06 червня 2019 року
Київ
справа №0540/6186/18-а
адміністративне провадження №К/9901/15111/19
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Гусак М.Б., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області (далі - ДФС) на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року у справі № 0540/6186/18-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Добропільське АТП» (далі - ТОВ «Добропільське АТП») до ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
27 травня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ДФС на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року у справі № 0540/6186/18-а.
Зазначена скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню з огляду на таке.
Частиною п'ятою статті 332 КАС України встановлено підстави повернення касаційної скарги суддею-доповідачем, зокрема, у разі, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ДФС не містить посилання на норми матеріального чи процесуального права, порушені судами першої та апеляційної інстанцій під час ухвалення рішень у цій справі, в ній лише повторно викладено обставини справи, які вже досліджувалися судами попередніх інстанцій та яким вже було надано оцінку.
У своїй апеляційній скарзі ДФС також не наводила доводів щодо порушення судом першої інстанції норм закону.
Так, у постанові від 26 лютого 2019 року суд апеляційної інстанції зазначив, що фактично доводи апеляційної скарги ґрунтуються на поясненнях та обставинах, які надавались апелянтом суду першої інстанції в ході розгляду справи, які судом було досліджено та надано їм оцінку. Апелянтом у скарзі не наведено жодного доводу та доказів на спростування висновків суду першої інстанції, не зазначено в чому саме полягає порушення судом першої інстанції норм матеріального права або помилковість оцінки обставин у справі.
Відповідно до статті 351 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Враховуючи те, що скаржник під час оскарження вказаних судових рішень не навів доводів, які б дали підстави для висновку про те, що при розгляді справи судами було неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, касаційна скарга ДФС підлягає поверенню.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 330, 332 КАС України, суд
1. Повернути касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року у справі № 0540/6186/18-а.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя М.Б. Гусак