05 червня 2019 року
Київ
справа №604/75/19
адміністративне провадження №К/9901/15181/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 28 січня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. -
Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 28 січня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) повернуто скаржнику.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року апеляційну скаргу на ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 28 січня 2019 року залишено без задоволення , а ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України).
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 , постановою від 22 жовтня 2018 року серії ЕАБ №684851 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Примірник постанови позивач отримав цього ж дня, про що свідчить його підпис на примірнику постанови. 29 жовтня 2018 року позивач звернувся до Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції із скаргою на вказану постанову, за результатами розгляду якої така залишена без задоволення, а постанова в справі про адміністративне правопорушення - без змін.
Адміністративний позов про скасування зазначеної постанови позивач подав до суду 28 січня 2019 року.
При цьому, позивач заявив клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, зазначивши, що такий пропущено з поважних причин, а саме у зв'язку з тим, що він попередньо звертався зі скаргою до начальника Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції, однак жодної відповіді про результати розгляду його скарги він не отримав.
23 січня 2019 року ОСОБА_1 отримав постанову державного виконавця Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 11 січня 2019 року ВП № 58052062 про відкриття виконавчого провадження та стягнення з нього 510 грн штрафу.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було пропущено строк звернення до адміністративного суду, а наведені в позовній заяві підстави для його поновлення не можуть бути визнані поважними.
Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Частиною другою статті 123 КАС України передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд апеляційної інстанції оцінивши доводи позивача для поновлення строку зазначив, що єдиною обставиною, на яку позивач посилається як на підставу для поновлення йому пропущеного строку звернення до суду з даним позовом, є звернення зі скаргою на постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності до Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції, відповідь на яку він не отримав і лише після отримання постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження щодо виконання вказаної постанови звернувся до суду.
Однак, суд вважає, що дана обставина має суб'єктивний характер, оскільки пов'язана з обраним способом оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення та не має відношення до прав або можливостей звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення про накладення адміністративного стягнення.
Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
У касаційній скарзі заявник не наводить обґрунтованих доказів, які б свідчили про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Враховуючи викладене та беручи до уваги той факт, що зміст оскаржуваного судового рішення свідчить про правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 28 січня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
О.В. Калашнікова
М.В. Білак
О.А. Губська
Судді Верховного Суду