ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
04 червня 2019 року № 826/5935/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого - судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Хостмайстер»
до Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Хостмайстер» (далі також - позивач, ТОВ «Хостмайстер») з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.03.2018 №0196401213.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на протиправність висновку контролюючого органу щодо несвоєчасної сплати ТОВ «Хостмайстер» суми коштів в оплату задекларованої згідно податкової декларації з ПДВ за січень 2016 року від 19.02.2016, з урахуванням уточнюючого розрахунку реєстр. №9026562257 від 01.03.2016, суми податку на додану вартість за звітний період січень 2016 року. Позивач стверджує, що згідно ряду платіжних доручень кошти у загальній сумі 624 513 грн. товариством упродовж періоду з 08 по 26 лютого 2016 року були перераховані на власний електронний рахунок у СЕА ПДВ. При цьому, товариством 29.02.2016 також подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) на суму 624 513 грн. За наведених обставин позивач вважає, що ним були вжиті необхідні заходи для своєчасної сплати самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання з ПДВ. Проте контролюючим органом всупереч приписів Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569, не було вжито заходів з метою перерахування Казначейством відповідної суми коштів з електронного рахунку до бюджету в оплату податку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2018 відкрито провадження у справі №826/5935/18 за вказаним позовом ТОВ «Хостмайстер» та дану справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На виконання вимог ухвали суду від 18.04.2018 представник відповідача подав до канцелярії суду відзив на позовну заяву. Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що в ході проведеної камеральної перевірки позивача, за результатами аналізу даних інтегрованої картки платника ПДВ (ТОВ «Хостмайстер») за 2016 рік встановлено, що 01.03.2016 платником подано уточнюючий розрахунок, узгоджену суму грошового зобов'язання за яким було сплачено лише 24.03.2016, тобто з порушенням граничного терміну сплати. Наведена обставина стала підставою для застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України.
У свою чергу позивач подав до суду відповідь на відзив, в тексті якої зазначив, що наданими копіями платіжних доручень та іншими матеріалами підтверджується відсутність вини товариства у спірній ситуації.
Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
06.03.2018 працівником ГУ ДФС у м. Києві проведена камеральна перевірка, предметом якої було питання дотримання ТОВ «Хостмайстер» вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати податку на додану вартість до бюджету. За результатами такої перевірки був складений акт від 06.03.2018 №2847/26-15-12-13-20, за висновком якого позивач порушив граничні строки сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, передбачені п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України. А саме, в тексті цього акта зафіксовано, що сума грошового зобов'язання у розмірі 602 507,50 грн., узгоджена платником згідно поданого 01.03.2016 уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (реєстр. №9026562257), була сплачена лише 24.03.2016 (тобто, із затримкою на 23 дні).
29.03.2018 на підставі цього акта перевірки ГУ ДФС у м. Києві прийняла спірне у справі податкове повідомлення-рішення форми «Ш» за №0196401213, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 602 507,50 грн. всього на строк до 30 календарних днів, нарахувало Товариству штраф у сумі 60 250,75 грн. (що, складає 10% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання).
Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення від 29.03.2018 протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
За змістом норми п. 57.1 ст. 57 розд. ІІ «Адміністрування податків, зборів, платежів» Податкового кодексу України (далі - ПК України), у редакції чинній до 1 січня 2017 року, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Водночас нормами ст. 203 розд. V «Податок на додану вартість» ПК України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Як свідчать наявні у справі матеріали та вбачається з тексту позовної заяви, 19.02.2016 ТОВ «Хостмайстер» подало до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період січень 2016 року, що відповідно до роздруківки квитанції №2 була зареєстрована за №9020552575 та доставлена до відповідного органу ДФС 19.02.2016. В даній податковій декларації від 19.02.2016 ТОВ «Хостмайстер» при заповненні значень ряд. 18 та 18.1 такої Декларації («позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке…» та «(«позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету») була допущена помилка, а саме: при заповненні значення ряд. 18 - 624 513 грн. значення ряд. 18.1 не було заповнено: проставлено пропуск.
Водночас, як стверджує позивач з посиланням на зміст поданих ним до суду разом з позовом копій платіжних документів, 08.02.2016, 11.02.2016 16.02.2016, 18.02.2016, 26.02.2016 товариство перерахувало на свій електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ кошти в загальній сумі 624 513 грн. в оплату податку на додану вартість за січень 2016 року. З текстів таких документів (платіжні доручення №569 від 08.02.2016, №1179 від 11.02.2016, №1208 від 16.02.2016,№1213 від 18.02.2016, №1231 від 26.02.2016) вбачається, що ТОВ «Хостмайстер» було ініційовано перекази коштів за наступними реквізитами: отримувач: ТОВ «Хостмайстер», банк отримувача: Казначейство України (електр. адмін. подат.), код банку: 899998; кредит. рахунок №37518000058331, призначення платежу: «*;101;; ПДВ за січень 2016 року ТОВ «Хостмайстер» код ЄДРПОУ 31306359». Відповідно до відміток банків на цих платіжних дорученнях платежі за ними були проведені в ті ж самі дати.
За змістом норм п. 2001.4 ст. 2001 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:
а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу;
б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку;
в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;
г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2001.5 та 2001.6 ст. 2001 ПК України, з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.
Кошти, що надійшли на рахунки, визначені у підпунктах "а" - "в" пункту 200 1.2 цієї статті, автоматично перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунок такого платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та на спеціальний рахунок такого платника протягом наступного операційного дня. Реквізити такого спеціального рахунка платник - сільськогосподарське підприємство, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зобов'язаний зазначати у податковій звітності з податку на додану вартість.
За підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу.
Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню:
а) або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку;
б) або на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку.
На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника (еПопРах).
При цьому, перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (еПопРах) не призведе до формування від'ємного значення суми податку, визначеної відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу (еНакл).
Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).
На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов'язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, має право надсилати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коригуючі реєстри для уточнення інформації, зазначеної у раніше надісланих реєстрах.
В даному випадку, як встановлено судом, подана позивачем податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2016 року (звітна), датована 19.02.2016, була заповнена ним з помилкою. Як наслідок значення ряд. 18.1 (що було заповнено з пропуском без цифрового значення) такої Декларації не було проведено контролюючим органом в інтегрованій картці платника податку ПДВ - ТОВ «Хостмайстер» за 2016 рік до нарахування 19.02.2016 як сума узгодженого грошового зобов'язання.
У зв'язку з виявленням вказаної помилки, 01.03.2016 ТОВ «Хостмайстер» подало уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (що зареєстровано за №9026562257 від 01.03.2016) із визначенням у тексті такого Уточнюючого розрахунку суми грошового зобов'язання до сплати до бюджету (ряд. 18.1) у сумі 624 513 грн. та самостійно нарахованої штрафної санкції (3%) у сумі 18 735 грн.
У взаємозв'язку з наведеним суд враховує те, що п. 50.1 ст. 50 ПК України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
В силу положень п. 4 розд. ІІІ «Облік нарахованих сум» чинного на той час Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 №765 (що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №217/24994), нарахування податків в інтегрованій картці платника здійснювався відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів. Так, нарахування узгоджених сум грошових зобов'язань за податками, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань. А при поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує грошові зобов'язання минулих податкових періодів платника, нарахування в інтегрованій картці платника проводиться датою його подання.
За даними наданого відповідачем витягу з інтегрованої картки платника ПДВ (позивача) за 2016 рік видно, що контролюючим органом відображено нарахування до сплати платнику 01.03.2016 узгодженого грошового зобов'язання згідно вказаного Уточнюючого розрахунку у розмірі 624 513 грн. Такі дії контролюючого органу відповідали наведеним положенням Порядку, затвердженого наказом від 05.12.2013 №765.
Водночас вказана сума грошового зобов'язання була погашена частково 01.03.2016 в частині суми 18 735,39 грн. за рахунок надходження коштів до бюджету згідно платіжного доручення №1226 від 24.02.2016, та 24.03.2016 - за рахунок надходження до бюджету коштів (728 422 грн.) з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ згідно платіжного доручення №5033169 від 24.03.2016 (у свою чергу сума коштів 728 422 грн. мала бути сплачена в рахунок погашення грошового зобов'язання за податковою декларацією з ПДВ реєстр. №9037292165 від 17.03.2016).
Таким чином, сума грошового зобов'язання з ПДВ задекларована позивачем в Уточнюючому розрахунку від 01.03.2016 в частині суми 602 507,53 грн. була погашена 24.03.2016, тобто з порушенням граничного строку сплату податку (01.03.2016) на термін до 30 календарних днів.
При цьому, 01.03.2016 ТОВ «Хостмайстер» подало до відповідного контролюючого органу заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4), згідно якої клопотало про перерахування до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку відповідно до п. 2001.6 ст. 2001 ПК України суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, - у розмірі 624 513 грн.
Як вбачається зі змісту витягу з інтегрованої картки платника ПДВ (позивача) за 2016 рік, перераховані ТОВ «Хостмайстер» на електронний рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ кошти у сумі 624 513 грн. не були проведені як такі, що зараховані до державного бюджету у період до 24.03.2016.
Наведені обставини встановлені судом відповідно до наданих представниками сторін документальних доказів до матеріалів справи, та в ході розгляду даної справи спростовані не були.
У контексті з наведеними суд наголошує, що предметом розгляду та вирішення адміністративної справи не є дії контролюючого органу щодо вчасного/несвоєчасного перерахування суми податку до бюджету з електронного рахунку позивача.
Між тим, суд враховує те, що в силу п. 2001.1 ст. 2001 ПК України Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок №569), який визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.
Згідно з п. 12, 13 і 19 цього Порядку (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Якщо сума, обчислена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник податку повинен зареєструвати в Реєстрі, такий платник перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунка на електронний рахунок (в тому числі на додаткові електронні рахунки).
ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.
За підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податковій декларації з податку результатів діяльності платником податку проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 і 209 Кодексу, та/або здійснюється перерахування сум податку на поточний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, яке відповідає пункту 209.18 статті 209 Кодексу, реквізити якого він зазначає в податковій декларації з податку.
Суми податку, зазначені в податковій звітності з податку, перераховуються до бюджету та/або на поточний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, яке відповідає пункту 209.18 статті 209 Кодексу, з електронного рахунка платника податку.
Відповідно до п. 20 Порядку №569 для перерахування до бюджету та/або на поточний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, яке відповідає пункту 209.18 статті 209 Кодексу, сум узгоджених податкових зобов'язань (в тому числі сум податку, що підлягають перерахуванню до державного бюджету згідно з пунктом 23 цього Порядку) відповідно до поданої податкової звітності з податку ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім'я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету та/або на поточний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, яке відповідає пункту 209.18 статті 209 Кодексу.
На підставі таких реєстрів Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету та/або на поточний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, яке відповідає пункту 209.18 статті 209 Кодексу, з електронних рахунків платників податку.
Водночас, згідно з п. 25 цього ж Порядку розрахунок з бюджетом у зв'язку з поданням уточнюючого розрахунку відповідно до пункту 50.1 статті 50 Кодексу, сплата податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Кодексу, та сплата передбачених Кодексом штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку з поточного рахунка до відповідного бюджету.
Таким чином, зі змісту наведеного п. 25 Порядку №569 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається законодавцем було чітко визначено, що у зв'язку з поданням уточнюючого розрахунку відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (що мало місце у розглядуваній спірній ситуації) сплата сум податку за відповідним уточнюючим розрахунком мала здійснюватися платником податку з поточного рахунка до відповідного бюджету, а не з коштів на електронному рахунку такого платника у системі електронного адміністрування ПДВ.
Відповідно обставина наявності на електронному рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ коштів достатніх для сплати суми податку, задекларованого згідно уточнюючого розрахунку до податкової декларації, в силу приписів п. 25 Порядку №569 у редакції чинній до 19.07.2017, не мала бути врахована контролюючим органом при встановлені питання щодо своєчасності сплати платником сум податку до бюджету.
Крім того, суд відзначає те, що під час розгляду даної справи у суді жодною із сторін не було надано суду офіційних відомостей про стан електронного рахунку ТОВ «Хостмайстер» у період спірних правовідносин, а тому суд вважає, що матеріалами справи не підтверджено обставину наявності на електронному рахунку ТОВ «Хостмайстер» коштів у сумі, що могла бути перерахована в оплату податку за січень 2016 року до державного бюджету.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 і п. 38.1 ст. 38 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
В даному випадку сплата позивачем сум грошового зобов'язання, визначених Уточнюючим розрахунком від 01.03.2016 не у встановленому порядку, призвела до несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язань з ПДВ у розмірі 602 507,75 грн.
За змістом п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема, - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 29.03.2018 №0196401213 правомірним та такими, що не підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Щодо питання про розподіл судових витрат за результатами розгляду цієї справи, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1, 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В даному випадку відсутні підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат, оскільки позивачу було відмовлено у задоволенні позову повністю, а документальні докази понесення відповідачами судових витрат у матеріалах справу відсутні.
Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Хостмайстер» (код ЄДРПОУ 31306359, адреса: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 18) до Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок