ф
Іменем України
06 червня 2019 року
Київ
справа №824/337/16-а
адміністративне провадження №К/9901/14052/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Полотнянка Ю.П., Загороднюка А.Г., Драчук Т. О. від 20.10.2016 у справі №824/337/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року визнано протиправним рішення Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 08.04.2016 № Б-715/0-696/6-16 про відмову у задоволенні проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність 0,0843 га , кадастровий номер НОМЕР_1 для індивідуального садівництва.
Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області повторно розглянути заяву про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність 0,0843 га, кадастровий номер НОМЕР_1 для індивідуального садівництва.
В задоволенні іншої частини адміністративного позову відмовлено.
Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 924,42 грн.
03 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з заявою про винесення додаткового судового рішення, обґрунтовуючи заяву тим, що суд не вирішив питання про стягнення з відповідача додатково судового збору в сумі 1391 грн.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.10.2016 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення відмовлено.
Ухвала мотивована тим, що заява про винесення додаткового судового рішення не підлягає задоволенню, оскільки заявником не ставиться питання про вирішення окремих правових вимог, котрі не вирішені основним рішенням.
Не погоджуючись з ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.10.2016, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, а справу направити до суду апеляційної інстанції для винесення додаткової постанови.
Касаційна скарга мотивована тим, що відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд позбавив його права на отримання понесених судових витрат в повному обсязі.
У запереченні на касаційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області вказує, що судом апеляційної інстанції вірно встановлено розмір судового збору.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.168 КАС України (в редакції чинній на час винесення оскаржуваного рішення) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Перелік підстав за яких може бути постановлена додаткова постанова є вичерпним.
Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази або вирішені не всі клопотання.
В заяві про винесення додаткового судового рішення, ОСОБА_1 просив суд вирішити питання про стягнення з відповідача додатково судового збору в сумі 1391 грн.
Згідно ч. 6 ст. 94 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Як вбачається з постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року, апеляційним судом стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 924,42 грн.
Таким чином, апеляційним судом вирішено питання про розподіл судових витрат. Тому у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для ухвалення додаткового судового рішення за заявою ОСОБА_1 ..
Разом з тим, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що фактично ОСОБА_1 не погоджується з розміром судового збору, який стягнуто апеляційним судом на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Отже, позивач у даній справі, у разі не згоди з проведеним апеляційним судом розподілом судових витрат, мав можливість оскаржити рішення суду в такій частині. Натомість, положення ст. 168 КАС України в даному випадку застосуванню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.Ю. Бучик
Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук ,
Судді Верховного Суду