача інша, аніж та, на яку надсилались листи відповідача. Також, було порушено строки направлення постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та висновку суб'єкта оціночної діяльності. Крім того, на думку позивача, було порушено власне порядок оцінки майна боржника. Позивач наголошує, що відповідачем було подано заявку на реалізацію квартири, право користування якою має неповнолітня дитина, про що відповідачеві було відомо, однак відповідач не звертався та не отримував дозволу від органів опіки та піклування на відчуження майна дитини.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/1998/19, з врахуванням приписів статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України та призначено адміністративну справу №640/1998/19 до судового розгляду по суті.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що копії постанов у виконавчому провадженні №57778276 направлялись на адресу ОСОБА_1 , зазначену у виконавчому документі, при цьому, приватний виконавець не має повноважень при відкритті виконавчого провадження перевіряти дійсність даних, зазначених у виконавчому документі, а відповідальність за зазначення у виконавчому документі інформації, несе особа, яка видає виконавчий документ. За твердженням приватного виконавця всі документи в межах виконавчого провадження №57778276 надсилались боржникові вчасно. Стосовно необ'єктивності звіту суб'єкта оціночної діяльності, відповідач зазначив, що приватний виконавець не приймає участі у проведенні оцінки арештованого майна. Стосовно проживання неповнолітньої дитини у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка є предметом іпотеки, відповідач наголошує, що позивач, порушивши умови іпотечного договору, навмисно зареєструвала неповнолітню особу у квартирі з метою недопущення реалізації зазначеного майна в процесі примусового стягнення.
Позивач надала суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що наведені у відзиві на позовну заяву заперечення, є надуманими, безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі та не відповідають дійсності. При цьому, позивач ще раз підкреслила той факт, що документи в межах виконавчого провадження №57778276 надсилались на адресу, за якою позивачка ніколи не проживала, а лише була зареєстрована з 16.05.2013 по 05.06.2014.
Служба у справах дітей Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації просила позов ОСОБА_1 задовольнити з метою захисту інтересів неповнолітнього ОСОБА_2 . Також просила слухати справу за їх відсутстю.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Як вбачається з матеріалів справи, 23.11.2018 до приватного виконавця звернулось публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису, вчиненого 27.06.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстрованим в реєстрі нотаріальних дій за №10072.
У виконавчому написі приватним нотаріусом Чуловським В.А. зазначено боржником ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрацію: АДРЕСА_2 .
Так, на підставі вказаного виконавчого напису нотаріуса, постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Яцишина A.M. від 23.11.2018 було відкрито виконавче провадження №57778276 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 93,60 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка є предметом іпотеки, на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк».
Постановою про арешт майна боржника від 23.11.2018 відповідачем постановлено накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 428 114, 66 грн.
Постановою про арешт майна (коштів) боржника від 13.12.2018 відповідачем постановлено описати та накласти арешт на майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Також, в постанові від 13.12.2018 зазначено, про можливість сторін виконавчого провадження або заставодержателя у 10-денняй строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця.
В подальшому, публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» на адресу приватного виконавця було надіслано заяву з проханням винести постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.
Так, постановою про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 18.12.2018, відповідач призначив суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання товариство з обмеженою відповідальністю «ОЦІНОЧНА КОМПАНІЯ ВВК» у виконавчою провадженні №57778276 та постановив надати письмовий висновок, звіт про експертну грошову оцінку арештованого майна (акт оцінки арештованого майна) з питань ринкової вартості арештованого майна.
За твердженням позивача, їй не було відомо про вчинений виконавчий напис нотаріуса, про відкриття виконавчого провадження №57778276 та про винесені приватним виконавцем постанови від 13.12.2018 про опис та арешт майна боржника та постанови від 18.12.2018 про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
Так, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо неповідомлення належним чином позивача про відкриття виконавчого провадження та про вчинення наступних виконавчих дій, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" (надалі по тексту - Закон №1404-VIII).
Пунктом 3 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII встановлено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII, Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною першою статті 13 Закону №1404-VIII встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону №1404-VIII, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Отже, Законом передбачено обов'язок виконавця надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення саме на адресу, зазначену у виконавчому документі.
Судом встановлено, що приватним виконавцем постанова про відкриття провадження №57778276 винесена 23.11.2018.
Як вбачається з матеріалів справи, вказана постанова була направлена позивачу (боржнику за виконавчим провадженням) супровідним листом від 23.11.2018 на адресу зазначену у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_3 .
При цьому, як наполягає позивач та свідчать дані публічного акціонерного товариства «Укрпошта», супровідний лист відповідача від 23.11.2018, був доставлений у відділення пошти лише 27.11.2018, тобто із запізненням в 1 день (24.11.2018 та 25.11.2018 вихідні дні).
Разом з тим, суд наголошує, що вказана постанова була направлена за адресою, зазначеною у виконавчому документі, а Законом №1404-VIII визначено, що виконавець повинен направляти документи виконавчого провадження саме за адресами, зазначеними у виконавчому документі, при цьому, один лише факт затримки відправлення відповідачем постанови про відкриття виконавчого провадження не є підставою для визнання її протиправною та скасування.
Отже, посилання позивача про те, що відповідачем не було належним чином повідомлено позивача про відкриття виконавчого провадження, спростовуються матеріалами справи.
Що стосується неповідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце вчинення виконавчих дій - опис та арешт майна боржника в межах виконавчого провадження №57778276, квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 93, 60 кв . м, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Так, постановою про арешт майна (коштів) боржника від 13.12.2018 відповідачем постановлено описати та накласти арешт на майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з матеріалів справи та власне не заперечується позивачем, копія постанови від 13.12.2018 про опис та арешт майна (коштів) боржника була надіслана ОСОБА_1 на адресу, яка зазначена у виконавчому документі ( АДРЕСА_3 ), при цьому, оскільки Законом №1404-VIII визначено, що виконавець повинен направляти документи виконавчого провадження саме за адресами, зазначеними у виконавчому документі, суд не вбачає підстав, які б свідчили про протиправність дій відповідача щодо направлення копії постанови від 13.12.2018 саме на адресу: АДРЕСА_3 , яка і зазначена у виконавчому документі.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , водночас, за твердженням відповідача, опис вказаної квартири здійснювався саме за її місцезнаходженням, проте, за відсутності боржника - ОСОБА_1 , що викликає у суду певні сумніви щодо проведення опису та арешту майна саме за місцезнаходженням такого майна.
При цьому, фото будинку, які наявні в додатках до звіту квартири, не є беззаперечним доказом того, що опис та арешт квартири проводився за її місцезнаходженням. Так, фото на які посилається відповідач, містять лише зображення будинку зовні, без будь-яких ідентифікуючих знаків, що також позбавляє суд можливості беззаперечно встановити чи зроблені такі фото саме за адресою: АДРЕСА_1 , а тому, такі фото матеріали, як докази в розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства України, сприймаються судом критично.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неповідомлення позивача про результати визначення вартості майна, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини п'ятої статті 57 Закону №1404-VIII, виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
З наведених норм вбачається, що виконавець зобов'язаний повідомити сторін про результати визначення вартості майна не пізніше наступного дня робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку.
Приписами статті 28 встановлено, що повідомлення про визначення вартості майна надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів повідомлення ОСОБА_1 про результати визначення вартості майна, а саме - квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Яцишина Андрія Миколайовича від 18.12.2018 про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №57778276, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 14 Закону №1404-VIII встановлено, що учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Обов'язки і права виконавців, обов'язковість вимог виконавців встановленні статтею 18 Закону №1404-VIII.
Так, відповідно до пункту 15 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Відповідно до частини першої та другої статті 57 Закону №1404-VIII, визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.
У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.
Частинами першою та другою статті 20 Закону№1404-VIII встановлено, що для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Експертом або спеціалістом може бути будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі.
З аналізу наведених норм вбачається, що Законом передбачено право виконавця, у разі якщо сторони виконавчого провадження у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна, залучити для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання, про що виконавець виносить відповідну постанову.
Судом встановлено, що 18.12.2018 приватним виконавцем в межах виконавчого провадження №57778276 було винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.
Матеріали справи містять постанову винесену приватним виконавцем 13.12.2018 про арешт майна боржника, оцінку якій надано судом вище.
Також, матеріали справи містять заяву стягувача від 14.12.2018 у виконавчому провадження №57778276, якою повідомлено виконавцю про те, що сторони ВП не можуть дійти згоди щодо вартості описаного майна, на яке необхідно звернути стягнення відповідно до виконавчого документа.
Отже, приватний виконавець на підставі заяви стягувача від 14.12.2018 прийняв постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, разом з тим, як зазначено вище, у суду виникають обґрунтовані сумніви щодо проведення опису та арешту майна боржника у порядку, встановленому чинним законодавством, що, в свою чергу, могло б позбавити боржника об'єктивної можливості досягнути згоди зі стягувачем щодо вартості описаного майна.
При цьому, зміст звіту про незалежну оцінку чи методика проведення такої оцінки не є предметом розгляду у даній справі.
Сам по собі звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором, а тому не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.
Отже, правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
Необхідно наголосити, що за твердженням позивача, відповідач подав заявку на реалізацію квартири, право користування якою належить неповнолітній дитині.
Як свідчать матеріали справи, а саме, лист Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 04.12.2018 №108-18817, в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано три особи: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3
В матеріалах справи також наявна копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Тобто, як вбачається з матеріалів справи, в квартирі, яка підлягає примусовому стягненню з метою реалізації для задоволення вимог публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» зареєстровано неповнолітню особу - ОСОБА_2 (14 років).
Згідно зі статтею 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей" для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.
Відповідно до частини четвертої статті 177 Сімейного кодексу України дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.
На виконання частини десятої статті 177 Сімейного кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866 затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини.
Відповідно до пункту 67 наведеного Порядку дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина надається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади за поданням служби у справах дітей після проведення зазначеною службою перевірки документів за місцем знаходження майна протягом одного місяця з дня надходження заяви на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини лише у разі гарантування збереження її права на житло і оформляється рішенням, витяг з якого видається заявникам службою у справах дітей.
Районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади може відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса для накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 177 Сімейного кодексу України.
Як слідує з пункту 28 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону.
Так, матеріали справи не містять відповідного дозволу органів опіки та піклування на вчинення правочину відносно квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в якій зареєстровано неповнолітню дитину - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
При цьому, доводи відповідача про порушення позивачем власних іпотечних зобов'язань, внаслідок реєстрації в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 неповнолітньої дитини, суд не приймає до уваги, оскільки законність реєстрації вказаної неповнолітньої особи в будинку не є предметом даного судового розгляду.
Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Тож після закінчення встановленої законом заборони щодо звернення стягнення на майно боржника, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання починає свій перебіг заново.
Також, положеннями статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Тобто, внаслідок повернення зазначеного виконавчого напису, стягувач - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" не буде позбавлене можливості звернутися повторно з даним документом до виконавчої служби.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись статтями 241 - 246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії приватного виконавця Яцишина Андрія Миколайовича щодо проведення опису та арешту майна боржника в межах виконавчого провадження №57778276, квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 93, 60 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Яцишина Андрія Миколайовича щодо неповідомлення ОСОБА_1 про результати вчинення оцінки вартості майна в межах виконавчого провадження №57778276.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Яцишина Андрія Миколайовича від 18.12.2018 про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №57778276.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з приватного виконавця Яцишина Андрія Миколайовича (02002 , м. Київ, вул. Сверстюка Євгена, 17 , офіс 910, 910/1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені нею судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 1 409, 60 грн. (одна тисяча чотириста дев'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому частиною першою статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення та оскаржені у порядку, передбаченому статтями 292, 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону №2147-VIII).
Суддя Літвінова А.В