06 червня 2019 року
м. Київ
справа № 320/6756/18
адміністративне провадження № К/9901/15572/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Стародуба О. П., Чиркіна С. М.,
перевіривши касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної України на ухвали Київського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року та Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року у справі за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 про знесення об'єкта самочинного будівництва,
У грудні 2018 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі - ДАБІ України) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про знесення об'єкту самочинного будівництва: будівлю (павільйон) габаритними розмірами 10 х 6 м, що розміщена на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 у межах Боярської міської ради Київської області, та привести зазначену земельну ділянку в первісний стан для використання за цільовим призначенням з компенсацією витрат, пов'язаних з таким знесенням, за рахунок ОСОБА_1
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 11 січня 2019 року повернув ДАБІ України позовну заяву без розгляду разом з доданими до неї документами, оскільки позивач вчасно не усунув недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі цього ж суду від 26 грудня 2018 року.
Не погодившись з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року про повернення позовної заяви, ДАБІ України оскаржило її в апеляційному порядку.
Шостий апеляційний адміністративний ухвалою від 18 квітня 2019 року відмовив ДАБІ України в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року та відмовив у відкритті апеляційного провадження в цій справі.
29 травня 2019 року ДАБІ України подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просило поновити строк на касаційне оскарження; відстрочити сплату судового збору за подання даної касаційної скарги до моменту прийняття судового рішення; скасувати ухвали Київського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року та Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що вона не відповідає вимогам ст. 330 КАС України з огляду на таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 330 КАС України до касаційної скарги додається, зокрема документ про сплату судового збору.
Усупереч зазначеної вище законодавчої норми скаржник не додав до своєї касаційної скарги документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
За змістом підп. 5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України від 28 лютого 2019 року № 2696-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» визначено, що станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 тис. 921 грн.
З огляду на зазначене, за подання до суду цієї касаційної скарги розмір судового збору складає 1 тис. 921 грн.
Разом з цим, подана касаційна скарга містить клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у зв'язку з неможливістю його сплати в установлені строки.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-V суд, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Втім, посилання відповідача на відсутність фінансування для здійснення оплати судового збору в установлені строки не є підставою для відстрочення від його сплати.
Крім того, суд наголошує на тому, що ст. 8 Закону № 3674-VI та ст. 133 КАС України передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, або відстрочення/ розстрочення їх сплати виключно для фізичних осіб.
Таким чином, для усунення недоліків касаційної скарги ДАБІ України необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 тис. 921 грн за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печерському районі/Печерський район/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - 31219207026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір» (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку 207; призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від (дата оскаржуваного рішення), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 ст. 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
У касаційній скарзі позивач просив поновити строк касаційного оскарження, зазначивши, що копію оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції ДАБІ України отримало 02 травня 2019 року. На підтвердження зазначеної інформації скаржник надав копію супровідного листа Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2019 року, на якому міститься штамп ДАБІ України від 02 травня 2019 року з вхідним № 40-8752.
Однак, зазначений документ не є належним підтвердженням отримання копії судового рішення, оскільки реєстрація вхідної кореспонденції є односторонньою дією і не може бути самостійним доказом отримання копії оскаржуваного рішення у певну дату. Крім того, така відмітка проставляється власноруч скаржником, який є зацікавленою особою.
Згідно з ч. 3 ст. 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
З огляду на викладене, скаржнику необхідно зазначити поважні причини пропуску строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів.
За наведених обставин, касаційна скарга підлягає залишенню без руху.
Ураховуючи викладене та керуючись ст. 169, 330, 332 КАС України, суд
Відмовити в задоволенні клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України про поновлення строку касаційного оскарження ухвал Київського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року та Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року.
Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної України на ухвали Київського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року та Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року у справі за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 про знесення об'єкта самочинного будівництва - залишити без руху.
Надати Державній архітектурно-будівельній України строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Саприкіна
Судді О. П. Стародуб
С. М. Чиркін